Постанова

від 16.08.2011 по справі 2а/0270/2324/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/2324/11

Вінницький окружний адмін істративний суд в складі

Головуючого судді Комара П авла Анатолійовича,

при секретарі судового зас ідання: Яковенка Дмитра Оле ксандровича

за участю представників ст орін:

позивача : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - представників за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_3 - представника за довіреніст ю;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-М"

до: Державної податков ої адміністрації у Вінницькі й області

про: визнання протиправ ним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

18 травня 2011 року Товариств о з обмеженою відповідальніс тю «Авангард-М» (ТОВ «Авангар д-М») звернулось в суд з позово м до Державної податкової ад міністрації у Вінницькій обл асті (далі - ДПА у Вінницькій о бласті) про визнання протипр авним та скасування рішення №127 від 11 січня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що за наслідками виїзн ої позапланової перевірки ТО В «Авангард-М» з питань досто вірності нарахування суми бю джетного відшкодування пода тку на додану вартість на рах унок платника за період з 01.03.2008 року по 01.09.2009 року ДПА у Вінниць кій області встановлено дві податкові декларації з подат ку на додану вартість за бере зень 2009 року (вх. №50889 від 21.04.2009 року ) та липень 2009 року (вх. № 164325 від 20.08. 2009 року), в яких виявлено факт п орушення позивачем п.п. 7.7.2, п.п. 7 .7.3, п.п. 7.7.7 п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варті сть» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, а саме : ТОВ «Авангард-М» занижено за явлену суму бюджетного відшк одування за березень 2009 року н а 73650 грн. та за липень 2009 року на 1 700 грн.

За результатами перевірки був складений акт №38/0702/23061398 від 10 .02.2010 року відповідно до якого Д ПІ у м. Вінниці прийнято подат кове повідомлення-рішення №0 000042330 від 18.02.2010 року про заниження заявленої суми бюджетного в ідшкодування з ПДВ відповідн о до вищевказаних податкових декларацій.

Проте, рішенням ДПА у Вінниц ькій області від 11 січня 2011 рок у №127 податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці №0000042330 в ід 18.02.2010 року скасовано.

Зазначене рішення мотивов ано тим, що податкове повідом лення - рішення не відповід ає вимогам законодавства Укр аїни, а саме: порушує підпункт и 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закон у України “Про податок на дод ану вартість”; матеріалами п еревірки не доведено факт за ниження платником бюджетног о відшкодування з податку на додану вартість; перевірка п роведена в порушення наказу ДПА України №350 від 18.08.2005 року “Пр о затвердження Методичних ре комендацій щодо взаємодії мі ж підрозділами органів держа вної податкової служби Украї ни при організації та провед енні перевірок достовірност і нарахування бюджетного від шкодування податку на додану вартість”, наказу ДПА Україн и №515 від 03.09.2004 року “Про затвердж ення Методичних рекомендаці й щодо попереднього розгляду декларацій з податку на дода ну вартість”.

Позивач категорично не пог оджується з прийнятим ДПА у В інницькій області рішенням в ід 11.01.2011 року через його безпідс тавність, необґрунтованість та протиправність, а тому зве рнувся з даним позовом до суд у.

Ухвалою Вінницького окруж ного адміністративного суду від 19 травня 2011 року відкрито п ровадження і адміністративн а справа призначена до розгл яду.

01.06.2011 року на адресу суду від п редставника відповідача над ійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого ДП А у Вінницькій області зазна чає, що органом податкової ін спекції було неправомірно зб ільшено бюджетне відшкодува ння в рахунок майбутніх плат ежів без проведення допереві рчого аналізу; дослідження ф ормування податкового креди ту проводилося лише за допом огою співставлення сум подат кового кредиту та податкових зобов' язань в розрізі конт рагентів; зустрічні перевірк и не проведені та не дослідже но надміру сплату ПДВ до бюдж ету постачальниками; підтвер дження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непог ашеного податкового кредиту рядка 26 декларації, а тому ріш ення прийняте ДПА у Вінницьк ій області є правомірним.

В судовому засіданні, яке ві дбулось 16.08.2011 року представник и позивача ОСОБА_1 та ОСО БА_2 підтримали позовні вим оги та просили суд задовольн ити їх у повному обсязі, надав ши суду пояснення, аналогічн і викладеним у позовній заяв і від 18.05.2011 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданн і позов не визнав, посилаючис ь на обставини, зазначені у за переченні на позовну заяву т а додатково пояснив, що відпо відач діяв згідно із нормами чинного законодавства, на пі дставі, у межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и. А тому, на їх думку, адмініст ративний позов не підлягає з адоволенню.

Суд, заслухавши пояснення п редставників позивача, запер ечення представника відпові дача на підтвердження й спро стування позовних вимог, дос лідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку д ійшов висновку про наявність підстав для задоволення поз овних вимог виходячи з насту пного.

Судом встановлено, що як юри дична особа (суб' єкт господ арювання) ТОВ «Авангард-М» за реєстроване виконавчим комі тетом Вінницької міської рад и 01.08.1995 року та знаходиться на п одатковому обліку в ДПІ у м. Ві нниці з 18.12.2007 року за № 619. Крім тог о, з 15.02.2008 року позивач зареєстр ований платником податку на додану вартість за індивідуа льним податковим номером 230613902 288, що підтверджується свідоцт вом про реєстрацію №100098819 від 15.02. 2008 року.

На підставі направлень від 15.01.2008 року №6/07 та від 29.01.2010 року №41/07 д ержавним податковим інспект ором ДПА у Вінницькій област і Скалецьким О.Ф. на підставі ч астини тринадцять статті 11-1 З акону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, підп ункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закон у України “Про податок на дод ану вартість” та відповідно до наказів ДПА у Вінницькій о бласті проведено позапланов у документальну перевірку ТО В «Авангард-М» з питань досто вірності нарахування бюджет ного відшкодування податку н а додану вартість на рахунок платника в сумі 88723 грн. за серп ень 2009 року, яка виникла за раху нок від'ємного значення з ПДВ , що декларувались в період з 0 1.07.2008 року по 01.09.2009 року відповідн о до затвердженого плану пер евірки, наведеного у додатку до акта перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 10.02.2010 року №38/0702/ 23061398, яким встановлено занижен ня товариством бюджетного ві дшкодування за березень 2009 ро ку на 73650 грн. та за липень 2009 року на 1700 грн.

Висновки акту перевірки зн айшли своє відображення у ви несеному ДПІ у м. Вінниці под атковому повідомленні - ріше нні №0000042330 від 18.02.2010 року, згідно із яким відповідачу збільшено суму бюджетного відшкодуван ня з податку на додану вартіс ть у розмірі 75350 грн. та встанов лено, що зазначена сума підля гає зарахуванню у зменшення податкових зобов' язань з ПД В наступних податкових періо дів.

Вказане рішення ТОВ «Аванг ард-М» не оскаржувалось. Визн ачена податковим органом сум а заниження бюджетного відшк одування з ПДВ в розмірі 75350 грн . зараховувалась у зменшення податкових зобов' язань з п одатку на додану вартість в н аступних податкових періода х.

Рішенням голови ДПА у Вінни цькій від 11.01.2011 року №127 податко ве повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від №0000042330 від 18.02.2010 ро ку скасовано. Приймаючи своє рішення ДПА у Вінницькій обл асті виходила із того, що в пор ушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 пунк ту 7.7 статті 7 Закону України “П ро податок на додану вартіст ь” матеріалами перевірки не доведено факт заниження плат ником бюджетного відшкодува ння з податку на додану варті сть; перевірка, висновки якої відображено в акті від 10.02.2010 ро ку №38/0702/23061398, проведена в порушен ня наказу ДПА України №350 від 18. 08.2005 року “Про затвердження Мет одичних рекомендацій щодо вз аємодії між підрозділами орг анів державної податкової сл ужби України при організації та проведенні перевірок дос товірності нарахування бюдж етного відшкодування податк у на додану вартість” та нака зу ДПА України №515 від 03.09.2004 року “Про затвердження Методични х рекомендацій щодо попередн ього розгляду декларацій з п одатку на додану вартість”: б ез проведення доперевірочно го аналізу; дослідження форм ування податкового кредиту п роводилося лише за допомогою співставлення сум податково го кредиту та податкових зоб ов' язань в розрізі контраге нтів; зустрічні перевірки не проведені та не досліджено н адмірну сплату ПДВ до бюджет у постачальниками; підтвердж ення сплати за поставлені то вари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не ві дповідають залишкам непогаш еного податкового кредиту де кларації з ПДВ.

Так, не погодившись із таким рішенням ДПА у Вінницькій об ласті, ТОВ «Авангард-М» зверн улось до суду.

Суд, визначаючись щодо позо вних вимог, заперечень відпо відача та наданих у справу до казів, виходить із наступног о.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону Украї ни “Про податок на додану вар тість” (чинного на момент вин икнення спірних правовіднос ин) податковий кредит - це су ма, на яку платник податку має право зменшити податкове зо бов' язання звітного період у, визначена згідно з цим Зако ном.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону №168, пода тковий кредит звітного періо ду складається із сум податк ів, сплачених (нарахованих) пл атником податку у звітному п еріоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), варті сть яких відноситься до скла ду валових витрат виробництв а (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що п ідлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статт і 7 цього Закону №168 зазначено, щ о не дозволяється включення до податкового кредиту будь- яких витрат зі сплати податк у, що не підтверджені, зокрема , податковими накладними.

Згідно із підпунктом 1.8 стат ті 1 Закону №168, передбачено, що бюджетне відшкодування - це с ума, що підлягає поверненню п латнику податку з бюджету у з в'язку з надмірною сплатою по датку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, бюджетному відшкодуванню п ідлягає частина від'ємного з начення, яка дорівнює сумі по датку, фактично сплаченій от римувачем товарів (робіт, пос луг) у попередньому податков ому періоді постачальникам т аких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 п ункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (п ерерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, в изначається як різниця між с умою податкового зобов'язанн я звітного податкового періо ду та сумою податкового кред иту такого звітного податков ого періоду.

При від'ємному значенні сум и, розрахованої згідно з підп унктом 7.7.1 цього пункту, така су ма враховується у зменшення суми податкового боргу з цьо го податку, що виник за попере дні податкові періоди (у тому числі розстроченого або від строченого відповідно до зак ону), а при його відсутності - з араховується до складу подат кового кредиту наступного по даткового періоду.

За змістом підпункту "а" під пункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статт і Закону, якщо у наступному по датковому періоді сума, розр ахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне з начення, то бюджетному відшк одуванню підлягає частина та кого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, факти чно сплаченій отримувачем то варів (послуг) у попередньому податковому періоді постача льникам таких товарів (послу г).

Порядок визначення суми по датку, що підлягає сплаті (пер ерахуванню) до Державного бю джету України або відшкодува нню з Державного бюджету Укр аїни (бюджетному відшкодуван ню), та строки проведення розр ахунків визначено пунктом 7.7 З акону України "Про податок на додану вартість" (чинного на м омент виникнення спірних пра вовідносин).

Суд не може погодитись з обґ рунтуваннями відповідача, ви кладеним у письмових запереч еннях та зазначених в усних п оясненнях представника в суд ових засіданнях, що оскаржув ане рішення ДПА у Вінницькій області є правомірними, оскі льки перевіряючим при провед ені перевірки та прийняті ор ганами ДПС рішень за формою В 2 не досліджено питання надмі рної сплати податку до бюдже ту, яке податковим органом ст авиться в залежність від спл ати постачальниками ПДВ до б юджету.

Викладені вище положення н ормативно - правових актів св ідчать про те, що Закон Україн и “Про податок на додану варт ість” не пов'язує виникнення права покупця на отримання б юджетного відшкодування з об ставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість д о бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання то вару податок на додану варті сть не перераховується прода вцем безпосередньо до бюджет у, а враховується в податкови х зобов'язаннях останнього. О статочна ж сума податкових з обов'язань, в тому числі наявн ість таких на кінець звітног о податкового періоду, визна чається продавцем за правила ми підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статт і 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного н а момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, названий Закон виник нення у платника податку на д одану вартість права на пода тковий кредит не ставить у за лежність від дотримання вимо г податкового законодавства іншими суб' єктами господар ювання. Положення пункту 1.8. ст атті 1 Закону №168 щодо надмірно ї сплати податку, як необхідн ої умови його повернення з бю джету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (по слуг) їх постачальникам.

Аналогічна правова позиці я висловлена Верховним Судом України у Постанові від 29.10.2010 р оку у справі за позовом ЗАТ "Му качівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної держ авної податкової інспекції .

Крім того, зазначена позиці я узгоджується і з рішенням Є вропейського Суду з прав люд ини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД пр оти Болгарії (заява №3991/03) Європ ейський Суд з прав людини у св оєму рішенні від 22 січня 2009 рок у зазначив, що платник податк у не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати по датку і в результаті сплачув ати ПДВ другий раз. На думку Су ду, такі вимоги стали надмірн им тягарем для платника пода тку, що порушило справедливи й баланс, який повинен підтри муватись між вимогами суспіл ьного інтересу та вимогами з ахисту права власності

Таким чином, якщо контраген т не виконав свого зобов' яз ання щодо сплати податку до б юджету, це тягне відповідаль ність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначе на обставина не є підставою д ля позбавлення платника пода тку права на відшкодування п одатку на додану вартість у р азі, якщо останній виконав ус і передбачені законом умови щодо отримання такого відшко дування та має всі документа льні підтвердження розміру с вого податкового кредиту.

З матеріалів справи встано влено, що ТОВ «Авангард-М» в ре зультаті своєї господарсько ї діяльності сформовано пода тковий кредит, в результаті ч ого у останнього виникло пра во на бюджетне відшкодування в сумі 75350 грн.

Дане право позивача підтве рджено актом від 10.02.2010 року №38/0702/2 3061398 та винесеним за його резул ьтатами ДПІ у м. Вінниці пода тковим повідомленням-рішенн ям №0000042330 від 18.02.2010 року.

В результаті чого, позивач п родовжуючи здійснення своєї господарської діяльності, щ омісячно, за рахунок сформов аного податкового кредиту, в ідтак підтвердженого права н а бюджетне відшкодування, по гашав податкове зобов' язан ня зі сплати податку на додан у вартість.

Проте, 11 січня 2011 року на підст аві рішення ДПА у Вінницькій області №127, яким податкове по відомлення-рішення ДПІ у м. Ві нниці форми від №0000042330 від 18.02.2010 ро ку форми “В2” скасовано, позив ачу усю раніше зараховану су му податкового зобов' язанн я, підтверджену як право на бю джетне відшкодування, вистав лено як недоїмку.

Як вбачається з оскаржуван ого рішення та пояснень пред ставника відповідача, останн є прийнято на підставі статт і 55 Податкового кодексу Украї ни, відповідно до п. 55.1 якої под аткове повідомлення-рішення про визначення суми грошово го зобов'язання платника под атків або будь-яке інше рішен ня контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його а дміністративного оскарженн я та в інших випадках у разі вс тановлення невідповідності таких рішень актам законода вства.

Надаючи оцінку діям та ріше нню ДПА у Вінницькій області №127 від 11 січня 2011 року, суд виход ив із того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах що до оскарження рішень, дій чи б ездіяльності суб'єктів владн их повноважень адміністрати вні суди перевіряють, чи прий няті (вчинені) вони: 1) на підста ві, у межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженн я надано; 3) обґрунтовано, тобт о з урахуванням усіх обстави н, що мають значення для прийн яття рішення (вчинення дії); 4) б езсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівнос ті перед законом, запобігаюч и несправедливій дискриміна ції; 8) пропорційно, зокрема з д отриманням необхідного бала нсу між будь-якими несприятл ивими наслідками для прав, св обод та інтересів особи і ціл ями, на досягнення яких спрям оване це рішення (дія); 9) з ураху ванням права особи на участь у процесі прийняття рішення ; 10) своєчасно, тобто протягом р озумного строку.

Встановлено, що основним мо тивом прийняття цього рішенн я було порушення працівникам и податкових органів наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року “П ро затвердження Методичних р екомендацій щодо взаємодії м іж підрозділами органів держ авної податкової служби Укра їни при організації та прове денні перевірок достовірнос ті нарахування бюджетного ві дшкодування податку на додан у вартість” та наказу ДПА Укр аїни №515 від 03.09.2004 року “Про затве рдження Методичних рекоменд ацій щодо попереднього розгл яду декларацій з податку на д одану вартість” при проведен ні перевірки щодо правомірно сті формування Підприємство м податкового кредиту. Тобто , на думку голови ДПА у Вінниць кій області податковим інспе ктором не досліджено “ланцюг ” відшкодування ПДВ та не дов едено факту зарахування до б юджету сум по ПДВ, що підлягаю ть відшкодуванню.

Однак, суд не може погодитис ь із таким висновком, оскільк и як було зазначено вище Зако н України “Про податок на дод ану вартість” виникнення у п латника податку на додану ва ртість права на податковий к редит не ставить у залежніст ь від дотримання вимог подат кового законодавства іншими суб' єктами господарювання .

Таким чином, якщо контраген т не виконав свого зобов' яз ання щодо сплати податку до б юджету, це тягне відповідаль ність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначе на обставина не є підставою д ля позбавлення платника пода тку права на відшкодування п одатку на додану вартість у р азі, якщо останній виконав ус і передбачені законом умови щодо отримання такого відшко дування та має всі документа льні підтвердження розміру с вого податкового кредиту.

З акту перевірки перевіряю чим жодних порушень товарист вом чинного законодавства в процесі формування податков ого кредиту не виявлено, що св ідчить про підставність та п равомірність заявленого бюд жетного відшкодування.

Крім того, порушення методи чних рекомендацій, на думку с уду, саме по собі не є достатнь ою підставою для скасування результатів перевірки, оскіл ьки вони є актами індивідуал ьної дії та носять рекоменда ційний характер. Як стверджу валось в судовому засіданні представниками позивача, нак ази ДПА України, на які посила ється відповідач, за своєю пр авовою природою не є нормати вно-правовими актами, в розум інні Указу Президента “Про д ержавну реєстрацію норматив но-правових актів міністерст в та інших органів виконавчо ї влади” №493/92 від 03.10.1992 року та Пор ядку подання нормативно-прав ових актів на державну реєст рацію до Міністерства юстиці ї України та проведення їх де ржавної реєстрації, затвердж еному наказом МЮ України №34/5 в ід 12.04.2005 року, зареєстрованого в МЮ України у 2005 році за № 381/10661.

Так, згідно п. 1.4. Порядку, норм ативно-правовий акт - це офі ційний письмовий документ, п рийнятий уповноваженим суб'є ктом нормотворення у визначе ній законодавством формі за встановленою законодавство м процедурою, спрямований на регулювання суспільних від носин, що містить норми права , не персоніфікований характ ер і розрахований на неоднор азове застосування.

Накази ДПА України №350 від 18.08. 2005р. “Про затвердження Методи чних рекомендацій щодо взаєм одії між підрозділами органі в державної податкової служб и України при організації та проведенні перевірок достов ірності нарахування бюджетн ого відшкодування податку на додану вартість”, №515 від 03.09.2004р. “Методичні рекомендації щод о попереднього розгляду дек ларацій з ПДВ” не були заре єстровані в МЮ України, а від так не набули статусу нормат ивно-правового акту.

Згідно з листом МЮ України № 1286-09-24 від 20.07.2009 року, методичні рек омендації за своєю правовою природою не є нормативно-пра вовим актом, оскільки носять рекомендаційний, а не обов' язковий характер, і відповід но до пп. "е" п. 5 Положення про де ржавну реєстрацію нормативн о-правових актів міністерств , інших органів виконавчої вл ади, затвердженого постаново ю КМУ від 28.12.92 року № 731, на держре єстрацію не подаються.

Разом з цим за результатами проведеної правової експерт изи Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозді лами органів ДПС України при організації та проведенні п еревірок достовірності нара хування бюджетного відшкоду вання ПДВ, затверджених нака зом ДПА України від 18.08.2005р. №350 вс тановлено, що вони містять но ві правові норми, що зачіпают ь права, свободи й законні інт ереси платників ПДВ та, відпо відно, підлягають держреєстр ації в установленому законод авством порядку.

Проте, вони не зареєстрован і у Мін'юсті та не набирали чин ності в установленому законо давством порядку.

Крім того, на думку суду, оск аржуване рішення винесено пе редчасно, так яке не ґрунтуєт ься на об' єктивно встановле них фактах та обставинах.

Його винесенню мала б перед увати перевірка, яка би безза перечно встановила безпідст авність отримання позивачем бюджетного відшкодування, в результаті порушення положе нь Закону України “Про подат ок на додану вартість”, що ціл ком би було логічним.

Проте, відповідачем цього з роблено не було, тому оскаржу ване рішення винесено не обґ рунтовано, тобто без урахува ння усіх обставин, що мають зн ачення для його прийняття, з п орушення прав добросовісног о платника податків.

Відтак, воно не відповідає в имогам ч. 2 ст. 3 КАС України і є п ротиправним.

Також слід відмітити те, що відповідно до ст. 12 Закону Укр аїни “Про державну податкову службу в Україні”, Державна п одаткова адміністрація Укра їни має право скасовувати рі шення інших органів державно ї податкової служби, а держав ні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Сев астополі, державні податкові інспекції у містах з районни м поділом (крім міст Києва та С евастополя) - рішення нижчест оящих державних податкових і нспекцій у разі їх невідпові дності актам законодавства. Однак, головою ДПА у Вінницьк ій області не було встановле но, а в судовому засіданні від повідачем не доведено, що под аткове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці не відповідає вимогам чинного законодавст ва. Самі по собі допущені, на д умку відповідача, податковим інспектором під час перевір ки порушення, які б впливали н а прийняте рішення форми “В2” на час прийняття оскаржуван ого рішення не доведено.

Крім того, як зазначалось ви ще, методичні рекомендації в даному випадку не слід отото жнювати із актами законодавс тва про які йде мова у ст. 12 Зако ну України “Про державну под аткову службу в Україні”. Дан е правове застосування може мати місце лише щодо суті пра вовідносин, тобто правомірно сті формування бюджетного ві дшкодування, підтвердженого або спростованого шляхом пр оведення відповідної переві рки.

Більше того, право на бюджет не відшкодування позивачу пі дтверджено і повторною перев іркою, результати якої долуч ені до справи на час вирішенн я спору, що додатково підтвер джує правомірність викладен ого судом висновку та дій «ТО В «Авангард-М».

В силу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адмініст ративного позову суд може пр ийняти постанову про визнанн я протиправними рішення суб' єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасува ння або визнання нечинним рі шення чи окремих його положе нь, про поворот виконання цьо го рішення чи окремих його по ложень із зазначенням способ у його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення, крім випадків, встан овлених статтею 72 цього Кодек су.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС Укр аїни суд при вирішенні справ и керується принципом законн ості, відповідно до якого орг ани державної влади, органи м ісцевого самоврядування, їхн і посадові і службові особи з обов' язані діяти лише на пі дставі, в межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією України.

Також, суд відмічає, що відп овідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни, в адміністративних с правах про протиправність рі шень, дій чи бездіяльності су б'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Таким чином, особливістю ад міністративного судочинств а є те, що тягар доказування в спорі покладається на відпов ідача - орган публічної влади , який повинен надати суду вс і матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративн ої справи вбачається, що відп овідачем не доведено повною мірою правомірність оскаржу ваного рішення, відтак позов ні вимоги знайшли своє підтв ердження під час розгляду ад міністративної справи.

На підставі вищевикладено го, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового з бору відповідно до ст. 94 КАС Ук раїни підлягають відшкодува нню із Державного бюджету Ук раїни.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 16 3, 167, 255, 257 КАС України, суд - ПОСТ АНОВИВ :

Адміністративний позов за довольнити повністю.

Визнати протиправним та ск асувати рішення ДПА у Вінниц ькій області № 127 від 11.01.2011 року п ро скасування податкового по відомлення-рішення ДПІ у м. Ві нниці № 0000042330 від 18.02.2010 року.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Авангард-М" (м. Вінниц я, 1-ий Київський провулок, буд . 59, кв. 14, код ЄДРПОУ 23061398) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3,40 гр н. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду першої і нстанції набирає законної си ли в порядку, визначеному ст. 2 54 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС Укра їни, апеляційна скарга на пос танову суду першої інстанції подається протягом десяти д нів з дня її проголошення. У ра зі застосування судом частин и третьої статті 160 цього Коде ксу, а також прийняття постан ови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня от римання копії постанови. Якщ о суб'єкта владних повноваже нь у випадках та порядку, пере дбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було п овідомлено про можливість от римання копії постанови суду безпосередньо в суді, то деся тиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду о бчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденно го строку з моменту отриманн я суб'єктом владних повноваж ень повідомлення про можливі сть отримання копії постанов и суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович

16.08.2011