Рішення

від 03.07.2008 по справі 10/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/287

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" липня 2008 р.                                                     Справа № 10/287

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Маріщенко Л.О.

при секретарі Коваль В.А.

за участю представників сторін

від позивача Алексеєнко О.В. - дов. від 01.04.08р. № 368

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" (м. Житомир)  

до Райгородецького сільського споживчого товариства ( с. Райгородок Бердичівського району)

про стягнення 14899,54 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Райгородецького сільського споживчого товариства 14899,54грн. боргу, із яких 13415,98грн. основного боргу, 1077,61грн. - неустойка, 405,95грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, надав суду акт звірки розрахунків станом на 28.05.08р.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, представника в судове засідання не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,    

ВСТАНОВИВ:

07.06.06р. підприємство облспоживспілки "Житомирська універсальна база" та Райгородецьке сільське споживче товариство уклали договір поставки товару №44(а.с.10).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець (підприємство облспоживспілки "Житомирська універсальна база" ) зобов'язується постачати і передавати у власність  Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

П.1.2 договору поставки товару № 44 від 07.06.06р. визначає, що предметом поставки являються алкогольні напої.

На виконання умов зазначеного договору, відповідно до видаткових накладних № УБ-0003586 від 13.09.06р., УБ-0004117 від 27.09.06р., УБ-0004870 від 17.10.06р., УБ-0004968 від 19.10.06р., УБ-0005706 від 09.11.06р., УБ-0007007 від 18.12.06р., УБ-0000032 від 02.01.07р., УБ-0002548 від 26.03.07р., УБ-0002637 від 27.03.07р., УБ-003118 від 10.04.07р., УБ-0003142 від 10.04.07р., УБ- 0004729 від 21.05.07р., УБ-0004731 від 21.05.07р., УБ-0005431 від 06.06.07р. (а.с.11-24), відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 14115,98грн.

П. 5.2 договору поставки товару №44 від 07.06.06р. визначає, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються протягом 21 дня з моменту отримання товару.

Відповідач свого зобов'язання у встановлений строк у повному обсязі не виконав.

22.08.07р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія щодо виконання  зобов'язання, відповіді на яку позивачем отримано не було.

На момент подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 13415,98грн.

У відповідності до розділу 9 "Відповідальність сторін" договору поставки товару №44 від 07.06.06р., позивач, за неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання нарахував - 1077,61грн. неустойки, а також відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України -  405,95грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських  відносин при  здійсненні господарської діяльності,  в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь  другої сторони  або  утриматися  від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання,   які    виникають    між    учасниками господарських відносин,  регулюються  Цивільним  кодексом  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П.9.1 договору поставки товару №44 від 07.06.06р. визначає, що за порушення умов Договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, у тому числі не отриманий прибуток, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п.9.2 Договору,  за несвоєчасну оплату Покупець сплачує штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив правильність нарахованих позивачем штрафних санкцій зазначених у розрахунку позовних вимог (а.с.7) та прийшов до висновку, що позовні вимоги підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" обґрунтовані, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості перед позивачем суду не надав.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно  до  ч.1, 2 ст. 173, ч. 1 ст. 175 ГК України, ст. 525, 526, п.3 ст. 549 ,п.1 ст. 625ЦК України, Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. №543/96-ВР, керуючись ст.ст. 33,34,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-                                        

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Райгородецького сільського споживчого товариства, Житомирська область, м.Бердичів, вул. Ватутіна 814,, ідентифікаційний код 30389036 , на користь підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база", м.Житомир, вул. Кооперативна 6, ідентифікаційний код 01771544:

- 14899,54грн. - боргу, із яких 13415,98грн. - основний борг, 1077,61грн. - пеня, 405,95-3% річних.

- 149,00грн.  - державного мита;

- 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Маріщенко Л.О.  

Віддрукувати: