Постанова

від 25.03.2009 по справі 51/141

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.03.2009                                                                                          

№ 51/141

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            

 за участю секретаря

 судового засідання           

 за участю представників сторін

 від позивача: Паламарчук В.В., представник,

довіреність № 3164/06-03  від 10.09.2008;

 від відповідача: ОСОБА_1, представник,

довіреність № 3015 від 07.10.2008;

 від третьої особи: Ільюшина І.В., представник,

довіреність № 82 від 13.10.2008;

 розглянувши апеляційні скарги Приватного

підприємця ОСОБА_2 та Національного авіаційного університету

 на рішення Господарського суду міста Києва від

19.12.2008

 у справі № 51/141 (суддя  

 за позовом                               Національного

авіаційного університету;

 до                                                   Приватного

підприємця         ОСОБА_2;

 третя особа            Регіональне відділення Фонду

державного майна                                                      України

по м. Києву;

 про                                                   стягнення

96 406,47 грн. та звільнення                          орендованого

приміщення

постанова прийнята 25.03.2009,

оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в

засіданні суду 18.03.2009 оголошувалась перерва до 25.03.2009.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 19.12.2008 у справі № 51/141 позовні вимоги Національного авіаційного

університету до Приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа Регіональне

відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення 96 406,47

грн. та звільнення орендованого приміщення задоволено частково. Суд зобов'язав

Приватного підприємця ОСОБА_2 звільнити орендоване приміщення за адресою:

АДРЕСА_1, загальною площею 84,00 кв.м., гуртожиток № 3, 1-ий поверх та передати

вказане приміщення по акту прийому-передачі Національному авіаційному

університету, стягнув з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь Національного

авіаційного університету 32 812,19 грн. заборгованості з орендної плати,

державне мито в сумі 500,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в сумі 50,89 грн., в частині стягнення заборгованості з орендної

плати в розмірі 8 770,00 грн. припинено провадження у справі, у задоволенні

решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням

Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 Приватний підприємець ОСОБА_2

(далі - ПП ОСОБА_2.) подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та

прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Не погоджуючись з рішенням

Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 Національний авіаційний

університет також подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати в

частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПП ОСОБА_2.

експлуатаційних витрат у сумі 54 824,28 грн.; виключити з мотивувальної частини

рішення наступне: „таким чином, зважаючи на те, що позивачем не надано суду

доказів належного повідомлення позивача про припинення договору оренди протягом

одного місяця після закінчення строку його дії, суд дійшов висновку, що в силу

вимог ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”,

а згодом - згідно із ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України”, укладений

сторонами договір через відсутність заперечень сторін і продовження

користування відповідачем майном автоматично пролонгований з 15.08.2002 по

15.08.2008.”, „проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що дія договору

були припинена у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено,

15.07.2008”.

Апеляційну скаргу ПП ОСОБА_2.

мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають

значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та

матеріального права.

Зокрема, скаржник посилався на те,

що у позивача відсутнє право на звернення до суду із даним позовом, оскільки

він не є власником майна за спірним договором оренди; дії позивача щодо

припинення договору оренди по його владному рішенню за допомогою телефонограми,

суперечить положенням ст. 17 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна” щодо обов'язку з погодження сторін щодо строку договору

оренди.

Національний авіаційний університет

у відзиві на апеляційну скаргу ПП ОСОБА_2. та Регіональне відділення Фонду

державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву) проти її

доводів заперечували та просили суд залишити її без задоволення.

Апеляційну скаргу Національного

авіаційного університету мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно

з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно

застосовано норми процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник посилався на те,

що судом не взято до уваги копію телефонограми, направленої позивачем

29.08.2007 по телефону відповідачу, факт про отримання якої, відповідачем

підтверджений в засіданнях суду 08.10.2008, 29.10.2008, 19.12.2008; суд не взяв

до уваги, що відповідач припинив здійснення дій по сплаті платежів, передбачених

договором оренди після 15.08.2007, що свідчить про обізнаність відповідача

стосовно небажання позивача продовжувати дію спірного договору оренди; п. 6.4

договору встановлює зобов'язання орендаря проводити оплату фактичних

експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого

приміщення, а тому відповідач мав можливість виконати своє грошове зобов'язання

без виставлення рахунку.

Представник ПП ОСОБА_2. у відзиві

на апеляційну скаргу Національного авіаційного університету та в засіданні суду

проти її доводів заперечував та просив суд залишити апеляційну скаргу позивача

без задоволення.

Також, у відзиві на апеляційну

скаргу Національного авіаційного університету, представником ПП ОСОБА_2. було

зазначено, що суд в порядку ст. 90 ГПК України зобов'язаний винести окрему

ухвалу про недооформлене загальнодержавне майно, яку направити до Верховної

Ради України, а в засіданні суду 25.03.2009, представник ПП ОСОБА_2. заявив про

зазначені вище вимоги у формі усного клопотання.

Колегія суддів, розглянувши вказане

клопотання представника ПП ОСОБА_2., вирішила відмовити у його задоволенні,

оскільки зважаючи на положення ст. 90 ГПК України, господарський суд виносить

окрему ухвалу та надсилає її відповідному підприємству, органу чи організації в

разі порушення законності або виявлення недоліків в діяльності саме цих

установ, а зазначені у вказаному вище клопотанні обставини не носять характер

порушення діяльності або виявлення недоліків в діяльності сторін у справі та

третьої особи.

Крім того, заявником в порядку ст.

33 ГПК України не обґрунтовано належним чином, в чому полягає факт наявності

недооформлення загальнодержавного майна, що є предметом спору у даній справі.

РВ ФДМУ по м. Києву доводи

апеляційної скарги Національного авіаційного університету підтримало та просило

рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 частково скасувати, а

скаргу Національного авіаційного університету - задовольнити.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення

сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України

„Про оренду державного та комунального майна” державну політику у сфері оренди

здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України,

його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи,

уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке

належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо

майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно ст. 5 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна” орендодавцями є, зокрема, 1) Фонд

державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо

цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та

нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських

товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною

власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії

наук України та галузевих академій наук; 2) підприємства - щодо окремого

індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не

перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в

абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів

підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу

200 кв. м.

Національний авіаційний університет

є державним навчальним закладом і має в оперативному управлінні (відповідно до

Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.1991 № 227 „Про заходи щодо

виконання Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного

підпорядкування, що розташовані на території України”) об'єкти, які є державною

власністю і передані у повне господарське відання університету, зокрема і

приміщення гуртожитку № 3 по АДРЕСА_1 (лист Міністерства освіти і науки України

від 21.12.2005 № 1/11-7569).

РВ ФДМУ по м. Києву листом від

30.07.2001 № 30-03/4216 надало дозвіл Національному авіаційному університету,

як балансоутримувачу, на передачу в оренду нежитлових приміщень, зокрема, ПП

ОСОБА_2., площею 84,00 кв.м.

Між Національним авіаційним

університетом (Орендодавець) та ПП ОСОБА_2. (Орендар) 30.07.2001 укладено

договір № 100 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого, Орендодавець

передав по акту прийому-передачі нежитлового приміщення, а Орендар прийняв в

строкове платне користування приміщення, що знаходиться на балансі Київського

міжнародного університету цивільної авіації за адресою: АДРЕСА_1, приміщення

загальною площею 84,00 кв.м., гуртожиток № 3, 1-ий поверх (п. 1.1 договору) для

розташування комп'ютерного клубу (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору

термін дії договору встановлений з 15.08.2001 по 15.08.2002.

Орендна плата та експлуатаційні

витрати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця та до державного

бюджету до 15-го числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу

інфляції (по орендній платі) (п. 5.1.1 договору).

Розмір орендної плати та

експлуатаційних витрат може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі

зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших

випадках, передбачених законодавством України (п. 5.2 договору).

В п. 6 договору встановлено

зобов'язання Орендаря, зокрема, у разі закінчення строку дії договору оренди,

Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві по акту прийому-передачі нежитлове

приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду з

урахуванням фізичного зносу (п. 6.1 договору); своєчасно і в повному обсязі

вносити Орендодавцеві орендну плату (п. 6.3 договору); проводити оплату

фактичних експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням

орендованого приміщення та прилеглої території. Сплачувати фактичну вартість

отриманих комунальних послуг та податків згідно виставлених рахунків (п. 6.4 договору).

Питання про надання згоди на

продовження оренди приміщення вирішуються на підставі письмового звернення

Орендаря до ректора університету, поданого за місяць до закінчення терміну

діючого договору оренди. У разі, якщо звернення Орендаря не надійшло або

Орендар не отримав дозволу на продовження оренди приміщення, Орендар повинен

звільнити приміщення по закінченню терміну дії договору оренду та передати

Орендодавцю нежитлове приміщення по акту прийому-передачі (п. 9.6 договору).

Пунктом 9.7 договору передбачено,

що дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на

який його було укладено.

Згідно додатків № № 2, 2а, 2б, 2в,

2г до договору оренди № 100, визначено новий розмір орендної плати та зазначено

про встановлення термінів дії цих додатків, зокрема, додатками № № 2б, 2в, 2г

до 15.08.2007.

Отже, встановлюючи терміни дії

зазначених вище додатків до договору № 100, автоматично й пролонгувався термін

дії самого договору оренди № 100, оскільки визначення терміну дії додатків свідчить

про встановлення граничного строку, до якого Орендар зобов'язаний сплачувати

платежі за договором № 100, а тому й свідчить про згоду Орендодавця на

продовження терміну дії договору оренди.

Національний авіаційний університет

листом від 05.07.2007 № 1225-12.36 звернувся до ПП ОСОБА_2. з проханням по

закінченню терміну дії договору № 100 (15.08.2007) звільнити орендоване

приміщення з оформленням відповідного акту приймання-передачі, оскільки

університет не буде продовжувати термін дії зазначеного договору.

Крім того, матеріали справи містять

телефонограму від 29.08.2007, якою було повідомлено представника відповідача

про закінчення терміну дії спірного договору.

Про те, що відповідачем у строк

15.08.2007, як зазначено в листі позивача від 05.07.2007 № 1225-12.36,

приміщення за договором № 100 не звільнено та не передано за актом

приймання-передачі, як того вимагають умови п. 9.6 договору, свідчать листи

позивача до відповідача від 27.03.2008 № 02-06/16 та від 18.08.2008 №

3009/06.03.

Також, листом від 27.03.2008 №

02-06/16 позивач повідомив відповідача про утворення заборгованості по орендній

платі на загальну суму 28 410,62 грн.

Колегія суддів не може погодитись

із висновком місцевого господарського суду про припинення дії спірного договору

з 15.07.2008 (дата направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви),

виходячи із наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та

перехідних положень Цивільного та Господарського кодексів України до відносин,

які виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України,

їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або

продовжують існувати після набрання ними чинності.

Враховуючи, що правовідносини між

сторонами не припинилися, а продовжували існувати після набрання чинності

01.01.2004 Цивільним та Господарським кодексами України, то відповідно до

Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України та Прикінцевих

положень Господарського кодексу України при розгляді даного спору

застосовуються також норми цих Кодексів.

Згідно із ч. 6 ст. 283 ГК України

до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК

України та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”,

строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності

заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом

одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на

такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України передбачено,

якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору

найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір

вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналізуючи норми ЦК України, ГК

України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна” можна

зробити висновок, що зазначене законодавство не містять заборони дострокового

повідомлення однієї із сторін іншу про своє небажання продовжувати відносини

оренди, а лише встановлено граничний термін, до якого сторона може висловити

своє небажання продовжувати договірні відносини - не більше одного місяця після

закінчення договору оренди.

Частиною 2 ст. 26 Закону України

„Про оренду державного та комунального майна” та ст. 291 ГК України також

передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який

його було укладено.

Як вбачається із наявних в матеріалах

справи пояснень представника відповідача (а.с. 91-95) ним підтверджено факт

отримання відповідачем листа позивача від 05.07.2007 № 1225-12.36 та

телефонограми від 29.08.2007, якими відповідача було повідомлено позивачем про

небажання продовжувати термін дії договору № 100 та звільнення орендованого

відповідачем приміщення в граничний термін.

Крім того, факт отримання

відповідачем листа позивача від 05.07.2007 № 1225-12.36 та телефонограми, ПП

ОСОБА_2. не спростований й матеріалами апеляційної скарги, а навпаки

підтверджений повноважним представником в судовому засіданні 18.03.2009 та

відображений у тексті відзиву відповідача на апеляційну скаргу Національного

авіаційного університету.

Отже, колегія суддів, розглянувши

матеріали справи в їх сукупності дійшла висновку, що договір оренди № 100 від

30.07.2001 припинив свою дію 15.08.2007.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК

України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки в матеріалах справи

відсутні докази звернення Орендаря до ректора університету за місяць до

закінчення терміну діючого договору оренди з листом про надання згоди на

продовження оренди приміщення за спірним договором (п. 9.6 договору) і ПП

ОСОБА_2. в строк, передбачений ст. 764 ЦК України листом від 05.07.2007 №

1225-12.36 та телефонограмою від 29.08.2007 був повідомлений про непродовження

договору оренди № 100, то колегія суддів вважає, що у ПП ОСОБА_2. відсутні

підстави користуватися приміщенням за спірним договором № 100 після 15.08.2007,

а тому місцевий господарський дійшов обґрунтованого висновку про задоволення

позовних вимог позивача в частині звільнення відповідачем займаного приміщення

за спірним договором з підписанням акту приймання-передачі приміщення, як того

вимагають положення п. 9.6 договору.

Крім того, у відповідача виникла

заборгованість по орендній платі за період з 16.08.2007 по 01.07.2008 на суму

41 582,19 грн. та заборгованість по експлуатаційним витратам в сумі 54 824,28

грн.

Колегія суддів погоджується з

висновком суду першої інстанції, який відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК

України припинив провадження у справі в частині стягнення заборгованості по

орендній платі з відповідача на користь позивача в сумі 8 770,00 грн., оскільки

під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва відповідачем

платіжними дорученнями від 25.11.2008 № 18 та від 15.12.2008 № 26 перераховано

позивачу 8 770,00 грн. за оренду приміщення за вересень 2007 та жовтень 2007

відповідно.

Отже, заборгованість відповідача

перед позивачем з орендної плати за виключенням суми у 8 770,00 грн., сплаченої

за зазначеними вище квитанціями, становить 32 812,19 грн. по орендній платі та

54 824,28 грн. по експлуатаційним витратам.

Згідно ст. 173 ГК України

господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання

та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,

передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у

тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських

зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські

зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть

виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених

законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не

суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають

між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням

особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в

якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України

зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є підставою

виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають

виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.

526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не

допускається (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 9.5 договору передбачено,

що Орендар не звільняється від внесення орендної плати та інших обумовлених цим

договором платежів до передачі приміщення за актом.

Доказами у справі, відповідно до

ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.

33 ГПК України).

Враховуючи, що відповідач

безпідставно перебуває в орендованих приміщеннях позивача по договору № 100 і

п. 9.5 договору передбачено, що Орендар не звільняється від внесення орендної

плати та інших обумовлених цим договором платежів до передачі приміщення за

актом, а акт здачі приміщення Орендарем Орендодавцю не підписаний, оскільки

приміщення не повернуто Орендарем, то з відповідача підлягає стягненню на

користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 32 812,19 грн., а

також заборгованість по експлуатаційним витратам в сумі 54 824,28 грн.

При цьому, колегія суддів вважає,

що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні вимог

про стягнення з відповідача заборгованості по експлуатаційним витратам в сумі

54 824,28 грн., оскільки Орендодавець зобов'язаний був виставляти рахунки Орендарю

тільки на час дії договору оренди приміщення (п. 6.4 договору), а після

припинення дії договору оренди, Орендар, перебуваючи в спірному приміщенні

повинен був самостійно як перераховувати розмір орендної плати Орендодавцю, так

і здійснювати розрахунок за експлуатаційними послугами, оскільки фактично

Орендар був споживачем зазначених вище послуг.

Крім того, слід зазначити, що

позивач не мав підстав виставляти рахунки на сплату вартості отриманих

відповідачем комунальних послуг вже після закінчення дії спірного договору

(15.08.2007), оскільки здійснення таких дій свідчило б про наступне схвалення

позивача та надання його згоди на продовження дії договору оренди № 100.

Посилання ПП ОСОБА_2. в апеляційній

скарзі, що у позивача відсутнє право на звернення до суду із даним позовом,

оскільки він не є власником майна за спірним договором оренди є помилковими,

оскільки зважаючи на положення ст. 5 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна” та лист РВ ФДМУ по м. Києву від 30.07.2001 № 30-03/4216, позивач

як Орендодавець на спірним договором № 100 діяв в межах, наданих йому

повноважень.

Також, твердження ПП ОСОБА_2., що

дії позивача щодо припинення договору оренди по його владному рішенню

суперечить положенням ст. 17 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна” колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, наведених

у даній постанові суду.

За наведених обставин колегія

суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від

19.12.2008 у справі № 51/141 підлягає зміні.

Судові витрати по справі,

відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на ПП ОСОБА_2. пропорційно

задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та

керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 99, 101 - 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 у

справі № 51/141 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Національного

авіаційного університету на рішення Господарського суду міста Києва від

19.12.2008 у справі № 51/141 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду

міста Києва від 19.12.2008 у справі № 51/141 змінити, виклавши п. 4 його

резолютивної частини в наступній редакції:

„Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_2 (02099, м. Київ,АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Національного

авіаційного університету (03680, м. Київ, пр-кт Комарова, 1, код 01132330) 32

812 (тридцять дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 19 коп. заборгованості з

орендної плати, 54 824 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн.

28 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам, державне мито в сумі 876

(вісімсот сімдесят шість) грн. 36 коп., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 107 (сто сім) грн. 27 коп.”.

4. В іншій частині рішення суду

залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_2 (02099, м. Київ,АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Національного

авіаційного університету (03680, м. Київ, пр-кт Комарова, 1, код 01132330)

державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 524 (п'ятсот двадцять

чотири) грн. 54 коп.

6. Доручити Господарському суду

міста Києва видати накази на виконання п.п. 3, 5 зазначеної постанови суду.

7. Справу № 51/141 повернути до

Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                         

 26.03.09 (відправлено)