Рішення

від 18.06.2008 по справі 28/49-08-1090

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/49-08-1090

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2008 р.Справа  № 28/49-08-1090

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіВал";  

до відповідача   Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт"  

про стягнення 364463,64грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача:           Купчик М.В. –директор;

Від відповідача:           Конончук О.В. –за дорученням;

          СУТЬ СПОРУ: позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіВал”, звернувся із позовом до відповідача –Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт” про стягнення збитків сумі 364 463,64 гривень.

Представник відповідача 21 травня 2008 року надав відзив на позовну заяву в якому вимоги позивача не визнає та вказує, що позовна заява не відповідає вимогам ст.33 та ст.54 ГПК України та відсутній обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми.

Позивач 27 травня 2008 року надав обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми та просить суд стягнути з відповідача недоотриманий прибуток у розмірі 364463,64 гривень.

2 червня 2008 року сторони звернулися до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи на один місяць, вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою від 2 червня 2008 року строк розгляду справи продовжено до 1 липня 2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 2 червня 2008 року надав обґрунтований відзив на позовну заяву в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні надав обґрунтований розрахунок недоотриманого прибутку в сумі 378599,94 гривень, але звернув увагу суду на те, що суму позову залишено в сумі 364 463,64 гривень. Також представник позивача в судовому засіданні надав відзив на заперечення відповідача. А представник відповідача в свою чергу надав доповнення до заперечень.  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує та просить суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.                       

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін які приймали участь у справі, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВіВал" та Державним підприємством Одеський судноремонтний завод „Україна", правонаступником якого є Державне підприємство „Одеський морський торгівельний порт" був укладений договір № 555 від 21 травня 2002 року, термін дії якого закінчувався 21 травня 2007 року.

За умовами вказаного договору Державне підприємство Одеський судноремонтний завод „Україна" надає  судна „Нептун" 1968 року, для експлуатування його Товариством з обмеженою відповідальністю „ВіВал". Судно надано для експлуатування з метою здійснення послуг в межах встановленого для судна району плавання згідно класифікаційних документів, з базовим портом Одеса та відповідно з його технічними можливостями.

Як зазначає позивач, після звільнення капітана судна у квітні 2006 року, стало неможливим використовувати судно за призначенням, оскільки капітан - це особа, на яку покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів необхідних для забезпечення безпеки судноплавства, запобігання забрудненню довкілля, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому, та яка має відповідне посвідчення.

Позивач звертався до Державного підприємства Одеський судноремонтний завод „Україна" з проханням забезпечити судно капітаном, але відповіді надано не було. За таких обставин починаючи з 1 квітня 2006 року позивач фактично був позбавлений можливості експлуатувати судно, відповідно до умов вищевказаного договору.

Представник відповідача в заперечення на позов позивача посилалась на те, що капітан судна „Нептун” був звільнений за власним бажанням ще 26 вересня 2003 року, але вказана обставина не заважала позивачу використовувати  судно до квітня 2006 року, що підтверджується  відомостями з судового журналу. Також представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що строк дії документів Регістра на придатність судна до плавання закінчилися в травня 2006 року, а для отримання нових документів позивач мав затратити певні кошти, які перевищують вартість судна, за таких обставин на думку відповідача, позивач не отримав вказані документи.

Представник відповідача не погоджується з наданим розрахунок суми недоотриманого прибутку позивачем та просить суд у задоволені позову відмовити у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіВал»з таких обставин.

Як встановлено судом, капітан судна „Нептун" був звільнений за власним бажанням 26 вересня 2003 року, але доводи відповідача про те, що посада капітана теплоходу залишалась вакантною, в зв'язку з чим це не перешкоджало використовувати позивачу судно до квітня 2006 року, не відповідають дійсності, оскільки для використовування теплоходу за призначенням ДП ОСРЗ „Україна", був призначений та направлений до судна для виконання обов'язків капітану гр.. Сотенко В. М. який виконував ці обов'язки до 01 квітня 2006 року, після чого був звільнений з цієї посади.

Ця обставина підтверджується записами у судовому журналі, які робились Сотенко В. М., як особою, яка виконувала обов'язки капітана теплоходу.

