Постанова

від 24.06.2008 по справі 16/3504

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/3504

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 червня 2008 р.                                                                                    № 16/3504  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О.В. –головуючийПолянський А.Г.Фролова Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод тракторних нормалей"

на рішення тана постановуГосподарського суду Житомирської області від 28.11.2007 рокуЖитомирського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року

у справі№ 16/3504 Господарського суду Житомирської області

за позовомДержавного комітету України з державного матеріального резерву

до

за участюВідкритого акціонерного товариства "Олевський завод тракторних нормалей"Прокуратури Житомирської області

проповернення матеріальних цінностей, стягнення штрафу та пені

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача:прокурор:

Дроган О. В. - дов. від 30.07.2007 рокуне з'явивсяСавицька О. В. - посв. № 123

В С Т А Н О В И В:

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод тракторних нормалей" про повернення матеріальних цінностей, стягнення штрафу та пені.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.11.2007 року по справі № 16/3504 (суддя Гансецький В. П.) позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено: зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Олевський завод тракторних нормалей" повернути Державному комітету України з державного матеріального резерву мазут марки М-40 в кількості 586,684 тонн на суму 132 590,59 грн., мазут марки М-100 в кількості 274,650 тонн на суму 56 028,60 грн.; сягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод тракторних нормалей" на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву 188619,18 грн. штрафу і 602676,70 грн. пені.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року по справі № 16/3504 (головуючий суддя Черпак Ю. К., судді Веденяпін О. А., Іоннікова І. А.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод тракторних нормалей" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2007 року - без змін.

Відкрите акціонерне товариство "Олевський завод тракторних нормалей" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2007 року по справі № 16/3504 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року по справі № 16/3504.

В касаційній скарзі заявник стверджує про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином, ухвалу суду направлено на його адресу рекомендованою кореспонденцією.

За згодою представника позивача та прокурора в судовому засіданні касаційної інстанції оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності з приймальними актами форми Р-16 від 05.08.1993 року № 1 та від 15.09.1993 року № 2 Державному підприємству "Олевський завод тракторних нормалей" передано матеріальні цінності державного резерву мазут марки М-40 та М-100, що є державною власністю і знаходиться в оперативному управлінні Державному комітету України з державного матеріального резерву. Згідно приймального акту № 1 від 05.08.1993 року відповідачу поставлено на відповідальне зберігання мазут М-40 в кількості 586,684 тонн, згідно приймального акту № 2 від 15.09.1993 року – мазут М-100 в кількості 274,650 тонн.

Пункт 3.3 статуту Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод тракторних нормалей", зареєстрованого виконавчим комітетом Олевської районної ради від 29.08.1995 року № 123 передбачає, що товариство є правонаступником Державного підприємства "Олевський завод тракторних нормалей".

Указом Президента України від 14.11.1995 року № 1039/95 "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій всіх форм власності в разі зміни форми власності чи власника, організаційної форми діяльності чи підпорядкованості, виконувати раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 року № 57 "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" працівниками Центрального КРВ КРУ Державному комітету України з державного матеріального резерву була проведена контрольна перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які знаходились на відповідальному зберіганні у товариства.

За результатами перевірки встановлено факт самовільного відчуження матеріальних цінностей Державному комітету України з державного матеріального резерву, про що складено акт від 25.02.1998 року. Повторною перевіркою було встановлено, що на підприємстві рахується 861,334 т мазуту, однак його в наявності не має, кількісна і якісна схоронність матеріалів не забезпечена, самовільно використано 861,334 т мазуту держрезерву. По даному факту складено акт контрольної перевірки стану роботи з матеріалами держрезерву № 371 від 11.11.1999 року. Вказаним актом зобов'язано відповідача негайно повернута самовільно використаний мазут до державного  матеріального резерву.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Дана справа розглядалась судами першої та апеляційної інстанцій після скасування Вищим господарським судом України постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року та рішення Господарського суду Житомирської області.

В мотивувальній частині вказаної постанови колегія суддів Вищого господарського суду України зобов'язала суд першої інстанції встановити вартість самостійно витраченого відповідачем мазуту відповідно до приписів ч. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", обрахувати розмір пені та штрафу згідно з приписами зазначеної норми, та оформити рішення відповідно до норм процесуального законодавства.

Стаття 11112 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, посилання скаржника на підробку підписів на приймальному акті № 1 від 05.08.1993 року та на приймальному акті № 2 від 15.09.1993 року та недоведеність факту поставки мазуту відповідачу не приймаються, оскільки суди з урахуванням всіх матеріалів справи у сукупності, в тому числі і висновку судово-почеркознавчої експертизи № 5544 від 06.12.2004 року, дійшли вірного висновку про те, що закладка матеріального резерву була здійснена.

На виконання вказівок касаційної інстанції судами першої та апеляційної встановлено наступне.

Враховуючи те, що відповідач не отримував дозвіл на використання майна державного резерву, він зобов'язаний повернути до державного резерву самовільно використаний обсяг мазуту.

Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за самовільне відчуження матеріального резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф в розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми обсягу відсутнього обсягу за кожен день до повного їх повернення. Розмір пені обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 21 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року № 1129, передбачено, що ціни на матеріальні цінності, які відпускаються з державного резерву, визначаються Державним комітетом України з державного матеріального резерву, виходячи з оптових цін, що діють на час відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції.

На підставі наявних в справі доказах суд дійшов обґрунтованого висновку щодо вартості мазуту: вартість 586,684 тонн мазуту марки М-40 становить 132590,59 грн., 274,650 тонн мазуту марки М-100 –56028,60 грн., разом 188619,18 грн.

Враховуючи, що вартість самовільно використаних Відкритим акціонерним товариством "Олевський завод тракторних нормалей" матеріальних цінностей становить 188619,18 грн., то відповідно сума штрафу складає 188619,18 грн.

За самовільне використання матеріальних цінностей державного матеріально резерв позивачем нарахована пеня, розмір якої за період з 25.02.1998 року по 07.11.2002 року складає 602626,70 грн.

Доводи заявника про неправомірне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм Закону України "Про державний матеріальний резерв" Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права і суперечать наведеним вище нормам законодавства в сфері державного матеріального резерву.

Щодо посилань заявника не необхідність застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Положення Закону України "Про державний матеріальний резерв" суд касаційної інстанції розцінює як спеціальні норми щодо правовідносин в сфері формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву.

Частина 10 статті 14 цього Закону передбачає, що за самовільне відчуження матеріального резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф в розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми обсягу відсутнього обсягу за кожен день до повного їх повернення.

За таких обставин розмір пені нарахований судами першої та апеляційної інстанцій вірно.

Викладені в касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції згідно з ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищесказане, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанції відповідає встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод тракторних нормалей" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року по справі № 16/3504 та рішення Господарського суду Житомирської області від 28.11.2007 року по справі № 16/3504 залишити без змін.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський  

                                                                                              Г. М. Фролова