Рішення

від 02.07.2008 по справі 11/43-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/43-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 липня 2008 р.           Справа 11/43-08

за позовом  приватного сільськогосподарського підприємства "ЛІМА",

                   ст. Кублич Теплицького району   

до:               відкритого акціонерного товариства "Кублицьке хлібоприймальне

                   підприємство", ст. Кублич Теплицького району  

про              стягнення 132189,20 грн.

                                      Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача      Малюта Л. В. - директор, Любарська К. Ю. - за довіреністю;

від відповідача  Марунич В. В. - за довіреністю     

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного твориства «Кублицьке хлібоприймальне підприємство» збитків, викликаних неналежним виконанням договору складського зберігання від 26.07.2006р. № 32/061, або зобов‘язання  повернути позивачу 229 тон ячменю 3-го класу.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву якою змінив предмет позову  та просив  стягнути з відповідача збитків в сумі 132 189,20 грн., завданих  у зв'язку з порушенням умов договору складського зберігання від 26 липня 2006 р. № 32/061, Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого Наказом Мінагрополітики України N 198 від 27.06.2003р.

Позов мотивовано тим, що відповідачем взято на себе зобов'язання щодо зберігання ячменю в кількості 229 тон по ціні 540 грн. за тону (в тому числі ПДВ) на загальну суму 123 660,00 (сто двадцять три тисячі шістсот шістдесят) грн. з ПДВ, що належить позивачу. Відповідач, незважаючи на відсутність оригіналу складської квитанції на вказане зерно, протиправно 17.08.2006 р. передав його ТОВ «СП Зерно України», яке в свою чергу 19.08.2006 р. передало ячмінь третій особі - ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)». Позивач вважає, що такими діями йому було завдано збитків через втрату належного йому майна та порушення умов договору складського зберігання на загальну суму 132 189,20 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вказуючи, що передав ячмінь у кількості 229 тон ТОВ «СП Зерно України»на законних підставах та у відповідності з умовами укладеного договору складського зберігання на підставі заяви позивача з проханням переоформити зерно на ТОВ «СП Зерно України»за довіреністю ЯММ № 890030. В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що переоформлення відбувалось згідно копії складської квитанції на зерно.

Роз'яснивши процесуальні права сторін, заслухавши пояснення сторін та оцінивши подані сторонами докази, судом встановлено, що між ПСП «Ліма»та ВАТ «Кубличське хлібоприймальне підприємство» було укладено договір складського зберігання від 26 липня 2006 р. № 32/061, предметом якого є зберігання відповідачем  ячменю 3 класу по ціні 540 грн. за тону (в тому числі ПДВ), який належить позивачу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»від 04.07.2002 р. N 37-ІУ договір складського зберігання зерна є публічним договором. Відповідно до ч. 3 ст. 24 цього Закону договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

17.08.2006р. між ПСП «Ліма»та ТОВ «СП Зерно України»було укладено договір № 85/ЯЧМ, предметом якого є поставка позивачем ячменю 3 класу. Відповідно до додаткової угоди до договору від 17.08.2006р. позивач зобов'язався передати у власність ТОВ «СП Зерно України»229 тон ячменю за ціною 450 грн. за тону на загальну суму 123 660,00 грн. разом з ПДВ.

З метою забезпечення виконання ТОВ «СП Зерно України»своїх зобов'язань щодо оплати поставленого ячменю позивач залишив в себе оригінал складської квитанції на зерно № 389 від 17 серпня 2006 р. серії АЛ № 045389, яку повинен був передати Покупцеві після проведення останнім розрахунків.

Проте, незважаючи на відсутність оригіналу складської квитанції, відповідач 17.08.2006р. передав ячмінь ТОВ «СП Зерно України» на підставі заяви директора ПСП «Ліма», а 19.08.2006р., відповідачем на підставі листа ТОВ «СП Зерно України»та копії складської квитанції АЛ №045389 було видано нову складську квитанцію АЛ №045385 від 18.08.2006р. ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)», що підтверджується також листами відповідача № 84 від 04.09.2006р. та № 92 від 13.09.2006р. та не заперечується представником відповідача.

Таким чином, відповідач засвідчив перехід права власності на зерно без належно оформленої згоди власника, чим порушив норми Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого Наказом Мінагрополітики України N 198 від 27.06.2003р.  

Відповідно до п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» складські документи на зерно —товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

В силу  ч. 5 ст. 24 цього Закону видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.

