44/233
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 44/233
25.07.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Шархинський кар'єр”
до Відкритого акціонерного товариства “АТП “АТЛАНТ”
3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С."
про стягнення 3 742 227,90 грн.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
Від позивача: Ткаченко Р.О. - представник
Від відповідача: Бєляєв А.С. - представник
Від 3-ї особи: Могила Д.В. - представник
У судовому засіданні 25.07.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 106 932, 90 грн. вартості ремонтних робіт та 3 635 295, 00 грн. збитків внаслідок неналежного капітального ремонту двигуна внутрішнього згорання Daimler OM 44290140409092266.
Ухвалою суду від 06.04.2009р. порушено провадження у справі № 44/233 та призначено до розгляду на 26.05.2009р.
Ухвалою суду від 26.05.2009р. розгляд справи був відкладений на 23.06.2009р.
Цією ж ухвалою було задоволено клопотання відповідача та залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “СП В.М.С.” (Київська обл., смт. Ставище, вул. Радянська, 9; факт. адреса: 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9).
Ухвалою від 23.06.2009р. розгляд справи відкладено на 21.07.2009р. за клопотанням сторони.
Ухвалою суду від 21.07.2009р призначено судово-автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
Зазначеною ухвалою зупинено провадження у справі № 44/233 до отримання висновку судово-автотехнічної експертизи.
02.02.2010 р. до Господарського суду м. Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової автотехнічної експертизи у справі № 44/233.
Ухвалою суду від 11.02.2010 р. поновлено провадження у справі № 44/233 та призначено розгляд справи на 29.03.2010 р. з викликом у судове засідання представників сторін.
15.03.2010 р. до Господарського суду м. Києва від Відкритого акціонерного товариства “АТП “АТЛАНТ” надійшло клопотання про призначення додаткової судової автотехнічної експертизи у справі № 44/233.
Ухвалою суду від 29.03.2010р. призначено додаткову судово-автотехнічну експертизу у справі № 44/233.
Ухвалою суду від 06.09.2010р. зобов'язано сторін надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз додаткові матеріали для проведення судово-автотехнічної експертизи у справі № 44/233, а саме пошкоджені болти кріплення маховика і нормативно-технічну документацію, яка містить інформацію підприємства про технічні вимоги відносно матеріалу і термообробки цих болтів, а також геометричні (розмірні) параметрів зазначених деталей кріплення.
23.05.2011р. до господарського суду надійшли матеріали справи та повідомлення про неможливість надання висновку судово-автотехнічної експертизи по справі № 44/233.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2011р. розгляд справи призначено на 27.06.2011р.
27.06.2011р. до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява змінена, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 1 138 051,10 грн., державне мито в сумі 11 380,51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., витрати по здійсненню судової експертизи в сумі 14 835,00 грн.
У судовому засіданні 27.06.2011р. судом оголошено перерву до 25.07.2011р.
У судовому засіданні 25.07.2011р. представник позивача надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги, в обсязі та підстав, зазначених у зміненій позовній заяві від 27.06.2011р.
Представник відповідача надав пояснення по суті справи та заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Відкритим акціонерним товариством “Шархинський кар'єр” –замовником (далі - позивачем) та Відкритим акціонерним товариством “АТП “АТЛАНТ” –підрядником (далі - відповідачем) був укладений договір підряду, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався на свій ризик виконати за завданням позивача ремонт двигуна внутрішнього згорання Daimler ОМ 44290140409092266, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.
На виконання умов договору позивач оплатив відповідачу грошову суму у розмірі 106 932,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1457 та № 1458 від 09.09.2008р.
12.08.2008р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С." (далі третя особа) був укладений договір підряду № 1208/2.
Відповідно до замовлень відповідача № 30446 та № 30874 третя особа здійснила ряд робіт по ремонту двигуна внутрішнього згорання Daimler ОМ 44290140409092266 (далі - двигун), що підтверджується актами виконаних робіт від 05.09.2008р.
Також частину робіт по ремонту вказаного двигуна було здійснено відповідачем, що підтверджується актами виконаних робіт від 30.08.2008р. та 11.09.2008р.
Після повернення двигуна позивачу, під час експлуатації останнього, позивачем було виявлено пошкодження болтів кріплення маховика.
26.09.2008р. двигун було повернуто відповідачу для здійснення гарантійного ремонту.
Відповідачем було усунуто вказані недоліки, проте 05.12.2008р. двигун знов вийшов зі строю.
Своїм листом від 27.01.2009р. відповідач відмовився здійснити гарантійний ремонт двигуна, посилаючись на те, що несправність двигуна сталася у зв'язку з порушенням умов експлуатації.
Відповідно до висновку № 7817/8211/11878 від 31.12.2009р. судово-автотехнічної експертизи причиною виходу з ладу двигуна стала руйнація шатуна другого циліндра, яка відбулась внаслідок надмірних (таких, що перевищили несучу спроможність матеріалу деталі) переважно згінних із розтягом навантажень, що за характером не відповідають експлуатаційним. З технічної точки зору причиною виходу з ладу двигуна міг стати в тому числі невідповідно проведений капітальний ремонт, внаслідок якого відбулося від'єднання маховика від колінчатого валу, а також другий ремонт, під час якого було приєднано маховик, але не перевірено циліндропоршневу групу (а саме шатуни та поршні на можливість деформаційних змін). Встановити в межах даного дослідження причину руйнації болтів кріплення маховика після їх відновлення не виявляється можливим.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Статтею 857 Цивільного кодексу України встановлено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Крім того, статтею 859 Цивільного кодексу України встановлено, що гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Відповідно до ст. 858 Цивільного кодексу якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи, про який зазначалося вище, причиною виходу з ладу двигуна міг стати в тому числі невідповідно проведений капітальний ремонт. Необхідно звернути увагу на те, що про інші можливі причини виходу з ладу двигуна експерт не вказує.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526, 857 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості ремонту двигуна у розмірі 106 932,90 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання взятого на себе зобов'язання позивач у своїй зміненій позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заподіяні ним збитки. Зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача:
суму орендної плати за оренду бурильного станка Atlas Copco ROK860 HC 1998 р.в., на якому був встановлений та працював двигун внутрішнього згорання Daimler ОМ 44290140409092266, яка за період з грудня 2008року по грудень 2009 року склала 84 251,00 грн.;
вартість послуг по бурінню свердловини, здійснення яких позивач замовив у Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕССЕ” у розмірі 538 618,20 грн.;
вартість покупки нового двигуна внутрішнього згорання у розмірі 390 849,00 грн.;
вартість діагностування двигуна внутрішнього згорання у розмірі 11 380,51 грн.
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до частини 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Важливим елементом доказування наявності збитків являється встановлення саме причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. Слід довести, що протиправна дія або бездіяльність є причиною, а збитки, що виникли у особи, яка потерпіла, - наслідком такої протиправної поведінки.
Вказаної правої позиції також дотримається Верховний Суд України у постанові № 42/266-6/492 від 30.05.2006р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів наявності причинного зв'язку між сплаченими позивачем сумами з орендної плати за оренду бурильного станка Atlas Copco ROK860 HC 1998 р.в., вартістю послуг по бурінню свердловини, вартістю покупки нового двигуна внутрішнього згорання, вартістю його діагностування та неналежно проведеним ремонтом двигуна внутрішнього згорання Daimler ОМ 44290140409092266.
З огляду на викладене суд вважає на необхідне відмовити позивачу в задоволенні вимог про відшкодування збитків за рахунок відповідача у розмірі 1 031 118,20 грн.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Статтею 42 ГПК України встановлено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.
У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.
При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 1 069,77 грн. –витрат по сплаті державного мита, 11,09 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 394,49 грн. –витрат за проведення судової експертизи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 629, 857 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 41, 42, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “АТП “АТЛАНТ” (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 167-А, код ЄДРПОУ 01004557) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства “Шархинський кар'єр” (98540, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, код ЄДРПОУ 05467642) 106 932 (сто шість тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 90 коп. –основного боргу, 1 069 (одна тисяча шістдесят дев'ять) грн. 77 коп. - витрат по сплаті державного мита, 11 (одинадцять) грн. 09 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 394 (одна тисяча триста дев'яносто чотири) грн. 49 коп. - витрат за проведення судової експертизи.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя П.П. Чеберяк
Дата підписання рішення: 01.08.2011р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2011 |
Оприлюднено | 31.08.2011 |
Номер документу | 17882714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чеберяк П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні