14/330-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2008 р. № 14/330-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Самусенко С.С.,Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "Антон"
на постанову
Київської міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2008 року
у справі господарського судуКиївської області
за позовомЗаступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району
доТОВ "Антон"
простягнення 20859,53 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Савицька О.В.,
- відповідача:Лопатін В.П., Губаненко Ю.П.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2007 року Заступник прокурора Києво-Святошинського району звернувся в інтересах держави в особі Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району з позовом до ТОВ "Антон" про стягнення 20859,9 грн. витрат, понесених на лікування громадян в наслідок харчової токсикоінфекції.
Позов мотивований тим, що лікування захворілих осіб в Центральній районній лікарні Києво-Святошинського району відбулося внаслідок харчування вказаних осіб в кафе ТОВ «Антон», що підтверджується, на думку позивача, актом, складеним за результатом перевірки Києво-Святошинською районної санітарно-епідеміологічною станцією кафе ТОВ «Антон»і протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Антон», а тому ТОВ «Антон» зобов'язаний відшкодувати витрати Центральній районній лікарні Києво-Святошинського району, які виникли внаслідок лікування цих осіб.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2008 року рішення місцевого господарського суду від 25.12.2007 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто на користь Центральної районної лікарні Києво-Святошниського району 20859,93 грн. витрат понесених на лікування хворих.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Антон" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2008 року та рішення господарського суду Київської області від 25.12.2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягаю задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Необхідною умовою цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони.
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на надання медичної допомоги потерпілим.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ст. 1192 Цивільного кодексу України передбачено можливість відшкодування шкоди в натурі або відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
Аналізуючи в сукупності зазначені норми права, можна дійти висновку, що при наявності причинного зв'язку між порушенням санітарного законодавства юридичними чи фізичними особами та наслідками –виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних заражень, тривалої або тимчасово трати працездатності, інвалідності чи смерті людей, винні особи зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на надання медичної допомоги потерпілим.
В даному випадку судова колегія не може погодитись з висновком апеляційного суду щодо наявності причинного зв'язку між порушенням санітарних норм ТОВ «Антон»та захворюванням 17 осіб, які лікувались в центральній районній лікарні Києво-Святошинського району.
Як вбачається з постанов про накладення адміністративних стягнень на працівників ТОВ "Антон", в жодному з них не зазначено, що порушення санітарних норм призвело до захворювання 17 осіб, які лікувались в центральній районній лікарні Києво-Святошинського району.
Висновок апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях щодо факторів, які зумовили захворювання потерпілих, але будь-які сумніви щодо причин захворювання повинні трактуватися на користь винної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, встановити остаточні причини та збудник сальмонели працівниками Києво-Святошинської санітарно-епідеміологічної станції не вдалося.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що матеріалами справи не підтверджено виникнення збитків (витрат) у Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району в наслідок порушення ТОВ "Антон" санітарного законодавства та відповідно, відмовив в задоволенні позову.
Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду м. Києва від 06.02.2007 року залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2008 року у справі № 14/330-07 скасувати.
Рішення господарського суду Київської області від 25.12.2007 року з даної справи залишити без змін.
Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази згідно ст. 122 ГПК України.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: С. Самусенко
М. Черкащенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2008 |
Оприлюднено | 10.07.2008 |
Номер документу | 1791300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Черкащенко М.М.
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні