11/154
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11/154
01.08.11
За позовомПолтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний дім "Агробізнес"
простягнення 5 775,59 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Демченко Н.В. –представник
від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний дім "Агробізнес" заборгованості у розмірі 5 775,59 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 2641 С на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 15.11.2007 щодо оплати послуг за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.01.2011 по 30.04.2011.
Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про виправлення описки направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Отримання відповідачем ухвал суду підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 05.07.2011 та від 23.07.2011. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В :
15.11.2007 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний дім "Агробізнес" (споживач) укладено Договір №2641 С на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).
Згідно умов вказаного Договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівель по вул. Г. Сталінграда, 30.
Відповідно до п. 3 Договору теплопостачальна організація забезпечує безперебійне постачання теплом споживача.
У пункті 30 Договору сторони погодили, що оплата за опалення, що провидить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом.
Вартість 1 Гкал для споживачів 3 Групи - 656,04 грн. з урахуванням ПДВ (в редакції Додаткової угоди № 3 від 10.04.2009 до Договору).
Відповідно до п. 31 Договору всі розрахунки по цьому Договору проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією споживачу.
Згідно з п. 32 Договору споживач зобов'язується сплачувати теплову енергію у строк до 10 числа місяця слідуючого за звітним місяцем. Споживач може здійснювати попередню оплату в обсягах місячного споживання теплової енергії. Якщо підстава платежу в платіжних документах не зазначена теплопостачальна організація зараховує кошти в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, отриману в минулі періоди.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов Договору за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 позивач поставив, а відповідач споживав теплову енергію, що підтверджується показаннями приладів обліку теплової енергії встановлених ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" м. Полтава, вул. Г. Сталінграду, 30.
В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії рахунків-фактур за опалення № 585 від 18.01.2011 на суму 4 133,05 грн., № 585 від 18.02.2011 на суму 4 100,26грн., № 585 від 17.03.2011 на суму 4 054,33 грн., № 585 від 18.04.2011 на суму 4 087,13грн., а всього на суму 16 374,77 грн., та докази їх отримання відповідачем.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання по Договору №2641С на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 15.11.2007 виконав неналежним чином, за надані послуги за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, сплативши лише 9 800,00 грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок містяться в матеріалах справи). Крім того, як вбачається з рахунку-фактуру № 585 від 18.01.2011 станом на 01.01.2011 відповідачем було здійснено передплату у розмірі 1 500,00грн. У зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 5 074,77 грн.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати послуг, отриманих за Договором № 2641 С на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 15.11.2007, суду не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 074,77 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 593,74грн., 3% річних у розмірі 4,87 грн. та інфляційних втрат у розмірі 102,21 грн.
Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У п. 32 Договору сторони погодили, що у випадку несплати у встановлені строки вартості теплової енергії вводиться пеня у розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги".
Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій визначена Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості з урахуванням кількості днів прострочення у відповідному періоді в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 593,74 грн., що не перевищує граничного розміру (100% боргу) передбаченого Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих послуг встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем.
Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційний дім "Агробізнес" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, ідентифікаційний код 33098336, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-А, ідентифікаційний код 03338030) заборгованість у розмірі 5 074 (п'ять тисяч сімдесят чотири) грн. 77 коп., пеню у розмірі 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 4 (чотири) грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 102 (сто дві) грн. 21 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 03.08.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2011 |
Оприлюднено | 31.08.2011 |
Номер документу | 17883489 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні