Постанова

від 17.06.2008 по справі 8/250-07(31/371-06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/250-07(31/371-06)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 червня 2008 р.                                                                                    № 8/250-07(31/371-06)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Ісіда"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року

у справі№ 8/250-07(31/371-06) Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомПриватного підприємства "Ісіда"

до- Товариства з обмеженою відповідальністю "прогрес-МРХ"- спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" Міністерства юстиції України- Державної виконавчої служби в Самарському районі міста Дніпропетровська- Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Лівобережного відділення № 8420 міста Дніпропетровська

провизнання недійсними прилюдних торгів

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача-1:від відповідача-2:від відповідача-3:від відповідача-4:

Линник А. О. - дов. від 02.01.08не з'явивсяне з'явивсяне з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Дніпропетровської області розглядається позов Приватного підприємства "Ісіда" до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-МРХ", Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби у Самарському районі м. Дніпропетровська, Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії –Лівобережного відділення № 8420 про визнання недійсними прилюдних торгів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 року по справі № 8/250-07(31/371-06) (суддя Дубінін І. Ю.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року (головуючий суддя Лотоцька Л. О., судді Бахмат Р. М., Євстигнєєв О. С.) провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням судової будівельно-технічної експертизи.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою, позивач Приватне підприємство "Ісіда" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в які просить зазначені вище судові рішення скасувати, оскільки вважає, що вони прийняті з порушенням норм процесуального права.

Представники відповідачів в судове засідання касаційної інстанції не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь належним чином. Відзиви на касаційну скаргу не надані. Суд касаційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2008 року за згодою позивача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду (п. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд ухвалою від 27.09.2007 року відклав розгляд справи № 8/250-07(31/371-06) на 24.10.2007 року на підставі ст. ст. 77, 86 ГПК України з метою витребування документів та виклику сторін.

Ухвалою від 17.10.2007 року місцевий суд задовольнив клопотання відповідача-1, заявлене 18.09.2007 року, про призначення по справі судової експертизи для з'ясування питання щодо дійсної ціни майнового комплексу по виробництву безалкогольних напоїв, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, 2-А, призначив по справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі на підставі ст. ст. 41, 79, 86 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про призначення судової експертизи була винесена місцевим господарським судом без проведення судового засідання, без виклику сторін.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскарження ухвали про призначення судової експертизи законодавством не передбачено, а в разі призначення такої експертизи судом він має право зупинити провадження у справі, суд першої інстанції діяв правомірно.

Однак колегія суддів Вищого господарського суду України з таким висновком погодитись не може, виходячи з наступного.

Суд касаційної інстанція вважає вірним висновок місцевого господарського суду про необхідність призначення по справі судової експертизи.

Однак таке призначення повинно відбуватися у повній відповідності з вимогами процесуального законодавства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони серед іншого мають право знайомитися брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Стаття 41 ГПК України передбачає право учасників судового процесу пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Також цією ж статтею передбачено право сторін до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Виходячи з цього, суд касаційної інстанції вважає, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися виключно в судовому засіданні з метою надання сторонам та іншим учасникам процесу можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими ст. ст. 22, 41 ГПК України.

Оскільки про клопотання розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, відповідно до ч. 2 ст. 11110  ГПК України така ухвала місцевого суду підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов хибного висновку про те, що оскаржене ухвала місцевого суду прийнята правомірно, а тому постанова апеляційної інстанції також підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Частиною 4 статті 11113 ГПК України передбачено, що у випадках скасування касаційною інстанцією ухвали зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ісіда" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року по справі 8/250-07(31/371-06) та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 року по справі № 8/250-07(31/371-06) скасувати.

Справу передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський  

                                                                                              Г. М. Фролова