Рішення

від 11.07.2011 по справі 35/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/190

11.07.11

За позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло»

про               стягнення 992 909,75 грн.

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:      ОСОБА_1. –предст. за довіреністю;

від відповідача: не з’явились. (ОСОБА_2 - предст. за довір. був присутній в судовому засіданні 22.06.2011)

В судовому засіданні 11.07.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

                                                    Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло» про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 992 909,75 грн., та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2011 порушено провадження у справі №35/190. Розгляд справи призначений на 25.05.2011.

25.05.2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/190 від 04.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/190 від 25.05.2011р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.06.2011р.

07.06.2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 08.06.2011р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 22.06.2011р.

07.06.2011 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява, в якій він повідомив суд, що сума боргу зменшилась, у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача 604 359,13 грн. та розглядати справи здійснювати без представника позивача.

В судове засідання представник відповідача з»явився, але вимог ухвали суду про порушення провадження у справі 335/190 від 04.05.2011 не виконав, відзив на позов не подав.

В судовому засіданні представник відповідача проти клопотання про відкладення не заперечував. Подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, на підставі ст.69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/190 від 22.06.2011р., на підставі ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжений строк вирішення спору та розгляд справи відкладено на 11.07.2011р.

В судове засіданні представник відповідача не з»явився, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

В судовому засіданні 11.07.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні з виходом в нарадчу кімнату оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

31 травня 2008 року між Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»(далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло»(далі –відповідач) було укладено договір № 07-10 (ГВ) на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2. Договору, постачальник зобов’язаний відпускати споживачу теплову енергію у гарячій воді, а споживач зобов’язаний приймати та оплачувати теплову енергію у строки передбачені Договором.

Згідно п. 3.2. Договору, оплата теплової енергії здійснюється споживачем не пізніше 10-ти банківських днів з моменту оформлення акту прийому-передачі на підставі виставлених постачальником рахунків

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що свої зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі, про що свідчать Акти прийняття-передачі від 31.05.2010р. та 30.06.2010р.

Однак в порушення умов Договору, відповідач взяті на себе зобов’язання щодо своєчасної оплати, належним чином не виконував, у зв’язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за період з травня 2010 по червень 2010 становить 651 244,26 грн.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 172 618,08 грн., штрафу в розмірі 59 412,82, 3 % річних в розмірі 19 748,90 грн.  та інфляційних втрат в розмірі 89 885,69 грн.

Під час розгляду справи позивач повідомив суд, що відповідачем частково здійснено оплату суми боргу, у зв»язку з чим сума боргу становить 604 359,13 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).    

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати за теплову енергію згідно Договору № 07-10 (ГВ) від 31.05.2008р., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 651 244,26 грн.

Судом встановлено, що заборгованість за теплову енергію згідно Договору №07-10 (ГВ) від 31.05.2008р. в розмірі 46 885,13 грн. відповідачем було сплачено після звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом (бухгалтерська довідка від 23.05.2011).

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 46 885,13 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки зазначена сума боргу була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав взяті на себе за Договором зобов’язання в частині оплати за використану теплову енергію, що виникла за період з травня 2010р.по червень 2010р. становить 604 359,13 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, що відповідають вимогам законодавства, інфляційні нарахування становлять 89 885,69 грн., 3% річних –19 748,90 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 172 618,08 грн. та штрафу в розмірі 59 412,82

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно п. 4.1 Договору, у разі неоплати чи несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію в строки, передбачені п. 3.2., Споживач повинен сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а за прострочку понад 30 днів, додатково сплачує штраф в розмірі 7 % від суми заборгованості.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням оплати за теплову енергію нараховано пеню в розмірі 172 618,08 грн. та штраф в розмірі 59 412,82  відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 604 359,13 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 89 885,69 грн., 3% річних розмірі 19 748,90 грн., пені в розмірі 172 618,08 грн. та штрафу в розмірі 59 412,82 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного  боргу в розмірі 46 885,13 грн. в зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло» (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 15, офіс 6, код ЄДРПОУ 35079526) на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (93403, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецька ТЕЦ, код ЄДРПОУ 00131050) 604 359,13 (шістсот чотири тисячі триста п’ятдесят дев’ять гривень 13 коп.) –основного боргу, 89 885,69 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять гривень 69 коп.) –інфляційних втрат, 19 748,90 грн. (дев’ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривень 90 коп.) –3% річних, 172 618,08 (сто сімдесят дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень 08 коп.) –пені, 59 412,82 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч чотириста дванадцять гривень 82 коп.), 9 929,10 грн. (дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять гривень 10 коп.) –витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

        5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                       М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 01.08.2011 року