ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2012 р. Справа № 5023/5396/11
Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:
головуючого
суддів: Муравйова О.В.
Полянського А.Г.
Яценко О.В. (доповідач у спр аві)
розглянувши матеріали кас аційних скарг Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Експоколі рметал"
на постанову Харківського апеляційн ого господарського суду від 20.10.2011 року
у справі № 5023/5396/11 господарськог о суду Харківської області
за позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Експоколі рметал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "IVEKO"
про стягнення 1 498 830, 60 грн.
в судовому засіданні взял и участь представники сторін від
позивача
відповідача
ОСОБА_1 дов. б/н від 18.03. 2011 року
ОСОБА_2 дов. № 07 від 10.01.2012 року
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоколі рметал" (далі за текстом - ТОВ "Експоколірметал") звернулос ь до господарського суду Хар ківської області з позовом д о товариства з обмеженою від повідальністю фірми "IVEKO" (далі за текстом - ТОВ фірма "IVEKO") про стягнення 1 498 830, 60 грн. збитків з гідно договору про надання п ослуг міжнародних перевезен ь вантажів автомобільним тра нспортом № 21/3 від 21.03.2011 року.
Рішенням господарського с уду Харківської області від 08.08.2011 року позовні вимоги ТОВ "Е кспоколірметал" задоволено в повному обсязі: стягнуто з ТО В фірма "IVEKO" на користь ТОВ "Експ околірметал" 1 498 830, 60 грн. збитків .
Не погоджуючись із прийнят им рішенням, ТОВ фірма "IVEKO" пода ло апеляційну скаргу, в якій п росило рішення суду першої і нстанції скасувати та прийня ти нове рішення, яким у задово лені позовних вимог відмовит и.
Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 20.10.2011 року апеляційну скаргу ТОВ ф ірма "IVEKO" задоволено: рішення г осподарського суду Харківсь кої області від 08.08.2011 року скасо вано та прийнято нове рішенн я у справі, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Експокол ірметал" відмовлено.
Не погоджуючись з прийнято ю постановою Харківського ап еляційного господарського с уду від 20.10.2011 року ТОВ "Експокол ірметал" звернулось до Вищог о господарського суду Україн и з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарськог о суду, а рішення місцевого го сподарського суду від 08.08.2011 рок у залишити без змін, аргумент уючи порушення норм матеріал ьного права, зокрема ст. ст. 193, 314 Господарського кодексу Укра їни, ст. ст. 525, 526, 610, 611, 614, 909, 920, 925 Цивільн ого кодексу України, ст. ст. 17, 18, 20 Конвенції "Про договір міжна родного дорожнього перевезе ння вантажів".
Ухвалою Вищого господарс ького суду України від 14.02.2012 рок у розгляд касаційної скарги ТОВ "Експоколірметал", у зв'язк у з неявкою представника від повідача, було відкладено до 21.02.2012 року на підставі ст. 77 Госп одарського процесуального к одексу України.
Учасників судового процес у відповідно до статті 1114 Госп одарського процесуального к одексу України (далі - ГПК Укра їни) належним чином повідомл ено про час і місце розгляду к асаційної скарги.
Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, пе реглянувши у касаційному пор ядку рішення суду першої інс танції та постанову апеляцій ної інстанції, на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи, перевіривши засто сування судом першої інстанц ії та апеляційної інстанції норм матеріального та процес уального права, дійшла висно вку, що касаційна скарга не пі длягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами поп ередніх інстанцій встановле но, що 21.03.2011 року між ТОВ "Експоко лірметал" та ТОВ фірмою "IVEKO" бул о укладено договір № 21/3 про над ання послуг міжнародних пере везень вантажів автомобільн им транспортом, відповідно д о п. 1.1. якого замовник зобов' я зався надати, а перевізник пр ийняти вантаж в обсязі згідн о заявки, яка є невід' ємною ч астиною договору.
Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що перевізник орга нізує перевезення за маршрут ом, вказаним в разовій заявці , своїм або за дорученням замо вника найманим автотранспор том за комісійну винагороду, виступаючи при цьому експед итором.
Відповідно до п 2.1 зазначено го Договору перевезення вант ажу здійснюється на підставі заявки, наданої замовником.
З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач зобов'яза вся надати позивачу для пере везення автомобіль марки DAF, д ержавний номер АХ 0136 СА / АХ 5195 ХТ та здійснити перевезення ва нтажу за маршрутом: Оренбург ська область, місто Гай - міс то Харків, що підтверджуєтьс я заявкою на перевезення ван тажу автомобільним транспор том.
Місцевим та апеляційним го сподарськими судами встанов лено, що 01.06.2011 року автомобіль DAF, державний номер АХ 0136 СА / АХ 5195 Х Т в присутності водія відпов ідача, Гуріна О.О., був заванта жений товаром та опломбовани й, про що складено міжнародну товарно-транспортну накладн у СМR № 032607, згідно з якою відпові дач прийняв до перевезення: 4 с крині (стрічка мідна М2 статис т. № 7410110000) вагою 1 256 кг., 4 піддони (стрічка мідна М2 статист. № 7409110000) вагою 3 285 кг., 1 ск риня (стрічка мідна М2 статист . № 7409110000) вагою 1 169 кг., 25 пачок (листи мідні М2 статист. № 7409190000) вагою 13 1 78 кг., 2 піддони (стрічки латунні Л 63 статист. № 7409210000) вагою 1 333 кг. За гальна вага товару 20 221 кг. варт істю 187 964, 71 доларів США.
Згідно п.п. в) п. 2.2. Договору № 21/ 3 відповідач зобов'язався дос тавити вантаж у визначені ст роки у пункт призначення та п ередати його вантажоотримув ачу або на митно-ліцінзійний склад.
Також, п. 3.6 договору № 21/3 сторо нами було погоджено, що відпо відач несе відповідальність за збереження вантажу.
Господарськими судами поп ередніх інстанцій встановле но, що 07.06.2011 року позивач отрима в постанову про порушення кр имінальної справи від 04.06.2011 рок у, згідно з якою 03.06.2011 року прибл изно в 14:00 невідомі особи в с. То волжанка, Борського району С амарської області Російсько ї Федерації на стоянці готел ю "Здоровий сон" із застосуван ням сили та предмету, схожого на пістолет у відношенні вод ія Гуріна О.О., що супроводжува в вантаж, заволоділи автомоб ілем DAF державний номер АХ 0136 СА , де скоїли викрадення чужого майна, а саме меді та латуні, в агою 20 тон 200 кг. на загальну сум у 200 000 доларів США, що належить Т ОВ "Експоколірметал".
З матеріалів справи вбачає ться, що по факту скоєння злоч ину старшим слідчим СВ при УВ С по муніципальному району Б оровський Самарської област і порушено кримінальну справ у по відношенню до невідомих осіб № 201153132 за ознаками злочину , передбаченого ч. 2 ст. 162 Кримін ального кодексу Російської Ф едерації.
Відповідачем було повідом лено позивача про факт скоєн ня крадіжки його майна листо м № 16 від 14.06.2011 року.
Задовольняючи позовні вим оги ТОВ "Експоколірметал" гос подарський суд Харківський с уд виходив з того, що відповід ачем не було виконано зобов' язання по договору, а саме: не доставлено (втрачений) ванта ж, що знаходився у власності п озивача, у зв'язку з тим що від повідач не вжив усіх необхід них заходів по забезпеченню цілісності та збереженню ван тажу з моменту його отриманн я від замовника та до видачі й ого отримувачу та своєчасно не повідомив позивача про ви никнення надзвичайної ситуа ції, внаслідок чого позивачу нанесені збитки у розмірі ді йсної вартості вантажу згідн о міжнародної товарно-трансп ортної накладної CMR А № 032607, яка п ідтверджує кількість і варті сть відправленого вантажу.
