Рішення

від 23.06.2008 по справі 15/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2008 р.   Справа № 15/26   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі   судді  Деделюка  Бориса Васильовича

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

за участю повноважних представників сторін,

позивача - Мелимука В.В. - юрисконсульт, довіреність № юр-367/д від 17.12.2007 року,

відповідача - Гуменяк В.М. - директор ТзОВ "Верховина", протокол № 2 від 16.02.2000 року, паспорт серії СС 828322 від 10.12.1999 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом  ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського управліннябурових робіт  вул.С.Бандери, 1, м.Долина, Долинського району, Івано-Франківської області, 77500,

до відповідача  сільськогосподарського ТзОВ "Верховина"  с.Раковець, Богородчанського району, Івано-Франківської області, 77732,

про зобов"язання повернути 3365 л. бензину А-80.     

                    Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань щодо технічної фіксація судового процесу не подано. Відводу складу суду не заявлено.

                                                                           в с т а н о в и в :

                    відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського управління бурових робіт (далі Позивач) звернулося в суд із позовною заявою до сільськогогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" (далі Відповідач) про стягнення вартості майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні та штрафних санкцій в сумі 7428 грн. 83 коп.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2008 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в засіданні суду 22.05.2008 року.

                    22.05.2008 року   представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Представники відповідача в судовому засіданні проти поданих позовних вимог заперечили, з підстав вказаних у відзиві на позов. Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з відзивом на позов.

                    За таких обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, судом відкладено розгляд справи на 09.06.2008 року.

                    Представником позивача в судовому засіданні 09.06.2008 року на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про зміну позовних вимог № 14юр-2442 від 06.06.2008 року, згідно якої  просить зобов"язати ТзОВ "Верховина" повернути 3365 л. бензину А-80 та стягнути з відповідача державне мито за подання позовної заяви  102 грн. і 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Представники відповідача в судовому засіданні проти поданих позовних вимог заперечують, з підстав викладених у відзиві на позов.

                    За таких обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, судом відкладено розгляд справи на 23.06.2008 року.

                    Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2008 року підтвердив позовні вимоги з підстав викладених у заяві про зміну позовних вимог.

                    З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання позивача і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

                    Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує (позов не визнав) з тих підстав, що за вимогами, які заявлені позивачем, минув строк позовної давності.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем і відповідачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

          Між Івано-Франківським УБР ВАТ "Укрнафта", правонаступником якого є Прикарпатське УБР ВАТ "Укрнафта", та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Верховина" укладено договір № 13/01-01/71 Р від 01.01.2003 року (далі Договір) на відповідальне зберігання дизельного пального та автомобільного бензину.

          Пунктом 2.1.4 договору передбачено, що охоронець - сільськогосподарське товариством з обмеженою відповідальністю "Верховина" зобов'язаний повернути майно депоненту - Івано-Франківському УБР ВАТ "Укрнафта", правонаступником якого є Прикарпатське УБР ВАТ "Укрнафта", по першій вимозі.

          На неодноразові вимоги Позивача повернути майно, що знаходиться на відповідальному

зберіганні, Відповідач відмовлявся виконувати умови договору .

          07.11.2003 року за вих № 436 Відповідач направив на адресу Івано-Франківського УБР ВАТ "Укрнафта", яке 01.10.2003 року було реорганізоване в Прикарпатське УБР ВАТ "Укрнафта", повідомлення, про те що у зв'язку із важким фінансовим станом Відповідач вимушений в односторонньому порядку оприбуткувати і використати бензин управління в кількості 4434 л. за мінусом природних втрат, по вартості, яка склалась на 10.11.2003 року, який знаходиться на відповідальному зберіганні у Відповідача.

          Своїм листом № 14 юр-630 від 27.11.2003 року Позивач заборонив використовувати, переданий на зберігання , бензин та оприбуткувати його.

          25.11.2003 року представниками Позивача та Відповідача було складено акт про те, що у Відповідача на відповідальному зберіганні знаходиться 4434 л. бензину А-80, але Відповідач з початку 2003 року припинив видачу бензину (заправку транспортних засобів) Позивача через заборгованість за зберігання бензину та заправку транспортних засобів.

          29.11.2003 року представниками Позивача та Відповідача було складено акт про те, що станом на 29.11.2003 року на відповідальному зберіганні у Відповідача знаходиться автомобільний бензин А-80 в кількості 4365 л. і бензовоз Позивача, автомобіль КрАЗ -255 державний номер 081—09 ІВ не був заправлений. Даний акт слід вважати офіційною вимогою повернення майна, тому, що попередня відмова від виконання договірних зобов'язань документально не фіксувалась, а Відповідач заправляв автотранспорт Позивача згідно лімітно-забірної відомості, яка знаходилась у Позивача.

          Аналогічний спільний акт було складено 27.05.2005 року.

          25.05.2005 року представниками Позивача та Відповідача було складено акт, текстом якого підтверджено наявність у відповідача бензину, та його зобов'язання повернути майно Позивачу після оплати суми боргу. Згідно даного акту Відповідач знову відмовився повернути майно, яке знаходиться у нього на відповідальному зберіганні, отже вчинив дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку і у відповідності до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається з дати вчинення вказаних дій.

          12.04.2007 року Позивач за вих. № 14юр-1618 направив Відповідачу претензію з вимогою повернути майно в натурі (4365 л. бензину А-80), або перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача 8018,81 грн. - вартість бензину А-80 у 2003 році.

          23.04.2007 року за № 67 Відповідач направив Позивачу відповідь на претензію, у якій фактично визнає наявність у нього на відповідальному зберіганні вказаного бензину, але відмовляється його повернути. Отже Відповідач повторно вчинив дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку і у відповідності до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається з дати вчинення вказаних дій.

          27.04.2007 року за вих. № Ік-1863 Позивач просить Відповідача підтвердити наявність у нього на відповідальному зберіганні бензину А-80. На бланку керівник підприємства - Відповідача власноручно зробив запис, розписався та поставив печатку. Вказаним записом Відповідач знову повторно вчинив дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або   іншого обов'язку і у відповідності до вимог ст. 264 ЦК України   перебіг позовної давності переривається з дати вчинення вказаних дій.

          05.09.2007 року по накладній № 30 Відповідач через представника Позивача - ВолошинаВ.П., згідно  довіреності серія ЯНР № 450598 від 05.09.2007 року повернув  1000 л. бензину А-80, отже на відповідальному зберіганні у Відповідача залишилось 3365 л. бензину А-80.

          Повернувши 05.09.2007 року частину майна, Відповідач знову повторно вчинив дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку і у відповідності до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається з дати вчинення вказаних дій.

          Тому суд вважає безпідставною заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності при вирішенні даного спору.

          У відповідності до ст. 949 ЦК України зберігач (по договору № 13/01-01/71 Р від 01.01.2003 року Охорона) зобов'язаний повернути поклажодавцеві (по договору   № 13/01-01/71 Р від 01.01.2003 р. Депоненту) річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

          15.04.08 року представниками Позивача в присутності представника Відповідача було складено акт про те, що на відповідальному зберіганні у Відповідача знаходиться бензин А-80 в кількості 3365 л., але СТзОВ "Верховина" відмовляється повернути майно Позивача із відповідального зберігання. Представник Відповідача від підпису у вказаному акті відмовився.

          Стаття 950 ЦК України передбачає, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, Зберігач (по договору № 13/01-01/71 Р від 01.01.2003 року Охорона) відповідає на загальних підставах.

          У відповідності до п .4.3 договору у випадку неповернення майна Депоненту за його першою вимогою, Охоронець повинен виплатити Депоненту неустойку у розмірі 0,5 % від вартості майна за кожен день затримки.

          Вартість 3365 л. бензину А-80, переданого на зберігання Відповідачу у 2003 році становила 6181 грн. 51 коп.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону,   інших правових актів, договору,  а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.  До  виконання   господарських договорів  застосовуються   відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

У відповідності до ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій   формі. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно   від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст. 938 ЦК України Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо   строк   зберігання   у   договорі   зберігання   не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Також ст. 953. ЦК України передбачено , що   Зберігач зобов'язаний на   першу   вимогу  поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

          В розумінні ст.174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

                    Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

          У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

          Доказів повернення 3365 л. бензину А-80, який становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги Позивача щодо повернення 3365 літрів бензину А-80, за договором № 13/01-01/71 Р від 01.01.2003 року про відповідальне зберігання дизельного пального та автомобільного бензину, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

                    Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати пов"язані з розглядом справи.

                    На підставі ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 264, 525, 526, 937, 938, 949, 953, ЦК України,  керуючись ст.ст.174, 175, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Зобов"язати сільськогогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" (с.Раковець, Богородчанського району, Івано-Франківської області, 77732) повернути відкритому акціонерному товариству "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського управління бурових робіт (вул.С.Бандери, 1, м.Долина, Івано-Франківської області, 77504) 3365 літрів бензину А-80.

 Стягнути з сільськогогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина", с.Раковець, Богородчанського району, Івано-Франківської області, 77732, (р/р260031157 в АППБ "Аваль" м.Івано-Франківськ, МФО 336462, код ЄДРПОУ 03751847, св.пл.ПДВ 12431797, інд.под.№ 037518409013), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського управління бурових робіт, вул.С.Бандери, 1, м.Долина, Івано-Франківської області, 77504, (р/р26004052537119 в ІФФ КБ "ПриватБанк", м.Долина, МФО 336677, код ЄДРПОУ 26429551, св.пл.ПДВ 35480276, інд.под.№ 001353926654) державне мито в сумі 102 грн. та 118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Накази видати  після набрання рішенням законної

          Суддя                                                                       Деделюк  Б.В.          

                       Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  27.06.2008 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"