Рішення

від 28.07.2011 по справі 4/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/287

28.07.11

За позовомДочірнього підприємства «Кіровоградстальмонтаж»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудконтакт»

Простягнення 71 549,50 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача        Татарчук О.Л.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудконтакт»28350 грн. основного боргу, 25850,50 грн. пені, 2815,09 грн. 3% річних, 12533,91 грн. інфляційних нарахувань, 2000 грн. витрат на юридичні послуги, а всього 71549,50 грн. заборгованості за контрактом № 11-2007 від 15.11.2007р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав клопотання про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 28 350 грн. основного боргу, 2191,09 грн. пені, 2815,09 грн. 3% річних, 12533,91 грн. інфляційних нарахувань, 2000 грн. витрат на юридичні послуги, а всього 47890,09 грн. заборгованості за контрактом № 11-2007 від 15.11.2007р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудконтакт»47890,09 грн. заборгованості,  тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в засідання суду не з'явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством «Кіровоградстальмонтаж»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудконтакт» укладено контракт № 11-2007 від 15.11.2007р.

Згідно даного контракту Позивач (орендодавець) надавав в оренду Відповідачу (орендарю) механізм - екскаватор ЕО-4321 для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Відповідача. Відповідач зобов'язувався оплачувати роботу наданого механізму відповідно до погодженої ціни та фактично відпрацьованого часу.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили ціну роботи механізму, що становила 183,60 грн. за одну машино-годину відпрацьованого часу.

Відповідно п. 3.2 договору оплата за роботу механізму здійснювалася авансом до початку робіт в розмірі 32316,60 грн., та остаточний розрахунок проводився на підставі підписаних Актів виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт протягом п'яти днів.

Відповідно до підписаних Актів прийому виконаних підрядних робіт та Довідок про вартість підрядних робіт Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято роботи загальною вартістю 28350,00 грн.:

-          Згідно Акту прийняття виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. роботи вартістю 18633,60 грн. (Акт та довідка підписані 08.01.2008 р. - строк оплати до 13.01.2008 р.).

-          Згідно Акту № 2 прийняття виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. роботи вартістю 4334,40 грн. (Акт та довідка підписані 08.01.2008 р. - строк оплати до 13.01.2008 р.).

-          Згідно Акту прийняття виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. роботи вартістю 5382,00 грн. (Акт та довідка підписані 29.02.2008 р. - строк оплати до 06.03.2008 р.).

Відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не здійснив перерахування авансу, і не оплатив виконані роботи. Станом на 16.05.2011 р. борг Відповідача становить 28350,00 грн.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення оплати виконаних робіт Відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 15.11.2007 між Дочірнім підприємством «Кіровоградстальмонтаж»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство «Криворіжстальконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербудконтакт»укладено контракт № 11-2007 від 15.11.2007р., відповідно до умов якого орендодавець надавав в оренду орендарю механізм - екскаватор ЕО-4321 для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Відповідача.

Відповідач зобов'язувався оплачувати роботу наданого механізму відповідно до погодженої ціни та фактично відпрацьованого часу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №11-2007 від 15.11.2007р. у розмірі 28 350,00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований,  і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення оплати виконаних робіт Відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п. 6.2 контракту від 15.11.2007р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2191,09 грн., відповідно до уточненого розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 12533,91 грн. індекс інфляції та 2815,09 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимога позивача про стягнення з відповідач витрат на юридичні послуги у сумі 2000грн. також  задовольняється судом  з наступних підстав.

Згідно  матеріалів справи, позивач у зв'язку з необхідністю розгляду даної справи в суді, так як відповідач добровільно не бажав виконувати зобов'язання за договором, вимушений був звернутися за наданням юридичної допомоги і понести додаткові витрати.

Факт надання юридичної допомоги та понесених позивачем витрат підтверджується договором про надання юридичних послуг № 1/03 від 21.03.2011, а також платіжними дорученнями № 1516 від 20.05.2011р. про сплату  2 000 грн. з призначенням платежу: оплата юридичних послуг згідно договору про надання послуг №1/03 від 21.03.2011р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудконтакт»(01024, м. Київ, пров. Чекістів, 3, кв. 54, код ЄДРПОУ 34659079) на користь Дочірнього підприємства «Кіровоградстальконтаж»Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція»(25013, м. Кіровоград, вул.. Комарова, 7, код ЄДРПОУ 01413632) 28 350 (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят) грн.. основного боргу, 2 191 (дві тисячі сто дев'яносто одну) грн.. 09 коп. пені, 2 815 (дві тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 09 коп. 3% річних, 12 533 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн.. 91 коп. індексу інфляції, 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на юридичні послуги, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

  Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено:08.08.2011р.