Рішення

від 19.12.2008 по справі 51/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа

№  51/141

19.12.08

За

позовом

Національного

авіаційного університету

до 

Приватного

підприємця ОСОБА_1

третя

особа, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

-Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву

про

стягнення

96 406,47 грн. та звільнення орендованого приміщення

Суддя

Пригунова А.Б.

Представники: 

від

позивача      

Паламарчук

В.В. -пред. за довірен.

від

відповідача  від третьої особи

ОСОБА_2

-пред. за довірен. Ільюшина І.В. -пред. за довірен.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач

звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача

96 406,47 грн., з яких: 41 582,19 грн. - 

заборгованість з орендної плати, 54 824,28 грн. - зі слати

експлуатаційних витрат, а також просить зобов`язати звільнити приміщення, яке

знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51 з підписанням акту про

передачу приміщення. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням

відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №100

від 30.07.01р. щодо своєчасної сплати орендних платежів та порушенням

зобов'язань щодо повернення приміщення позивачу у зв'язку із закінченням строку

дії вказаного договору.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 28.07.08р. порушено провадження у даній

справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.08.08р. за участю

представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд

справи неодноразово переносився через неявку у судове засідання представників

сторін, неналежним виконанням вимог суду, необхідність залучення до участі у

розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду Державного майна по

м. Києву.

У

процесі провадження у справі відповідач надав 

суду відзив на позов, в якому зазначив, що договір укладений не

невизначений строк, стверджує,  що у

позивача відсутні правової підстави як вимагати повернення майна, зокрема

-відсутній правовстановлюючий документ на спірне приміщення, не погоджується із

розміром орендної плати, в той же час контррозрахунку останньої не надав. Також

представник відповідача зазначив, що розрахунок експлуатаційних витрати

позивачем складено без урахування договорів та звірки дійсних затрат помісячно.

Третя

особа -   Регіональне відділення Фонду

Державного майна по м. Києву надало суду повідомила, що свою позицію виносить

на розсуд суду. 

У

процесі провадження у справі позивач заявляв клопотання про вжиття заходів до

забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно та грошові

кошти, які належать відповідачеві, розгляд яких судом перенесено.

У

судовому засіданні 19.12.08р. представник відповідача, посилаючись на факт

ускладнення розрахунку експлуатаційних витрат, які договором не передбачені,

подав через  канцелярію суду клопотання

про відкладення розгляду справи для надання йому можливості підрахування усіх

складових розрахунків відповідно до договору.

Приймаючи

до уваги, що строк розгляду даної справи триває значний час, зважаючи на

те,  що відповідача було попереджено про

можливість  розгляду справи за наявними у

ній матеріалами і він не скористався своїм процесуальний правом,  суд розцінює подане клопотання як таке, що

спрямоване штучне судового процесу, а дії представника відповідача - як

зловживання процесуальними правами, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні

вказаного клопотання. 

Згідно

зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні

19.12.08р. за згодою представників учасників судового процесу судом оголошено

вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового

процесу,  Господарський суд міста Києва,

-

В С Т А Н О В И В:

30.07.01р.

між Національним авіаційним університетом та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було

укладено договір оренди нежитлового приміщення № 100,  за умовами якого позивач зобов'язався

передати, а відповідач прийти в строкове платне користування приміщення, що

знаходиться на балансі позивача за адресою вул. Гарматна, 51, загальною площею

84,00 кв.м., гуртожиток №3, 1-ий поверх.

Згідно

п. 3.1. договору останній набирає чинності одночасно з підписанням сторонами

акту прийому-передачі приміщення і діє протягом 1 року: з 15.08.01р. до

15.08.02р.

Таким

чином, укладений сторонами договір є строковим, у зв'язку з чим доводи

відповідача щодо безстроковості договору оренду не приймаються судом до уваги.

Пунктом

9.7. договору встановлено, що дія договору оренди припиняється, зокрема

внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

У

відповідності до п. 9.6 договору питання про надання згоди на продовження

оренди приміщення вирішуються на підставі письмового звернення відповідача,

поданого за місяць до закінчення терміну діючого договору оренди. У разі якщо

звернення відповідача не надійшло або він не отримав дозволу на продовження

оренди приміщення, відповідач повинен звільнити приміщення по закінченню

терміну дії договору оренди та передати позивачу по акту прийому-передачі.

Додатком

№ 2 від 16.08.02р. до договору оренди № 100 від 30.07.01р. сторони погодили, що

починаючи з 16.08.02р. по 15.08.03р. 

розмір орендної плати складав 

1173 грн. 77 коп.

У

період з 16.08.03р. по 16.08.06р. сума орендної плати, узгодженої сторонами в

додатку № 2-а від 16.08.03р., складала 1242 грн. 27 коп.

У

період з 15.08.06р. по 15.08.07р. сума орендної плати, узгодженої сторонами в

додатку № 2-б від 15.08.06р., складала 1647 грн. 65 коп.

У

період з 01.11.06р. по 15.08.07р. сума орендної плати, узгодженої сторонами в

додатку № 2-в від 01.11.06р., складала 747 грн. 11 коп.

У

період з 01.10.06р. по 15.08.07р. сума орендної плати, узгодженої сторонами в

додатку № 2-в від 01.10.06р., складала 404 грн. 54 коп.

У

період з 01.11.06р. по 15.08.07р. сума орендної плати, узгодженої сторонами в

додатку № 2-г від 01.11.06р., складала 249 грн. 12 коп.

Позивач,

посилаючись додатки №№  2, 2а, 2б, 2в, 2г

до договору стверджує, що договір був продовжений за взаємною згодою сторін.

Проте суд не погоджується із вищезазначеним, 

оскільки вказаними додатками сторони внесли зміни лише розмір орендної

плати та погодили термін, протягом якого діє погоджений сторонами розмір

орендної плати.

Таким

чином, зважаючи на те, що позивачем не надано суду доказів належного

повідомлення відповідача про припинення договору оренди протягом одного місяця

після закінчення строку його  дії, суд

дійшов висновку, що в силу вимог ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду

державного та комунального майна», а згодом - 

згідно зі ст. 764 ЦК України, 284 ГК України,  укладений сторонами  договір 

через відсутність заперечень сторін і продовження користування

відповідачем майном автоматично пролонгований 

з 15.08.2002 року по 15.08.2008 року. 

Твердження

позивача про припинення договірних відносин шляхом направлення на адресу

відповідача листа №1225-12.36 від 05.07.07р. в якому останнього було

повідомлено про припинення договірних відносин, судом вважає необгрунтованим,

оскільки належних доказів, які б підтверджували факт направлення

відповідачеві зазначеного листа, позивачем не представлено.

          Проаналізувавши матеріали справи, суд

вважає, що дія договору була припинена у зв`язку із закінченням строку, на який

його укладено, 15.07.08р. При цьому суд виходить з наступного.

                    15.07.08р. позивачем на

адресу відповідача було направлено копію позовної заяви з доданими до неї

документами. Наведена обставина підтверджується повідомленням про вручення

поштового направлення відповідачеві 16.07.08р. ( у матеріалах справи).

Частиною

2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального

майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення

або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну

дії договору він вважається продовженим на той де самий строк і на тих самих

умовах, які були передбачені договором.

Відповідно

до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства,

що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, статті 291, договір

оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною

4 статті 284 ГК України передбачено, що строк дії договору оренди визначається

за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення

або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення строку дії

договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах,

які були передбачені договором.   

Зазначена

норма кореспондується зі ст. 764 ЦК України, в якій встановлено, що якщо наймач

продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за

відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається

поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Проаналізувавши

вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що вони не містять заборони

дострокового повідомлення однієї зі сторін про своє небажання продовжувати

відносини найму, а встановлюють граничний строк до якого сторона може

висловити своє небажання продовжувати договірні відносини -не більше місяця

після закінчення договору оренди.     

Зважаючи

на те, що нормами чинного законодавства України не передбачено певної форми

повідомлення заперечень сторін проти автоматичного продовження договору, а лише

встановлено строк, у який ним може бути реалізоване його право, суд дійшов

висновку, що позивачем шляхом направлення позовної заяви було висловлено

заперечення стосовно продовження  договірних

правовідносин між сторонами. 

Згідно

зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у

разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його

продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві

об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.  

Згідно

зі статтею 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку,

на який його було укладено.

Відповідно

до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму

наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона

була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було

обумовлено в договорі.

Оскільки

договір № 100 від 30.07.01р. не був пролонгований сторонами на той самий термін

і на тих самих умовах, а новий договір, об`єктом якого є ж саме приміщення

сторонами не укладався, суд вважає, що на даний час у відповідача відсутні

правові підстави користуватися приміщенням, що знаходиться за адресою вул. Гарматна,

51, загальною площею 84,00 кв.м., гуртожиток № 3, 1-ий поверх, а отже зважаючи

на  положення п. 9.6 договору,  позовні вимоги про зобов`язання відповідача

звільнити займане приміщення з підписанням акту про здачу приміщення підлягає

задоволенню.

Щодо

посилання відповідача на відсутність у позивача правовстановлюючих документів,

а отже -і наявності правових підстав для пред'явлення вимоги про зобов`язання

відповідача  звільнити приміщення, суд

зазначає наступне.

У

даному випадку правовідносини між сторонами виникли на підставі договору

оренди, який в судовому порядку оскаржений не був, а отже позивач мав статус

орендодавця. Таким чином, в силу вимог ст. 785 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про

оренду державного та комунального майна», посилання відповідача на відсутність

у позивача правових підстав для пред`явлення вимог щодо зобов`язання

відповідача звільнити приміщення суд визнає необґрунтованими. 

Також

позивач просить суд стягнути з відповідача 41 582,19 грн. заборгованості з

орендної плати за період з 16.08.07р. до 01.07.08р. в сумі 41 582,19 грн.

Відповідно

до п. 5.1 договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку

орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України становить 10% від

експертної оцінки і складає 1001 грн. 53 коп. за травень 2001 року, відповідно

до розрахунку орендної плати. Сторони узгодили, що перерахування здійснюється

відповідачем до 15 числа з урахуванням щомісячного індексу інфляції наступним

чином: 100% орендної плати 1001 грн. 53 коп. -перераховуються на розрахунковий

рахунок позивача. 30% - орендної плати -перераховуються позивачем до державного

бюджету.

Пунктом

5.1.1 договору передбачено, що орендна плата та експлуатаційні витрати

перераховуються відповідачем на розрахунковий рахунок позивача та до державного

бюджету до 15 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції

(по орендній платі).  

Судом

встановлено, що на момент пред'явлення позову до суду загальна сума

заборгованості відповідача за фактичне користування нерухомим майном позивача

за період з 16.08.07р. по 01.07.08р. складала 41 582,19 грн.

У

процесі провадження у справі відповідач перерахував позивачеві кошти у

сумі  8770 грн. 00 коп., що

підтверджується квитанцією № 18 від 25.11.08р. на суму 4370 грн. 00 коп. за

оренду приміщення за вересень 2007 року та квитанцією № 26 від 15.12.2008 року

на суму 4400 грн. 00 коп. за оренду приміщення за жовтень 2007 року.

Відповідно

до ч. 1 п. 1 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє

провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи

те, що спір в частині стягнення основного боргу у сумі 8770 грн. 00 коп.

врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення

кредитора з позовом та наданням ним відповідних доказів, суд припиняє

провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача

зазначеної вище суми боргу.

Таким

чином, станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідача зі сплати

орендних платежів перед позивачем є меншою, ніж заявлена матеріальна -правова

вимога, та  складає 32 812 грн. 19 коп.

Відповідно

до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж,

який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської

діяльності.

Відповідно

до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої

встановлюється договором найму.

Відповідно

до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається

(ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно

ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити

певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття

193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та 

інші  учасники  господарських відносин  повинні 

виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до

закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться і до виконання господарських  

договорів   застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексу.

Частина

друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх

заходів,  необхідних  для належного 

виконання нею зобов'язання, 

враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення

загальногосподарського інтересу.

Відповідно

до ч. 7 ст.193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання

зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання

або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим

договором не було виконано належним чином.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом

не приймається до уваги посилання відповідача на те, що позивачем в

односторонньому порядку змінено орендну плату згідно з додатками № 2, 2а, 2б,

2в, 2г, оскільки, по -перше, вони підписані у двосторонньому порядку,  по -друге, є невід'ємними частинами договору

№ 100 від 15.08.01р., який в судовому порядку оскаржений не був.

Також,

суд вважає безпідставним посилання відповідача на неотримання рахунку -фактури

по орендній платі, оскільки, по -перше, на позивача не покладено обов'язок

виставляти рахунки по орендним платежам 

і розмір орендної плати узгоджений сторонами,  а по -друге, пунктом 5.1.1 договору сторонами

визначено  строк виконання відповідачем

свого зобов'язання щодо сплати орендної плати. 

За

таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з

орендної плати  в розмірі  32 812 грн. 19 коп.  підлягає задоволенню. 

Окрім

того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість

по експлуатаційним витратам у сумі  54

824 грн. 28 коп.  за період з 2007 року

до 2008 року.

Відповідно

до п. 6.4 договору, на відповідача покладено обов'язок проводити оплату

фактичних експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням

орендованого приміщення та прилеглої території. Водночас сторони погодили, що

сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг та податків

відповідач мав  згідно виставлених

рахунків. 

Таким

чином, підставою для виконання відповідачем свого грошового зобов'язання,

передбаченого п. 5.1.1 ( в частині експлуатаційних витрат) та п. 6.4 договору,

є виставлені позивачем рахунки.

Зважаючи

на те, що позивачем на доведено суду належними та допустимими доказами факту

надання та споживання відповідачем експлуатаційних  послуг протягм 2007 -2008 років на загальну

суму 54 824 грн. 69 коп., не надано суду доказів виставлення Приватному

підприємцю Бандурко Є.В. рахунків на сплату фактичних експлуатаційних витрат, пов'язаних

з утриманням та обслуговуванням орендованого приміщення та прилеглої території,

з зазначенням їх функціонального призначення, суд не вбачає підстав для

задоволення зазначеної позовної вимоги.

Щодо

клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі

шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачеві,

суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Статтями

66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або

з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову

допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких

заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського

суду. Позов забезпечується в тому числі й накладанням арешту на майно або

грошові кошти, що належать відповідачеві. В обґрунтування поданих

клопотань позивач стверджує, що невжиття таких заходів може призвести до

зменшення кількості майна або грошових коштів відповідача. 

Приймаючи

до уваги, що позивачем не додано жодного доказу у підтвердження викладених в

клопотанні обставин, а також враховуючи, що нормами чинного процесуального

законодавства не передбачено можливості накладання арешту на майно та грошові

кошти одночасно у разі пред`явлення однієї позовної вимоги, суд відхиляє подані

клопотання .    

Враховуючи,

що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем 

понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати

на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати

державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача

пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ст. 49 ГПК України).

Керуючись  ст. ст. 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України,

Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1 (02099,

АДРЕСА_1, код 34544338) звільнити орендоване приміщення за адресою вул.

Гарматна, 51, загальною площею 84,00 кв.м., гуртожиток №3, 1-ий поверх та

передати вказане приміщення по акту прийому -передачі Національному авіаційному

університету (03680, м. Київ, пр-т Комарова, 1, код 01132330).

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення

заборгованості з орендної плати в розмірі 

8770,00 грн.

4.          Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (02099,

АДРЕСА_1, код 34544338) на користь Національного авіаційного університету

(03680, м. Київ, пр-т Комарова, 1, код 01132330) - з будь-якого рахунку,

виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 32 812 грн.

(тридцять дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 19 коп. заборгованості з

орендної плати.,  державне мито у сумі

500 (п'ятсот) грн. 81 коп., витрати на 

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 50 (п'ятдесят)

грн. 89 коп.

5.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені

Господарським процесуальним кодексом України.

      Суддя                                                                                  

                      Пригунова

А.Б.

Дата підписання рішення

09.02.09р.