Рішення

від 25.08.2011 по справі 11/80пн/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11                                                                                 Справа № 11/80пн/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Валес Груп”,                     смт. Ювілейний, м. Луганськ

до  1-го відповідача - Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ

      2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Водолій”,                          м. Луганськ

      3-го відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про виключення майна з акту опису й арешту та визнання права власності

                                                          суддя  Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача -  ОСОБА_2, дов. б/н від 22.06.2011;    

від 1-го відповідача –ОСОБА_3, дов. від 25.08.2011;  

від 2-го відповідача - не прибув;  

від 3-го відповідача - не прибув;

від ТОВ «АМСК»- ОСОБА_4, дов. від 15.02.2011;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- визнання права ТОВ “Валес Груп” на вилучення майна з-під арешту, а саме холодильної шафи «ЕКО 327 SCM 4С»№ 280139050801614;

- виключення з опису арештованого майна саме холодильної шафи «ЕКО327 SCM 4С»№ 280139050801614.

Позивачем надано письмову заяву про відмову від позову в частині вимог, викладених у пункту 1 прохальної частини позовної заяви, а саме вимог про визнання права ТОВ “Валес Груп” на вилучення майна з-під арешту, а саме холодильної шафи “ЕКО 327 SCM 4С № 280139050801614.

Письмовою заявою  від 25.08.2011 позивач повторно повідомив про відмову від позовних вимог про визнання права ТОВ «Валес-Груп» на вилучення майна з арешту (холодильного шкапу «ЕКО 327 SCM 4С»№ 280139050801614).

Наслідки часткової відмови від позову позивачеві судом роз‘яснені.

          Письмовою заявою від 25.08.2011 позивачем також в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнено решту позовних вимог та  викладено вимогу про виключення з акту опису та арешту майна серії АВ № 210545 від 30.07.2010 холодильної шафи  D372SCM4С2801139030801614.  

Заява про уточнення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

          Жовтневим відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції –першим відповідачем у справі, суду надані письмові заперечення від 23.06.2011 № 8005 на позовну заяву, яким перший відповідач повідомив про те, що  майно третього відповідача було описане та арештоване у  відповідності з вимогами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та просив винести рішення на розсуд суду.

Другим та третім відповідачами відзивів на позовну заяву ті інших витребуваних господарським судом матеріалів не надано, їх представники не прибули в жодне судове засідання, причини неявки суду не повідомляли, про час та місце судових засідань повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх належними юридичними адресами процесуальних документів господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та першого відповідача, надані учасниками судового процесу докази, суд встановив такі фактичні обставини.

На підставі заяви стягувача –ТОВ «Водолій», Жовтневим відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (першим відповідачем у  справі) постановою від 05.05.2010 (а.с. 32) відкрите виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області від 15.04.2010 № 10/130 (а.с. 31) та на майно боржника –фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (третього відповідача у даній справі) накладений арешт.

Майно третього відповідача, на яке першим відповідачем накладений арешт, визначене у відповідному Акті опису й арешту майна серії АВ № 210545 від 30.07.2010 (а.с. 28-30). У вказаному акті зазначене і спірне майно –морозильна шафа «KLIMASAN», модель D372SCM4С2801139030801614 (а.с. 28 –зворот).

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на необґрунтоване включення до переліку майна, що підлягає опису та арешту, спірного майна – зазначеної вище холодильної шафи.

Відповідно до наявного у матеріалах справи договору № 003 від 05.10.2009 відповідального зберігання з правом користування з протоколом розбіжностей (далі за текстом –договір зберігання)  (а.с. 21 –23) товариство з обмеженою відповідальністю «АМСК» як Поклажодавець передало, а позивач як Зберігач прийняв на відповідальне зберігання за відповідним актом приймання-передачі  (а.с. 24) холодильну шафу  D372SCM4С2801139030801614.

Відповідно до умов пункту 6.2 договору зберігання  строк його дії –до 31.12.2010. При цьому умови договору передбачають можливість пролонгації договору у випадку, якщо жодна із сторін договору не повідомила іншу сторону про розірвання договору за 10 днів до його закінчення.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, на даний час договір зберігання є продовженим до 31..12.2011.

У підтвердження права власності ТОВ «АМСК» на спірне майно суду надано  договір купівлі-продажу холодильного обладнання № 119, укладений 30.09.2009 між Дочірнім підприємцем Торговим домом «Віініфрут»відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»(Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АМСК»(Покупець), а також видаткову накладну № ОВН-01480 від 30.09.2009 на суму 744000 грн. 00 коп.

Відповідно до вказаних документів ТОВ «АМСК»придбане холодильне обладнання, а саме холодильні шафи моделі D372SCM4С, до яких відноситься і спірне майно.

Як свідчить надана до матеріалів справи ТОВ «АМСК»балансова довідка, станом на 30.06.2011 на балансі ТОВ «АМКС»обліковується холодильна шафа  D372SCM4С2801139030801614.

Доказів, що б спростовували право власності ТОВ «АМСК»на спірне майно на час звернення позивача до суду з даним позовом, учасниками судового процесу під час розгляду справи не надано.

Між позивачем та третім відповідачем укладений договір відповідального зберігання від 07.11.2008, на підставі умов якого спірне майно позивачем передане третьому відповідачеві за актом приймання-передачі від 10.11.2008 (а.с. 10).

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, надані учасниками судового процесу докази, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

 Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено  ч. 1 ст. 174  Господарського кодексу України  господарські зобов’язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

 Відповідно до  ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

          Як випливає з матеріалів справи та її фактичних обставин, спірне майно  знаходиться у позивача на відповідальності зберіганні відповідно до умов договору зберігання. На даний час договір зберігання є чинним, а тому у позивача зберігається обов’язок щодо повернення спірного майна поклажодавцеві –ТОВ «АМСК».

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі про примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, вставному  виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Приписами ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлене право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання.

На підставі норм ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»спірне майно включене до Акту опису та арешту майна серії АВ № 210545 від 30.07.2010, оскільки  на час здійснення вказаної процесуальної дії виконавчого провадження холодильна шафа  D372SCM4С2801139030801614 знаходилася  у третього відповідача на відповідальному зберіганні.  

          Частини 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа може звернутися до суду за захистом  свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено, що спірне майно не налужить третьому відповідачеві на праві власності, а тому не підлягає опису та арешту.

На підставі викладеного вище позовні вимоги про виключення з акту опису та арешту майна серії АВ № 210545 від 30.07.2010 холодильної шафи  D372SCM4С2801139030801614 є обґрунтованими  та такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати у цій частині позовних вимог  покладаються судом на третього відповідача на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У частині позовних вимог про визнання права ТОВ “Валес Груп” на вилучення майна з-під арешту, а саме холодильної шафи «ЕКО 327 SCM 4С»№ 280139050801614 провадження у справі підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України  внаслідок відмови позивача від позову у цій частині. Судові витрати у вказаній частині позовних вимог покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

  Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

           2. Виключити з акту опису та арешту майна серії АВ № 210545 від 30.07.2010, складеного Жовтневим відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції,  холодильну шафу  D372SCM4С2801139030801614.

          3. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Валес Груп», м. Луганськ, смт. Ювілейний,  пр. Будівельний, буд. 2а, код 34525341, витрати зі сплати державного мита у розмірі                42 грн. 50 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В решті позовних вимог провадження у справі припинити, судові витрати у цій частині покласти на позивача.

В судовому засіданні 25.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

   Повне рішення складене та підписане 30.08.2011.  

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко