Рішення

від 19.07.2011 по справі 4/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/278

19.07.11

За позовом

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

До           

Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров’я»

Про

стягнення 102 000 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           ОСОБА_2

Від відповідача              не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров’я»102 000 грн. заборгованості по орендній платі за договором № 1/2011 від 01.02.2011р. про орендну нежитлових приміщень.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 19.07.2011р., в якій просить стягнути з відповідача 48000 грн. заборгованості за договором № 1/2011 від 01.02.2011р.за період з лютого по травень 2011р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшення розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 48 000 грн. за період з лютого по травень 2011р., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗДОРОВ’Я" було укладено договір №1/2011 від 01 лютого 2011р. про оренду нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 88,4 кв.м. для використання під аптеку.

Відповідно до вимог договору, Орендодавець передав у користування Орендарю передбачені умовами договору приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі №б/н від 01 лютого 2011р.

Відповідно до п. 6.1 Договору оренди, - строк оренди становить з 01 лютого 2011 р. до 01 жовтня 2011 р.

Відповідно до п. 4.4 Договору оренди - розмір орендної плати - визначено в сумі 30000,0 грн. в місяць.

Слід зазначити, що норма п. 4.4 Договору оренди щодо розміру орендної плати в сумі 30000,0 грн. була обумовлена відкладальною обставиною. Такою відкладальною обставиною була обставина порушення строку сплати орендної плати, визначеної в попередньому розмірі - 24000,0 грн., встановленому в п. 4.1 Договору оренди. Згідно п. 4.4 Договору оренди у випадку несплати орендної плати в сумі 24000,0 грн. повністю або частково до 25 числа поточного (оплачуваного) місяця, розмір орендної плати за цей поточний і за кожний наступний місяці оренди буде становити 30000,0 грн. Орендну плату за перший місяць оренди - лютий 2011р. орендар до 25 лютого 2011р. - не сплатив (орендна плата за лютий 2011 р. сплачена частково в сумі 18000,0 грн.). Отже, наступила відкладальна обставина для зміни розміру орендної плати і її розмір став вже з лютого 2011р. (з початку оренди) 30000,0 грн. на місяць. Можливість зміни прав і обов'язків сторін при настанні відкладальної обставини передбачена в ст. 212 ЦК України.

Всього Орендар повинен сплатити орендну плату за період лютий 2011р. - травень 2011р. в сумі 120000,0 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди, Орендар повинен сплачувати орендну плату до 10 числа поточного (оплачуваного) місяця.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 01.02.2011 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗДОРОВ’Я" було укладено договір №1/2011 про оренду нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 88,4 кв.м. для використання під аптеку.

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди, Орендар повинен сплачувати орендну плату до 10 числа поточного (оплачуваного) місяця.

Відповідно до п. 4.4 Договору оренди - розмір орендної плати - визначено в сумі 30000,0 грн. в місяць.

Норма п. 4.4 Договору оренди щодо розміру орендної плати в сумі 30000,0 грн. була обумовлена відкладальною обставиною.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №1/2011 від 01.02.2011р. за період з лютого 2011 по травень 2011р. у розмірі 48000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований,  і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог з врахування сплати відповідачем 54 000,00грн. до пред’явлення позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров’я»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 104, код ЄДРПОУ 22966915) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 48 000 грн. орендної плати, 660 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

  Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.07.2011р.