Рішення

від 02.07.2008 по справі 15/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2008 р.   Справа № 15/36   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі   судді  Деделюка  Бориса Васильовича

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу   

за позовом  спільне українсько-польське підприємство ТзОВ "АСТРА",  вул.Збиральна, 7, м.Львів, 79040,

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс"  вул.Шухевичів, 16/6, м.Івано-Франківськ, 76000,

про стягнення заборгованості в сумі 7536 грн. 55 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача:  Кос І.Б. - юрист, довіреність № 3 від 10.04.2008 року,

від відповідача представники не з"явилися.  

          Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань щодо технічної фіксація судового процесу не подано. Відводу складу суду не заявлено.

                                                                           в с т а н о в и в :

                    спільне українсько-польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Астра" (далі Позивач) звернулося в суд із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі         7536 грн. 55 коп.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2008 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в засіданні суду 05.06.2008 року.

                    05.06.2008 року   представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і дату розгляду справи, вимоги суду, вказані в ухвалі від 12.05.2008 року, не виконав, зокрема, відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не подав. Направив клопотання про відкладення розгляду справи, через неможливість направити представника в судове засідання, у зв"язку з відрядженням юристконсульта .

                    За таких обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, судом відкладено розгляд справи на 02.07.2008 року, явку  повноважного  представника позивача в судове засідання визнано не обов'язковою.

                    Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2008 року підтвердив позовні вимоги з підстав викладених у заяві про уточнення позовних вимог № 15/08 від 23.06.2008 року, просить стягнути з відповідача 7862 грн. 04 коп., в тому числі 6394 грн. 19 коп основного боргу, 125 грн. 08 коп. процентів річних, 1342 грн. 77 коп. інфляційних збитків та відшкодувати розмір сплачених судових витрат в сумі 2520 грн., з яких державне мито за подання позовної заяви  102 грн., оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. і 2300 грн. оплата послуг адвоката.

                    З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

                    Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, вимог суду, вказаних в ухвалі від 05.06.2008 року, не виконав, зокрема, відзиву на позовну заяву та документи, які підтверджують сплату заборгованості суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і дату розгляду справи справи.

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України,  враховуючи  те, що відповідач, належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача, за наявними в справі матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    Між позивачем і відповідачем укладено договір, про надання позивачем послуг з ремонту автомобілів чи їх складових частин з використанням своїх матеріалів для відповідача, в усній формі.

                    На виконання згаданого договору відповідач виписав довіреність серії ЯНТ № 223136 від 10.08.2007 року на Мицик Тараса Ярославовича про отримання у позивача цінностей за актами про надання послуг № РН-0000463 і № РН-0000464.

                    Послуги були надані відповідачу на підставі двох належно оформлених актів № РН-0000463 від 16.08.2007 року та № РН-0000464 від 08.08.2007 року здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 6394 грн. 19 коп.

                    З метою виконання відповідачем зобов"язання по сплаті заборгованості, позивач направив на адресу відповідача претензію № 53 від 16.10.2007 року з вимогою сплатити заборгованість, яку останній отримав 22.10.2007 року. Згідно ст. 530 ЦК УКраїни, останнім днем сплати боргу стало 29.10.2007 року.

                    Проте відповідач заборгованість в сумі 6394 грн. 19 коп. не сплатив. Обгрунтуванням наведеного є наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем від 09.11.2007 року.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

                    Відповідно до ст.193 ГК України, господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином.

                    Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Таким чином, суд вважає що позовні вимоги щодо сплати відповідачем грошових коштів в сумі 6394 грн. 19 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

                    Відповідно до ст. 625  Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу  інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

                    Тому відповідачу нараховано три проценти річних від простроченої суми в ромірі        125 грн. 08 коп. за період з 29.10.2007 року по 23.06.2008 року та суму боргу з урахуванням  встановленого індексу  інфляції в ромірі 1342 грн. 77 коп. за період з 29.10.2007 року по 23.06.2008 року.

                    За наведених обставин, вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми та суми боргу з урахуванням  встановленого індексу  інфляції підлягають задоволенню.

          У  відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Доказів сплати  заборгованості, яка становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

          За наведених обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований матеріалами справи, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення в повному обсязі.

          Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати по оплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі     118 грн.

          Що стосується витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 2300 грн., суд вважає, що їх частково слід задоволити. Згідно приписів, встановлених ст. 76 ЦПК України, яка регулює подібні за змістом правовідносини, судові витрати по відшкодуванню стороні  витрат по оплаті допомоги адвоката, обмежені 5 % (п”ятьма процентами) від задовленої частини позовних вимог.

                    Тому, суд вважає що вимоги позивача щодо оплати послуг адвоката є частково обгрунтованими та підлягають задоволенню в ромірі 786 грн. 20 коп.

                    На підставі ст.ст. 124, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625  ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд                       

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс", вул.Шухевичів,16/6, м.Івано-Франківськ, 76000, (код ЄДРПОУ 32606360, р/р 26001011128980 в банку "Фінанси та кредит", МФО 336235), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Астра", вул.Збиральна, 7, м.Львів, 79040 (код ЄДРПОУ 20842675, р/р 26001000002134 в АКБ "Електрон-банк", МФО 325215) – 6394 грн. 19 коп - основного боргу, 125 грн. 08 коп.                 3 % річних, 1342 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 786 грн. 20 коп. оплати послуг адвоката, державне мито в сумі 102 грн. та 118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                       Деделюк  Б.В.          

                    Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  04.07.2008 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"