Постанова

від 26.10.2011 по справі 5023/5396/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р. Сп рава № 5023/5396/11

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_2 (д ов. б/н від 18.03.2011 р.)

відповідача - ОСОБА_1 (до в. № 125 від 04.07.11р.)

ОСОБА_3 (дов . № 1910/11 від 05.11.11р.)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Товариства з обм еженою відповідальністю Фір ма "IVEKO", м. Харків (вх. № 3718 Х/3) н а рішення господарського суд у Харківської області від 08.08.11 р. у справі № 5023/5396/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Експоколірметал", м. Харків

до Товариства з обмеже ною відповідальністю Фірма " IVEKO", м. Харків

про стягнення 1498830,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 08.08.2011 р. по справі № 5023/5396/11 ( судд я Сальникова Г.І.) позов задово лено повністю. Стягнуто з ТОВ фірми «IVEKO” на користь ТОВ “Екс поколірметал” 1498830,60 грн. збиткі в, 14988,30 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судов ого процесу.

Відповідач з даним рішення м господарського суду не пог одився, звернувся з апеляцій ною скаргою, в якій просить ск асувати рішення господарськ ого суду Харківської області від 08.08.2011 р. по справі № 5023/5396/11 та пр ийняти нове рішення, яким в за доволенні позовних вимог від мовити. В обґрунтування апел яційної скарги зазначає, що о скільки втрата вантажу перев ізником сталася внаслідок ск оєння злочину третіми особам и, що підтверджується відпов ідними документами, наданими відповідачу Відділом внутрі шніх справ по муніципальному району Борський, Самарської області МВС Росії, відповіда ч згідно положень ЦК України та Конвенції «Про договір мі жнародного автомобільного п еревезення вантажів», звільн яється від відповідальності , за втрату вантажу. Однак госп одарським судом Харківської області не було враховано на явності цих обставин при вир ішенні рішення по справі. Так им чином, вважає відповідач, в раховуючи той факт, що втрата вантажу, що належав позивачу по справі, виникла внаслідок скоєння злочину, а також той ф акт, що працівником відповід ача (водієм, що здійснював суп роводження вантажу) було вжи то усіх необхідних заходів з адля встановлення винних осі б та притягнення їх до відпов ідальності, в порядку, встано вленому в країні, на територі ї якої такий злочин було скоє но, і вимоги позивача, викладе ні у позовній заяві щодо стяг нення з відповідача збитків у розмірі вартості втраченог о вантажу в загальній сумі 1 498 830,60 гривень є необґрунтованим и, безпідставними та такими, щ о суперечать вимогам чинного законодавства України.

Позивач з доводами апеляці йної скарги не погодився та н адав відзив в якому зазначив , що предметом спору у справі є вимога позивача про стягнен ня з відповідача вартості вт раченого ним товару. Задовол ьняючи позовні вимоги, суд пе ршої інстанції виходив з нед оведеності відповідачем фак ту відсутності його вини у вт раті вантажу. Такий висновок суду позивач вважає вірним т а зазначає, що з матеріалів сп рави вбачається, що відповід ач не довів жодної із обстави н, яка б звільняла його від від повідальності за втрату вант ажу. Враховуючи вищевикладен е, господарським судом першо ї інстанції вірно встановлен о, що відповідач в порушення н орм цивільного кодексу Украї ни та вимог Конвенції про дог овір міжнародного автомобіл ьного перевезення вантажів, не забезпечив схоронність ва нтажу під час його перевезен ня, а саме: залишив транспортн ий засіб на території, що не є стоянкою, яка охороняється, ч им завдав позивачу збитків. П ри цьому, позивач зазначає, що викрадення вантажу сторонні ми особами не є обставиною, що звільняє апелянта від відпо відальності, а лише підставо ю, в розумінні ч.5 ст. 314 ГК Україн и, для звернення перевізника з позовом до особи, винної у в траті вантажу.

Ухвалою Харківського апел яційного господарського суд у від 20.09.2011 року розгляд апеляці йної скарги по даній справі в ідкладено на 20.10.2011 р. в зв' язку з неявкою представника пози вача в судове засідання.

Перевіривши повноту встан овлення судом обставин справ и та докази по справі на їх під твердження, їх юридичну оцін ку та доводи апеляційної ска рги в межах вимог, передбачен их ст. 101 Господарського проце суального кодексу України, з аслухавши пояснення предста вників сторін, колегія судді в приходить до висновку про з адоволення апеляційної скар ги, виходячи з наступних підс тав.

Позивач, ТОВ "Експоколірмет ал", звернувся до господарськ ого суду з позовною заявою, в я кий просив суд стягнути з ТОВ фірми "IVEKO" на свою користь суму збитків у розмірі 1498830,60 грн., які виникли у зв'язку з неналежни м виконанням відповідачем вз ятих на себе зобов'язань за до говором про надання послуг м іжнародних перевезень ванта жів автомобільним транспорт ом, укладеним між сторонами 21. 03.2011 року. Свої позовні вимоги п озивач обґрунтовує тим, що ві дповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбаче ні договором. щодо забезпече ння схоронності товару під ч ас його перевезення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечу вав проти вимог заявленого п озову, посилаючись на відсут ність вини з боку відповідач а, оскільки доставка перевіз ником вантажу до місця призн ачення, виявилась неможливою у зв'язку з діями третіх осіб, які не можливо було а ні перед бачити, а ні відвернути, а саме в результаті скоєння невста новленими особами криміналь ного злочину.

Як вбачається з матеріалі в справи, 21 березня 2011 року між Т овариством з обмеженою відпо відальністю "Експоколірмета л" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "IVEKO" б уло укладено договір № 21/3 про н адання послуг міжнародних пе ревезень вантажів автомобіл ьним транспортом, згідно п.1.1. я кого замовник (позивач) зобов ' язався надати, а перевізни к (відповідач) прийняти ванта ж в обсязі згідно заявки, яка є невід' ємною частиною дого вору.

Відповідно до п.1.2. договору, "Перевізник" організує перев езення за маршрутом, вказани м в разовій заявці, своїм або з а дорученням "Замовника" найм аним автотранспортом за комі сійну винагороду, виступаючи при цьому експедитором.

П.2.1 спірного договору перед бачено, що перевезення ванта жу здійснюється на підставі заявки, наданої замовником (п озивачем).

Із заявки на перевезення в антажу автомобільним трансп ортом вбачається, що відпові дач зобов'язався надати пози вачу для перевезення автомоб іль марки DAF, державний номер НОМЕР_1/ НОМЕР_2 та здій снити перевезення вантажу за маршрутом: Оренбургська обл асть, м. Гай - м. Харків.

На виконання умов договор у № 21/3 про надання послуг міжна родних перевезень вантажів а втомобільним транспортом, 01 ч ервня 2011 року автомобіль DAF, дер жавний номер НОМЕР_1 / НО МЕР_2 в присутності водія ві дповідача, ОСОБА_4, був зав антажений товаром та опломбо ваний, про що складено міжнар одну товарно-транспортну нак ладну СМR № 032607, згідно з якою від повідач прийняв до перевезен ня: 4 скрині (стрічка мідна М2 ст атист. №7410110000) вагою 1256 кг.; 4 піддон и (стрічка мідна М2 статист. № 740 9110000) вагою 3285 кг.; 1 скриня (стрічка мідна М2 статист. № 7409110000) вагою 1169 кг.; 25 пачок (листи мідні М2 стат ист. № 7409190000) вагою 13178 кг.; 2 піддони (стрічки латунні Л 63 статист. № 7409210000) вагою 1333 кг. Загальна вага 2 0221 кг., на загальну суму 187964,71 дола рів США.

Згідно п.п. в) п. 2.1 договору № 21/3 відповідач зобов'язався дос тавити вантаж у визначені ст роки у пункт призначення та п ередати його вантажоотримув ачу або на митно-ліцінзійний склад.

Відповідно до п. 3.6 договору № 21/3, відповідач несе відповіда льність за збереження вантаж у.

Як зазначив позивач у позов ній заяві, 07 червня 2011 р. позивач ем було отримано постанову п ро порушення кримінальної сп рави від 04.06.2011 року, відповідно до якої 03.06.2011 р. приблизно в 14.00 нев ідомі особи в с. Товолжанка. Бо рського району Самарської об ласті Російської Федерації н а стоянці готелю "Здоровий со н" із застосуванням сили та пр едмету, схожого на пістолет у відношенні водія ОСОБА_4, що супроводжував вантаж, зав олоділи автомобілем DAF держав ний номер НОМЕР_1, де скоїл и викрадення чужого майна, а с аме меді та латуні, вагою 20 тон 200 кг. на загальну суму 200 000 долар ів США, що належить ТОВ "Експок олірметал".

Судом першої інстанції вст ановлено, що по факту скоєння злочину старшим слідчим СВ п ри УВС по муніципальному рай ону Боровський Самарської об ласті порушено кримінальну с праву № 201153132 за ознаками злочин у, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК РФ, по відношенню до невідомих о сіб.

Про факт скоєння крадіжки в ідповідачем було повідомлен о позивача листом № 16 від 14.06.2011 ро ку.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам, с уд першої інстанції прийшов до висновку, що відпові дачем не виконані зобов' яза ння по договору, а саме: не дос тавлений (втрачений) вантаж, щ о знаходився у власності поз ивача, через не виконання зоб ов'язання щодо вжиття усіх не обхідних заходів по забезпеч енню цілісності та збереженн я вантажу з моменту його отри мання від замовника та до вид ачі його отримувачу, своєчас но не повідомлено позивача п ро виникнення надзвичайної с итуації, внаслідок чого пози вачу нанесені збитки у розмі рі дійсної вартості вантажу згідно CMR А № 032607, яка підтверджу є кількість і вартість відпр авленого вантажу та задоволь нив позовні вимоги щодо стяг нення з відповідача збитків в розмірі 1498830,60 грн. в повному об сязі.

Однак, з такими висновками г осподарського суду колегія с уддів не погоджується, оскіл ьки суд першої інстанції, вір но встановивши фактичні обст авини справи, надав їм невірн у правову оцінку.

Так, звертаючись до суду, по зивач зазначив, що противопр авною поведінкою відповідач а у вигляді невиконання ним с вого зобов' язання, порушені його права та охоронювані за коном інтереси, на підставі К онвенції про договір міжнаро дного дорожнього перевезенн я вантажів, Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням кн ижки МДП («Конвенція МДП»), зас тосування яких передбачено п . 1.1 договору, статей 22, 526, 909, 924 Цивіл ьного кодексу України, стате й 224, 308, 314 Господарського кодекс у України, статті 52 Закону Укр аїни «Про автомобільний тран спорт».

Між тим, в силу ст. 924 ЦК Україн и, перевізник відповідає за з береження вантажу, багажу, по шти з моменту їх прийняття до перевезення та до видачі оде ржувачеві, якщо не доведе, що в трата, нестача, псування або п ошкодження вантажу сталося в наслідок обставин, яким пере візник не міг запобігти та ус унення яких від нього не зале жало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування а бо пошкодження прийнятих д о перевезення вантажу, бага жу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це с талося не з його вини. Аналогі чні положення містяться і в с т. 314 ГК України.

Відповідно до ст.614 ЦК Україн и відповідальність за невико нання або неналежне виконанн я зобов' язань покладається при наявності вини (умислу аб о необережності). Особа є неви нуватою, якщо доведе, що вона в жила всіх залежних від неї за ходів щодо належного виконан ня зобов' язання. Відсутніст ь своєї вини доводить особа, я ка порушила зобов' язання.

Згідно п.1,2 статті 17 Конвенці ї про договір міжнародного а втомобільного перевезення в антажів перевізник несе відп овідальність за повну чи час ткову втрату вантажу або за й ого ушкодження, що сталися з м оменту прийняття вантажу для перевезення і до його достав ки, а також за будь-яку затримк у доставки. Однак перевізник звільняється від відповідал ьності, якщо втрата вантажу, й ого ушкодження чи затримка й ого доставки стались внаслід ок дій або недогляду позивач а, внаслідок інструкцій пози вача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізни ка, внаслідок дефекту вантаж у чи внаслідок обставин, уник нути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відв ернути.

