Рішення

від 18.07.2011 по справі 51/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 справа №  51/141

18.07.11

За позовом           Публічного акціонерного товариства «ЕНКО»

до             Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»     

про                           стягнення заборгованості 70 308,54 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Урин О.І.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ЕНКО»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд» про стягнення 70 308,54 грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу № 1/426 КЕ від 28.02.2008 р. в частині поставки природного газу в об'ємі, обумовленому договором, та за який позивачем здійснено попередню оплату.   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30.05.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду.

У даному судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовним вимог, відповідно до якої просив розірвати договір поставки природного газу № 1/426 КЕ від 28.02.2008 р., укладений між позивачем та відповідачем.

Розглянувши у даному судовому засіданні вищевказану заяву, суд відзначає настане.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог; до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

При цьому суд відзначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога, зокрема, збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена ним у роз'ясненнях № 02-5/289 від 18.09.1997 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (в редакції від 30.04.2009 р.) та в інформаційному листі «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»№ 01-8/1228 від 02.06.2006 р.

Разом з тим, у своїй заяві позивач фактично заявляє нову вимогу про розірвання договору, що нормами до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Крім того, суд відзначає, що у судовому засіданні 22.06.2011 р. суд перейшов до розгляду даної справи по суті, про що свідчить, зокрема, виступ представника позивача, який відображений у протоколі судового засідання від 22.06.2011 р.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог у справі № 51/141.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Про отримання відповідачем ухвал суду у даній справі засвідчують повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно із п. 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155, повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Відповідно до п. 121 вказаних Правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого документа зазначає на бланку повідомлення про вручення прізвище, ім'я, по батькові особи, якій вручено реєстроване поштове відправлення (поштовий переказ).

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.07.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(далі –постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «ЕНКО»(далі –споживач) укладено договір № 1/426 КЕ постачання природного газу (далі –договір).

У відповідності до рішення загальних зборів акціонерів позивача від 21 вересня 2010 року змінено тип акціонерного товариства з відкритого акціонерного  товариства на публічне акціонерне товариство.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передати, а споживач - прийняти та оплатити природний газ в обсязі 1185,000 тис. куб.м в термін, в порядку та на умовах визначених даним договором.

Згідно з п. 7.1 договору його строк було встановлено з моменту підписання та до 31.12.2008 р., та додатковими угодами від 01.12.2009 р., від 20.10.2010 р. продовжено його дію до 31 грудня 2010 року та до 31 грудня 2011 року відповідно.

Додатками до договору № 1 від 28.02.2008 р., № 2 від 01.05.2010 р. та № 1 від 30.12.2010 р. сторонами погоджено зміни погодженої ціни (вартості) на природний газ до договору постачання природного газу № 1/426 КЕ від 28.02.2008 р.

Відповідно до п. 2.1.1 договору постачальник зобов'язався передати споживачу через систему газотранспортних підприємств ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" природний газ в обсягах і в порядку, передбаченими даним договором, за умови відсутності у споживача заборгованості перед іншим постачальником природного газу, або за згодою такого постачальника.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у такому порядку: 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, споживач оплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ, визначеної на підставі протоколу погодження ціни на природний газ (п.п. 4.3.1 договору).

Реєстр планового споживання природного газу у 2008 році погоджений сторонами у таблиці № 1 п. 1.1 договору, та відповідно змінений на 2010 та 2011 року додатковими угодами від 01.12.2009 р. та 20.10.2010 р.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача                     233 994,02 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи (акти прийому-передачі, звіти за контрактний місяць, укладені між ПАТ «Волиньгаз», як транспортувальником, та позивачем як споживачем) відповідач частково виконав зобов'язання з поставки газу, а саме –61894 м.куб. на суму 167 450,30 грн., однак документами первинного бухгалтерського обліку поставка природного газу за квітень 2010 року об'ємом 1435 м.куб. на суму 3 728,83 грн. сторонами не оформлена.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки природного газу згідно з договором та обов'язком, на думку позивача, повернути отримані за договором кошти.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили умови оплати - 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, споживач оплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору та сплата на користь відповідача передоплати у розмірі 233 994,02 грн. підтверджується матеріалами справи.

Натомість, суд зазначає, що договір № 1/426 КЕ постачання природного газу від 28.02.2008 р. станом на момент вирішення спору по суті є діючим, жодних змін до нього щодо припинення зобов'язань сторін за таким не здійснювалось, доказів протилежного до суду не надано.

Отже, договір № 1/426 КЕ постачання природного газу від 28.02.2008 р. є таким, що створює права та обов'язки для його сторін, в тому числі щодо поставки природного газу позивачу протягом строку його дії, однак виключає положення щодо зобов'язання відповідача здійснити повернення позивачу попередньої оплати у випадку несвоєчасної поставки природного газу. У зв'язку з цим вимоги позивача з підстав, зазначених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                    Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 12.08.2011 р.