Доводи відповідача про те, що позивач припинив  експлуатацію судно через те, що в травні 2006 року закінчився строк дії документів Регістра на придатність судна до плавання, а для отримання нових документів позивач мав затратити певні кошти, які перевищують вартість самого судна, суд не приймає до уваги. Оскільки позивач неодноразово звертався до відповідних органів для отримання документів та продовження строку дії експлуатації судна, але йому було відмовлено, оскільки відсутній капітан.

Відповідно до п. 2.1.8. договору № 555 Державне підприємство Одеський судноремонтний завод „Україна" надає  судна „Нептун" зобов'язалось укомплектувати екіпаж судна по кількості, кваліфікації та нести витрати утримання екіпажу, контролювати нормальні умови праці екіпажу. Тобто, у коло обов'язків відповідача входило й призначення капітану теплоходу. До 1 квітня 2006 року відповідач належним чином виконував прийняті на себе зобов'язання згідно вищевказаного пункту, але після 1 квітня 2006 року відповідач відмовився від виконання вказаного пункту, не призначив після звільнення колишнього капітана Сотенко В. М., нового капітану.

Відповідно до розділу ІІІ глави 2 Кодексу торговельного мореплавства України на капітана судна покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому. Капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання.

Таким чином, для того, щоб продовжити дію документів Регістра на придатність судна до плавання, необхідно доставити це судно у відповідні докази, пройти його технічний огляд, зробити відповідні ремонтно-технічні роботи, якщо такі потрібні, після чого одержати документі, з продовженою дією. Вказані роботи можуть бути здійснені лише під керівництвом капітану, на якого покладається вищезазначені функції відповідно до норм КТМУ. Через порушення відповідачем умов договору, а саме не призначення капітана, у позивач виникла перешкода у продовженні дії документів Регістра на придатність судна до плавання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні упущеної вигоди враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 22 ЦК України вказує на те, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач для реалізації мети щодо експлуатування теплоходу, були укладені цивільно-правові угоди, а саме: договір підряду №03/01-1 від 3 січня 2006 року з  ТОВ «Навітранс», за умовами якого ТОВ „ВіВал" повинен був здійснити комплекс робіт з прийомки л'яльних вод. Загальна сума договору склала 200 000 гривень; договір підряду №27/03-1 від 27 березня 2006 року з Компанією «London Alliance LTD», за умовами якого ТОВ „ВіВал" повинен був здійснити комплекс робіт з прийомки л'яльних вод. Загальна сума договору 40 000 доларів США, що за курсом НБУ на час розрахунку складає 202 000 гривни.

Таким чином, суд вважає, що вищезазначені цивільно-правові угоди безпосередньо підтверджують упущену вигоду ТОВ „ВіВал" через неналежні дії відповідача.

Що стосується того, що сума збитків складає 378599,94 гривень, а позивач ставить питання про стягнення лише 364 463,64 гривень, то суд вважає це правом позивача, що не позбавляє його у майбутньому звернутись з позовом до суду про стягнення залишку суми.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 971 від 02.10.2006 року Державне підприємство „Одеський судноремонтний завод „Україна" було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства „Одеський торгівельний порт".

Згідно п. 3 ст. 59 ГК України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання, до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Таким чином, державне підприємство „Одеський торгівельний порт" повинно відповідати по зобов'язанням державного підприємства „Одеський судноремонтний завод „Україна".

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

З оглядом на вищевказане, суд вважає, що існують достатні підстави щодо наявності збитків у майновій сфері кредитора, протиправності дій, якими виражено неналежне виконання боржником взятого на себе зобов'язання, причинного зв'язку між протиправними діями боржника та збитками.

          За таких обставин, господарський суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіВал»задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт” (65026, м. Одеса, площа Митна, 1, р/р 26009301455075 Центральне відділення ПІБ, МФО 328135, код ОКПО 01125666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіВал»(65058, місто Одеса провулок Ботанічний, 2А, кв.72, р/р 26006305706001 ОФ КБ „Приватбанк” м.Одеса, МФО 328704, код ЄДРПОУ 31116651) збитки в сумі 364 463 / триста шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три/ гривни 64 копійки, витрати по сплаті держмита у сумі 3644 /три тисячі шістсот сорок чотири/ гривни 64 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.