Постанова

від 09.07.2008 по справі 16/126-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/126-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"09" липня 2008 р.                                                           Справа № 16/126-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Інтернешнл Херсон", м. Херсон

до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, м. Київ  

3-я особа на стороні відповідача: Херсонське обласне управління у справах захисту  прав  споживачів, м. Херсон

про  скасування наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 19.08.2005 року №214

за участю представників сторін:  

від позивача: Жайворонок Ю.А. - представник, 1952 року народження, МО 502492 виданий 01.04.1998 р.

від   відповідача  - Максимов Д.С. - представник, дор. № 4920-1-7/16 від 20.05.08р.

від 3-ої особа Максимов Д.С. - гол. спец.-юрист, дор. № 4 від 14.01.08р.  

ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон” м. Херсон  звернулось до суду з позовом до Державного комітету України з питань технічного врегулювання та споживчої політики м. Київ (відповідач), 3-я особа без самостійних вимог –Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів м. Херсон про визнання нечинним  наказу відповідача від 19.08 2005 року №214. Цим наказом, за підписом заступника голови Держкомітету, який виконував обов'язки голови, скасовано рішення  голови Держкомітету з питань технічного врегулювання та споживчої політики від 01.08.2005 року

Свої вимоги позивач мотивує тим, що спірний наказ виданий за власною ініціативою відповідача, тобто з порушенням законодавчо встановленої процедури відомчого оскарження, відповідно до якої, тільки  наявність відповідної скарги заявника, права та законні інтереси якого були порушені під час перевірки, надає відповідному органу правові підстави для повторного розгляду (перегляду) прийнятих рішень Крім того, відповідач вважає, що наказом не можливо скасувати рішення так як вони мають різну сферу правового регулювання, цільове призначення, реєстраційну номенклатуру, належність за їх внутрішньовідомчою реєстрацією та юридичну силу. Рішення є актом ненормативного характеру, а наказ є внутрішньовідомчим актом установи з його основної діяльності. За таких обставин, на думку позивача, рішення про скасування постанови Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів м. Херсон має вищу юридичну силу порівняно з наказом. Крім того позивач вважає, що заступник голови ДКУПТРСП, який виконував обов'язки голови комітету приймаючи спірний наказ, вийшов за межі своєї компетенції.

Відповідач з позовом не згодний. Ним пояснено, що  відповідно до Примірної Інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органів виконавчої  влади, Раді міністрів автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.19997 року за №1153 ( далі –Інструкція № 1153) управлінська діяльність здійснюється шляхом видання розпорядчих документів. Рішення голови Держспоживстандарту від 01.08.2005 р. та наказ від 19.08.2005 р., який є предметом спору по даній справі, були прийняти на підставі звернень ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон”. Підставою для прийняття спірного  наказу було: звернення позивача 18.08.2005 р., що підтверджено журналом реєстрації прийому громадян та завою директора ТОВ до Президента України; невідповідність рішення постанові Вищого господарського суду України по справі господарського суду Херсонської області №13/9-07; лист Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 10.08.2005 р. та прийняття рішення з порушенням форми документу розпорядчого характеру. Рішення відповідачем може прийматися тільки колегіально, а ні головою Держспоживстандарту особисто.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Посадовими особами Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів у серпні 2004 року проведено перевірку ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон” м. Херсон з питань дотримання товариством законодавства про захист прав споживачів. По результатам перевірки  з підстав виявлення порушень цього законодавства постановою  управління від 29.09.2004 року №298 до товариства нарахована штрафна санкція в сумі 211972,49 грн.

Не погоджуючись з цієї поставною  ТОВ  “Авто Інтернешнл Херсон”, в особі його голови, оскаржив постанову до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики м. Киів з проханням переглянути суму нарахованого  Херсонським обласним управління у справах захисту прав споживачів штрафу.

По результатах скарги   ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон” Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики було прийнято рішення  від 01.08.2005 року, яким зобов'язано Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів визначити суму штрафу у відповідності до частини 8 ст. 23 Закону “Про захист прав споживачів” у розмірі 30 %  вартості одержаної від реалізації партії товару.

Директор ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон” Шиндер Н.І. 18.09.2005 року звернулась до голови до Держкомітету зі скаргою на те, що Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів не виконує рішення Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.08.2005 року. Як пояснив представник відповідача, перевіряючи  цю усну скаргу, Держкомітетом було встановлено   наявність судового рішення по справі, яким ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон” відмовлено у задоволення позову про визнання нечинною постанови від 29.09.2004 року Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів, якою товариству нараховано штраф в сумі 211972,49 грн.  Це і стало причиною прийняття наказу від 19.08.2005 року про скасування рішення Держкомітета від 01.08.2005 року. Додатковою підставою прийняття цього рішення, як зазначено представником відповідача у судовому рішенні, є невідповідність цього рішення  формі документу розпорядчого характеру.

Суд вважає, що цей наказ підлягає визнанню нечинним з наступних обставин.

Як зазначено вище, позивачем по справі  на ім'я директора Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики  було оскаржено постанову Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів. Ця постанова є актом індивідуальної дії, так як стосується інтересів конкретної особи і є обов'язковою для виконання цією особою.

          Абзацом 1 пункту 7 “Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики”, затвердженим Указом Президента України від 18.03.2003 року № 225/2003, передбачено, що Держспоживстандарт України в межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує та контролює їх виконання.

          Абзацом 4 пункту 7 цього Положення передбачено, що наказ Держспоживстандарту України, прийнятий в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

Відповідачем зазначено, що термін - „Рішення”, яке застосовує законодавець у нормативно-правових актах, що регулюють діяльність Держспоживстандарту, містить широке значення і втілюється у різних формах, а тому його не слід розуміти як виключну форму розпорядчого документа.

Відповідно до п. 4 „Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів”, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002 року № 1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки та інших матеріалів пов'язаних з цією перевіркою і оформляються постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

          Але, як зазначено вище, наказ це форма розпорядчого документу, який є обов'язковим для виконання всіма  управліннями Держкомстандарту, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності. У даному випадку  рішення голови Держкомстандарту від 01.08.2005 року прийнято  за наслідками розгляду звернення “ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон” щодо оскарження постанови Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів від  29.09.2004 року № 298 і є обов'язковим для виконання тільки цим управлінням. Вирішуючи питання щодо законності прийнятой Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів постанови у відношенні позивача по справі, відповідач не мав право по результатам перевірки відповідності цієї постанови чинному законодавству прийняти наказ. У даному випадку обґрунтовано і у відповідності із законодавством  головою Держкомстандарту прийнято рішення.

Крім того, оспорюваний наказ виданий за власною ініціативою відповідача. Як пояснив представник позивача, керівник  ТОВ “Авто Інтернешнл” прибув на прийом до керівника Держкомстандарту зі скаргою на те, що Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів не виконується рішення Держкомстандарту від 01.08.2005 року. Ніяких скарг,  щодо  скасування  вказаного рішення та його перегляду, ні представником позивача, ні Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів до Держспоживстандарту не надавалось. Скарга представника позивача на бездіяльність 3-ої особи по справі, не є підставою перегляду прийнятого рішення.

Слід вважати, що  спірний наказ виданий у порушення законодавчо встановленої процедури відомчого оскарження, відповідно до якого, тільки наявність відповідної скарги заявника, права та законні інтереси  якого порушені під час перевірки, надає правові підстави для повторного розгляду (перегляду) раніше прийнятих рішень.

Крім того, інші  підстави прийняття спірного наказу, а саме  наявність постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2005 року та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.05.2005 року існували на момент прийняття рішення від 01.08.2005 року і були відомі відповідачу. Але, не глядячи на це, відповідач 01.08.05р. прийняв рішення, вважаючи, що 3-ою особою по справі, при прийнятті постанови  від 29.09.2004 року, неправильно застосована ставка і зобов'язав Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів встановити розмір суми штрафу, у відповідності до ч.8 ст.23 Закону України “Про захист прав споживачів” у розмірі 30% вартості одержаної від реалізації партії товару. Це питання не були предметом судового розгляду справи  №16/126-АП-06.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності  з п.1 Положення “Про Державний  комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики” Державний  комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Рішення від 01.08.2005 року прийнято головою Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а скасовано наказом його заступника, якій під час прийняття наказу виконував обов'язки голови  комітету. Але, жодним законодавчим актом не передбачені службові обов'язки посадової особи, яка виконує обов'язки керівника будь-якого рівня. Відсутня  ця посадова особа у штатному розпису комітету, а  у службових обов'язках заступника голови комітету відсутні перелік його повноважень у разі виконання обов'язку голови комітету. Тому, виконуючи обов'язок голови комітету, його заступник залишається на посаді заступника, а ні керівника комітету. За таких обставин суд вважає, що приймаючи спірний наказ про скасування рішення голови комітету, заступник голови комітету Вівчарік В.П., вийшов за межі своєї компетенції. На нього, як на заступника, при виконанні обов'язку голови комітету, покладено вирішення питань, які  під час виконання ним цих обов'язків,  не були вирішені головою комітету. Але, він не має права скасовувати раніше прийняті головою комітету накази або рішення.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163, 167 КАС України, суд

постановив:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати наказ Державного комітету України з питань технічного врегулювання та споживчої політики (м.Київ, вул. Горького, буд. 174, код ЄДРПОУ 00032678) від 19серпня 2005 року №214 “Про результати повторного розгляду матеріалів перевірки ТОВ “Авто Інтернешнл Херсон” (Херсон, вул. Буденного, буд. 5, код ЄДРПОУ 32267190).

          3.Стягнути з державного бюджету України (уповноважений територіальний орган –Управління Державного казначейства у Херсонській області, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Інтернешнл Херсон" м. Херсон, вул. Будьоного, 5 (р.рахунок 260023256 Херсонська обл. дирекція "Райффайзен банк "Аваль", МФО 352093, код 31489180 судові витрати на суму 3 грн. 40 коп.

          4.Виконавчий лист видати за заявою позивача після набрання постановою законної сили.

Суддя                                                                               І.В. Губіна

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.