Згідно з ст. 37 цього Закону нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Відповідно до п.1, 2 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі —у розмірі її вартості. Аналогічні норми містяься в ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

З метою уникнення завдання збитків позивач звернувся з позовом до ТОВ «СП Зерно Україна». Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2006р. в справі №2/418 позов задоволено, стягнуто з ТОВ «СП Зерно Україна»на користь позивача заборгованість в сумі 123 6660 грн., пеню в сумі 2 131,20 грн. судові витрати на державне мито  в сумі 1257,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та 6280 грн. адвокатських послуг. Проте, наказ господарського суду в даній справі був повернутий без виконання через відсутність майна та грошових коштів в ТОВ «СП Зерно України». Відповідно до листа Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції № 40872 від 19.05.2008р. державним виконавцем з метою виявлення майна боржника направлено запити до ДАІ, ООБТІ від 07.12.2006р., інспекції держтехнагляду від 18.04.2007р. та ОДШ від 07.12.2006р. для виявлення банківських рахунків. За даними ДАІ, ООБТІ від 21.12.2006р. та 12.12.2006р. у боржника відсутній автомототранспорт та нерухоме майно на праві власності. Зареєстрованих тракторів, причепів та самохідних машин і механізмів за ТОВ «СП Зерно України»також не має, про що свідчить довідка від 27.04.2007р. інспекції держтехнагляду. 15.03.2007р. виходом за адресою зазначеною у виконавчих документах, а саме по пр. Правди, 8, корпус 1 державним виконавцем встановлено, що майно належне на праві власності не виявлено, про що складено акт державного виконавця. Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення № 10/01-07 від 03.01.2007 року ТОВ «СП Зерно України»по пр. Правди, 8, корпус 1 орендоване приміщення, загальною площею 15 кв. м.

З огляду на вимоги п. 10.3, 11.3, 11.14 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого Наказом Мінагрополітики України N 198 від 27.06.2003р. суд приходить до висновку, що відповідач незаконно переоформив ячмінь, який належав позивачу, на ТОВ «СП Зерно України»та згодом на ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенел (Україна)», так як після    видачі   зерна власникам складських документів на зерно уповноважена особа зернового складу   зобов'язана погасити  прийняті складські документи на зерно написом «Погашено», вказати дату, прізвище, ініціали і проставити підпис. Видача зерна проводиться  складом  в обмін на оригінал складської квитанції на зерно, а до погашення приймаються лише оригінали складських документів на зерно.

Доказів погашення складської квитанції АЛ №045389 відповідач суду не надав. Натомість, позивач надав суду оригінал даної складської квитанції,  на якій відсутня відмітка відповідача про її погашення. Суд не приймає до уваги довідку Вінницької обласної державної хлібної інспекції № 255 від 06.05.2008р., надану відповідачем, оскільки чинним законодавством чітко визначений порядок погашення складських квитанцій та не передбачено таке право для Вінницької обласної державної хлібної інспекції, що підтверджується листом № 296 від 21.05.2008р. Вінницької обласної державної хлібної інспекції, відповідно до якого остання не проводила погашення складської квитанції № 389 від 17.08.2006р. серії АА №045389, а лише підтвердила наявність запису про ї погашення в журналі –реєстрі складських квитанцій на підприємстві відповідача.

Суд також не приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що оригіналом складської квитанції заволоділа директор ПСП «Ліма»незаконним шляхом, так як такі доводи не ґрунтуються на наданих суду доказах.  

Таким чином, незаконними діями відповідача позивачу завдано збитків, сума яких позивачем доведена та складається з вартості втраченого  ячменю та витрат, які понесені та не відшкодовані позивачу у зв'язку із вжиттям ним заходів для уникнення заподіяння збитків.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, матеріалам  справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат понесених позивачем за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кублічське хлібоприймальне підприємство», вул. Залізнична, 12, ст. Кублич, Теплицького району Вінницької області (п/р 2600831354 в ТОВ «Фортуна-банк»м. Київ, МФО 300904, код 00953384) на корсть приватного сільськогосподарського підприємства «Ліма», вул.. Першого Травня, ст. Кублич, Теплицького району Вінницької області (п/р 2600611744 в ВОД АППБ «Аваль»м. Вінниця, МФО 302247, код 31401258) збитків в сумі 132 189,20 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 1327,89 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

                                                                           Рішення оформлено та підписано 04.07.2008р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу