Ухвала

від 16.08.2011 по справі 5/227/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/227/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"16" серпня 2011 р.                                                                             Справа №  5/227/10

Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., розглянувши матеріали справи:

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Декардос», 54056, м. Миколаїв, а/с 14

Державний реєстратор: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради

про: банкрутство

ВСТАНОВИВ:

          2 грудня 2010 р. головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Декардос»Безабчук А.В. подано суду заяву про банкрутство товариства  за ознаками ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Ухвалою суду від 14.07.11р. порушено провадження у справі, постановою від 09.12.2011 р. боржника було визнано банкрутом.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 р. постанову господарського суду Миколаївської області про визнання банкрутом ТОВ «Декардос»скасовано на підставі того, що заявником при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство не було надано доказів повідомлення податкового органу про ліквідацію підприємства та доказів проведення податкової перевірки та проміжного ліквідаційного балансу боржника. В постанові Вищого господарського суду України також  зазначено, що вказані докази повинні бути надані заявником до господарського суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачена.

Після повернення справи №5/227/10 з касаційної інстанції на підставі Розпорядження №304 від 10.08.11 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу, справу №5/227/10 було передано до провадження судді Філінюка І.Г.

Господарським судом встановлено, що заявником не надано доказів здійснення податкової службою перевірки повноти та достовірності проміжного ліквідаційного балансу.

Пункт 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

При цьому господарський суд зазначає, що подання зазначених доказів є обов'язковою передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 “Про судову практику в правах про банкрутство” від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: “Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)”.

          Керуючись ч. 5 ст. ст. 60 Господарського кодексу України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, п. 7. 1 ст. 40, ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  ст. 86  ГПК України, –

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі припинити.

2.          Ухвалу надіслати заявнику та державному реєстратору.

Суддя                                                                                               I.Г.Філінюк