Згідно частини 1 статті 18 Кон венції тягар доказу того, що в трата вантажу, його ушкоджен ня чи затримка доставки викл икані обставинами, зазначени ми в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Із матеріалів справи вбача ється, що відповідач, Товарис тво з обмеженою відповідальн істю «ІVEKO», довів, що втрата ван тажу стались внаслідок обста вин, уникнути яких він, як пере візник, не міг і наслідки яких не міг відвернути.

Так, відповідач, відповідно до умов договору про надання послуг міжнародних перевезе нь вантажів автомобільним тр анспортом, укладеним з позив ачем, та заявки до нього, надав за адресою навантаження авт омобіль, марка та номерні зна ки якого були погоджені стор онами у заявці. Після заванта ження автомобіля та надання вантажовідправником переві знику належних товаро - супр овідних документів на вантаж , відповідачем належним чино м здійснювалось перевезення вантажу за погодженим сторо нами маршрутом. Однак, достав ка перевізником вантажу до м ісця призначення виявилась н еможливою внаслідок скоєння невстановленими особами кри мінального злочину, який нем ожливо було з боку відповіда ча (перевізника) ані передбач ити, ані відвернути. При цьому слід зазначити, що перевізни ком, виконані належним чином покладені на нього згідно п.3. 6. договору № 21/3 по наданню посл уг міжнародного перевезення вантажу автомобільним транс портом від 21 березня 2011 року об ов' язки щодо схоронності ва нтажу. Так, водієм, що здійснюв ав перевезення вантажу, було вжито всіх необхідних заход ів задля встановлення винних осіб та притягнення їх до кри мінальної відповідальності в порядку, встановленому на т ериторії країни, де було вчин ено злочин. Крім того, як вбача ється з матеріалів справи, зл очин був скоєний в той час, кол и водій відповідача знаходив ся в автомобілі. Також не можу ть бути прийняті до уваги дов оди позивача щодо невиконанн я обов' язку відповідача від носно експедитування вантаж у, оскільки згідно п. 1.2. договор у, перевізник організує пере возку по маршруту, вказаному в разовій заявці своїм або за дорученням замовника найман им транспортом за комісійну винагороду, виступаючи при ц ьому експедитором. Однак, як в бачається з заявки, що містит ься в матеріалах справи, тако го доручення на експедируван ня вантажу, від позивача, замо вника за договором, не надход ило. Також, умовами договору н е передбачений і обов' язок відповідача застрахувати ва нтаж.

Щодо невчасного повідомле ння відповідачем позивача пр о факт скоєння злочину, то заз начена обставина не спростов ує відсутність вини відповід ача у невиконанні зобов' яза ння.

Таким чином, на думку колегі ї суддів, висновки господарс ького суду, викладені в оскар жуваному рішенні, є помилков ими, в зв' язку з чим рішення п ідлягає скасуванню з прийнят тям нового рішення про відмо ву у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарсь кого процесуального кодексу України, колегія суддів Харк івського апеляційного госпо дарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю Фірма "IVEKO", м. Харків зад овольнити.

Рішення господарського су ду Харківської області від 08.0 8.11 р. у справі № 5023/5396/11 скасувати т а прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Екс поколірметал", (61030, м. Харків, вул .. Біологічна, 7, п/р 26005301819607 у філії « Промінвестбанк», МФО 351458, код 3736 6209) на користь Товариства з обм еженою відповідальністю Фір ма "IVEKO" (61029, м. Харків, вул.. Базарна , 51, п/р 26002810048540 в ХОФ АКБ «Укрсоцбан к», МФО 351016, код 30138999) витрати по сп латі державного мита в розмі рі 7494,15 грн.

Доручити господарському с уду Харківської області вида ти відповідний наказ.

Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України про тягом 20-ти днів.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 25 жовтня 2011 року.