Апеляційним господарським судом було скасовано рішенн я місцевого господарського с уду з огляду на те, що водієм в ідповідача при здійснені пер евезення вантажу було вжито всіх необхідних заходів для встановлення винних осіб, як і здійснили крадіжку майна п озивача та притягнення їх до кримінальної відповідально сті в порядку передбаченому законодавством країни, на те риторії якої було вчинено зл очин.
Також, суд апеляційної інст анції вказав, що згідно полож ень п. 1.2. Договору, перевозка зд ійснюється по разовій заявці своїм або за дорученням замо вника найманим транспортом з а комісійну винагороду, вист упаючи при цьому експедиторо м, проте, у заявці, такого дору чення на експедирування вант ажу, від позивача не надходил о.
За приписами ст. 924 Цивільног о кодексу України перевізник відповідає за збереження ва нтажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, як що не доведе, що втрата, нестач а, псування або пошкодження в антажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким пер евізник не міг запобігти та у сунення яких від нього не зал ежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування а бо пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шк оди, якщо не доведе, що це стал ося не з його вини.
Згідно ч. 1 ст. 314 Господарсько го кодексу України перевізни к несе відповідальність за в трату, нестачу та пошкодженн я прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втр ата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
В силу ч. 1 ст. 614 Цивільного код ексу України особа, яка поруш ила зобов'язання, несе відпов ідальність за наявності її в ини (умислу або необережност і), якщо інше не встановлено до говором або законом. Проте, аб зац 2 вказаної статті зазнача є, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх зал ежних від неї заходів щодо на лежного виконання зобов'язан ня.
Згідно п. п. 1, 2 статті 17 Конвен ції "Про договір міжнародног о дорожнього перевезення ван тажів" перевізник несе відпо відальність за повну чи част кову втрату вантажу або за йо го ушкодження, що сталися з мо менту прийняття вантажу для перевезення і до його достав ки, а також за будь-яку затримк у доставки. Однак перевізник звільняється від відповідал ьності, якщо втрата вантажу, й ого ушкодження чи затримка й ого доставки стались внаслід ок дій або недогляду позивач а, внаслідок інструкцій пози вача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізни ка, внаслідок дефекту вантаж у чи внаслідок обставин, уник нути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відв ернути.
Частина 1 ст. 18 Конвенції тяга р доказу того, що втрата ванта жу, його ушкодження чи затрим ка доставки викликані обстав инами, зазначеними в пункті 2 с татті 17, лежить на перевізнику .
Отже, за приписами вказаних норм вбачається, що загально ю умовою відповідальності пе ревізника за втрату, нестачу , псування або пошкодження ва нтажу є вина, наявність якої п рипускається.
Також, вбачається, що обов'я зок доведення невинуватості покладається на перевізника , шляхом посилання на обстави ни, яким перевізник не міг зап обігти та усунення яких від н ього не залежало.
Господарськими судами вст ановлено, що відповідачем, ві дповідно до умов договору пр о надання послуг міжнародних перевезень вантажів автомоб ільним транспортом та заявки до нього, було надано за адрес ою навантаження автомобіль, марка та номерні знаки якого були погоджені сторонами у з аявці.
Після завантаження автомо біля та надання вантажовідпр авником перевізнику належни х товаро- супровідних докум ентів на вантаж, водієм відпо відача здійснювалось переве зення вантажу за погодженим сторонами Договору маршруто м.
Проте, як вбачається з матер іалів справи, внаслідок скоє ння невстановленими особами кримінального злочину, який неможливо було з боку відпов ідача (водія відповідача) ані передбачити, ані відвернути , товар не було доставлено до п ункту призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про транспортно-екс педиторську діяльність" від 01.07.2004 року № 1955-IV експедитори нада ють клієнтам послуги відпові дно до вимог законодавства У країни та держав, територією яких транспортуються вантаж і, згідно з переліком послуг, в изначеним у правилах здійсне ння транспортно-експедиторс ької діяльності, а також інші послуги, визначені за домовл еністю сторін у договорі тра нспортного експедирування.
Відповідно до п. 1.2. Договору, перевозка здійснюється по р азовій заявці своїм або за до рученням замовника найманим транспортом за комісійну ви нагороду, виступаючи при цьо му експедитором. Вбачається, що умова експедирування є за гальною умовою надання послу г транспортного перевезення вантажів.
Однак, заявка на здійснення перевезення за договором № 21/ 3 від 21.03.2011 року, доручення на екс педирування вантажу від пози вача не містить, так і умовами Договору перевезення не пер едбачено конвойного супрово дження вантажу.
Колегія суддів Вищого госп одарського суду України зазн ачає, що перевізником, врахов уючи положення п. 3.6. Договору б уло належним чином виконано покладені на нього обов' язк и щодо схоронності вантажу, а причинам, що зумовили втрату вантажу перевізник не міг за побігти та усунення останніх від нього не залежало.
Аналогічна позиція виклад ена в постанові Верховного С уду України від 21.02.2006 року у спр аві № 16/275.
Крім того, водієм відповіда ча було вжито всіх необхідни х мір щодо усунення обставин , що зумовили втрату товару, що підтверджується заявою Гурі на О.О. до УВС по муніципальном у району Боровський Самарськ ої області, яким 04.06.2011 року було винесено постанову про пору шення кримінальної справи по відношенню до невідомих осі б № 201153132 та направлено позивачу , яку останній отримав 07.06.2011 рок у.
За таких обставин колегія с уддів касаційної інстанції п огоджується з висновком апел яційного господарського суд у щодо відсутності вини відп овідача та висновком апеляці йного суду про те, що невчасне повідомлення відповідачем п озивача про факт скоєння зло чину не може бути підставою д ля задоволення позовних вимо г з огляду на те, що позивач 07.06.20 11 року отримав постанову про п орушення кримінальної справ и по відношенню до невідомих осіб № 201153132 від 04.06.2011 року, що свід чить про обізнаність ТОВ "Екс поколірметал" про факт краді жки товару, який перевозився відповідачем.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновк у, що під час розгляду справи с удом апеляційної інстанцій ф актичні обставини справи вст ановлено на основі повного, в себічного і об' єктивного до слідження поданих доказів, в исновки апеляційного господ арського суду відповідають ц им обставинам і їм надана вір на юридична оцінка з правиль ним застосуванням норм матер іального і процесуального пр ава.
Перевіривши у відповіднос ті до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юриди чну оцінку обставин справи т а повноту їх встановлення у п останові апеляційного госпо дарського суду, колегія судд ів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 99, 101 ГПК У країни всебічно, повно і об' єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справ и в їх сукупності, дослідив по дані сторонами в обґрунтуван ня своїх вимог і заперечень д окази; належним чином проана лізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих виснов ків.
Згідно вимог статей 107, 108, 1117 ГП К України Вищий господарськи й суд України переглядає за к асаційною скаргою рішення мі сцевого господарського суду після їх перегляду в апеляці йному порядку та постанови а пеляційного господарського суду, ухвалені за результата ми апеляційного розгляду; ух вали місцевого господарсько го суду, зазначені в частині п ершій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляці йному порядку та постанови а пеляційного господарського суду, ухвалені за результата ми апеляційного розгляду, на підставі встановлених факти чних обставин справи перевір яє застосування судом першої чи апеляційної інстанції но рм матеріального і процесуал ьного права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишаєт ься без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного г осподарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва, з' ясуванням всіх обстав ин, які мають значення для пра вильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія с уддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного гос подарського суду, які відпов ідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв' язку з чим підстав для скасув ання чи зміни оскаржуваної п останови Харківського апеля ційного господарського суду від 20.10.2011 року не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Гос подарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відпо відальністю "Експоколірмета л" на постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 20.10.2011 року у справі № 50 23/5396/11 залишити без задоволення .
2. Постанову Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 20.10.2011 року у справ і № 5023/5396/11 залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
О.В. Яценко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2012 |
Оприлюднено | 27.02.2012 |
Номер документу | 21605734 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Яценко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні