Постанова

від 01.07.2008 по справі 36/442

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/442

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 липня 2008 р.                                                                                    № 36/442  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008

зі справи № 36/442

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлайн Медіа" (далі –Товариство), м. Київ,

до дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М" (далі –Підприємство)

про стягнення 257 754,68 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – не з'явився,

відповідача –Федота М.І.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства про стягнення 232 944,51 грн. боргу, 18 271,25 грн. пені, 3 261,22 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 3 277,70 грн., а всього 257 754,68 грн.

До прийняття місцевим судом рішення зі справи позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 87 944,51 грн. боргу,           18 271,25 грн. пені, 3 261,22 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі         3 277,70 грн., а всього 112 754,68 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2008 (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В. –головуючий, судді Малетич М.М., Студенець В.І.), позов задоволено частково: з Підприємства стягнуто 87 944,51 грн. боргу, 18 271,25 грн. пені,  3 261,22 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 3 277,70 грн.; в частині стягнення 145 000 грн. боргу провадження у справі припинено.

Прийняті судові рішення мотивовано несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, тоді як припинення провадження у справі обґрунтовано посиланням на погашення Підприємством відповідної частини заборгованості безпосередньо під час судового розгляду спору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення.

Товариство подало заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Клопотання позивача про відкладення касаційного розгляду внаслідок неможливості забезпечення явки уповноваженого представника Товариства касаційною інстанцією відхилено через відсутність належних підстав для його задоволення.  

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 21.09.2006 акціонерним товариством закритого типу "Українська незалежна ТВ-корпорація" (телекомпанія), від імені та за рахунок якої діє Товариство (агентство), і Підприємством (спонсор) укладено угоду № 32-СР/2006 про надання послуг рекламного характеру (далі –Угода), за умовами якої телекомпанія на замовлення та за рахунок спонсора надає останньому послуги рекламного характеру в формі популяризації імені, найменування, знака для товарів і послуг у програмах та передачах, тоді як спонсор оплачує надані послуги та/чи іншим шляхом підтримує діяльність телекомпанії в формі та строки, визначені цією Угодою;   

- відповідно до пункту 1.3 Угоди засвідченням факту надання послуг за цим договором є відповідний акт, підписаний уповноваженими представниками сторін Угоди, в якому повинні бути вказані назва телеканалу, на якому відбулася популяризація, назва спонсора, види популяризації, строк проведення популяризації, розмір винагороди телекомпанії;

- пунктом 2.3.1 Угоди встановлено обов'язок спонсора сплачувати агентству винагороду в розмірі та строки, визначені цією Угодою, на підставі відповідних рахунків агентства;    

- згідно з пунктом 3.2 Угоди винагорода сплачується на підставі рахунку агентства протягом 3-х робочих днів з дати його виставлення, якщо інше не зазначено у відповідному додатку до цієї Угоди;

- у додатку № 1 до Угоди сторони погодили графік оплати згідно з обсягом наданих послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язався сплатити визначені суми в певні терміни (а.с. 14);  

- на виконання зазначених умов Угоди відповідач одержав послуги з вересня 2006 року по квітень 2007 року на загальну суму 791 082,51 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (а.с. 15-22);

- відповідач у повному обсязі свої зобов'язання за Угодою не виконав - на день подання даного позову до суду борг Підприємства перед Товариством становив 232 944,51 грн.;

- після порушення провадження у справі відповідач частково –на суму 145 000 грн. - погасив заборгованість перед позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 66-67, 78-79);

- за станом на день прийняття місцевим судом рішення зі справи борг відповідача перед позивачем становить 87 944,51 грн.;

- пунктом 7.3 Угоди встановлено, що в разі порушення спонсором строків сплати винагороди він сплачує на користь агентства пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми винагороди за кожний день затримки;

- за час прострочення платежів стягненню з Підприємства підлягають: 18 271,25 грн. пені., 3 261,22 інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 3 277,70 грн.

Причиною даного спору є питання щодо наявності правових підстав для стягнення з Підприємства боргу та нарахованих на нього пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами першою та другою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання скаржника на безпідставність стягнення боргу за відсутності рахунків на оплату, які мало виставляти Товариство, спростовуються встановленим попередніми судовими інстанціями фактом узгодження сторонами строків оплати згідно з пунктом 3.2 Угоди та додатком № 1 до неї.

Беручи до уваги факт погашення відповідачем після порушення провадження у справі заборгованості в сумі 145 000 грн., попередні судові інстанції в розрахунку пені, втрат від інфляції, 3% річних та державного мита за подання позову обґрунтовано виходили з суми боргу на момент подання позову та порушення провадження у справі.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, встановивши факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань, перевіривши розмір боргу Підприємства перед Товариством та правильність нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних, дійшли обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.

При цьому посилання скаржника на погашення ним частини заборгованості в сумі 10 000 грн. платіжним дорученням від 21.01.2008 № 24 не може бути підставою для зміни або скасування судових рішень зі справи, оскільки Підприємством доказів цього до місцевого суду подано не було, тоді як суд апеляційної інстанції обмежено в прийнятті додаткових доказів згідно з приписами статті 101 ГПК України.

Водночас факт сплати Підприємством позивачеві за Угодою 10 000 грн. платіжним дорученням від 21.01.2008 № 24  має бути врахований під час виконання судового рішення з даної справи.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 зі справи № 36/442 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М" –без задоволення.

Суддя               В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов