16/421-пн-07
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.06.08 Справа №16/421-пн-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П. , Зубкова Т.П. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.,
за участю представників:
позивача: Штогріна Н.Л., довіреність від 10.01.2008р. № 09/01-173;
Друк М.Й., довіреність від 10.04.2008р. № 193/08-04;
відповідача: Санжаревський В.Ф., довіреність від 09.04.2008р. № б/н;
Овдієнко М.О., директор, наказ № 2 від 19.06.2001р.;
третя особа: не з'явився;
прокуратури: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Багатогалузевого підприємства “Фауна”, м. Генічеськ Херсонської області, на рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2008р. у справі № 16/421-ПН-07
за позовом: Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області,
до відповідача: Багатогалузевого підприємства “Фауна”, м. Генічеськ Херсонської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області, м. Херсон,
про припинення права користування земельною ділянкою.
Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області до Багатогалузевого підприємства «Фауна» про припинення права користування земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.01.2008р. у справі № 16/421-ПН-07 (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено. Припинено право постійного користування земельною ділянкою Багатогалузевому підприємству «Фауна», наданого відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,1 га, під розміщення оздоровчого закладу, що знаходиться на Арабатській стрілці на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району, наданого відповідно до державного акту на право постійного користування від 22.08.2001р. № 001654 серія І-XC. Стягнуто з Багатогалузевого підприємства «Фауна» на користь держави 85 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що відсутність протягом трьох років ведення будівництва бази відпочинку на земельній ділянці, яка виділена відповідачу під розміщення оздоровчого закладу, у відповідності із приписами ст. 416 ЦК України є підставою для її вилучення.
Багатогалузеве підприємство «Фауна» не погодилося із рішенням господарського суду Херсонської області та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2008р. у справі № 16/421-ПН-07 у повному обсязі. Вказує на відсутність підстав вважати Багатогалузеве підприємство «Фауна» винним у правопорушеннях, передбачених статтею 416 Цивільного кодексу України та статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель». Зазначає, що відповідачем у 2004 році було частково виконано планування території проектуємого оздоровчого закладу, були виконані роботи по усуненню заболоченості території та ліквідації на території афіногенних водоймищ. Звертає увагу на те, що робота підприємства була зупинена майже на два роки внаслідок незаконного втручання в його роботу державних установ. Посилається на те, що не за цільовим призначенням земельна ділянка не використовувалась, доказів щодо нецільового використання земельної ділянки позивач суду не надав. Вважає, що підстав для вилучення земельної ділянки, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, не має.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року у справі № 16/421-ПН-07 апеляційний розгляд справи призначено на 16.04.2008 року.
07.04.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор зазначає, що земельна ділянка з 2001 року відповідачем для забудови не використовується і не могла, оскільки відсутня належна проектна документація та дозвіл на виконання будівельних робіт. Вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 753 від 15.04.2008 року справу № 16/421-ПН-07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
15.04.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області надійшов відзив, в якому третя особа просить задовольнити позов та розглянути справу за відсутності уповноваженого представника. При цьому вказує, що на момент проведення перевірки 12.02.2007р., земельна ділянка під розміщення оздоровчого закладу не використовувалася, фактів використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не виявлено. Повідомляє, що додатковою перевіркою, яка проведена 10.01.2008р. на виконання ухвали господарського суду, підтверджено висновки попередньої перевірки.
15.04.2008 року канцелярією Запорізького апеляційного господарського суду зареєстровано лист Багатогалузевого підприємства «Фауна» з клопотанням долучити до матеріалів справи копії документів на підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі. Судом зазначені документи залучені до матеріалів справи.
На виконання ухвали суду, Генічеською районною державною адміністрацією було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вважає, що рішення є законним і скасуванню не підлягає. Зазначає, що посилання заявника на те, що підприємством частково виконанні роботи по плануванню території з усунення заболоченості території не можна розцінювати як початок будівельних робіт, оскільки планування території не є складовою частиною робіт по будівництву оздоровчого закладу і це не передбачено проектною документацією. Вказує, що проектна документація взагалі не пройшла комплексну державну експертизу, як того вимагає стаття 29 Закону України «Про планування та забудову території». Крім того, звертає увагу, що за шість років та на момент прийняття судом рішення у справі, у відповідача була відсутня належним чином затверджена проектна документація, яка дає право на початок проведення будівельних робіт.
В судовому засіданні, відкритому 16.04.2008р., розгляд справи був відкладений до 22.05.2008р. у зв'язку із нез'явленням представника третьої сторони та необхідністю витребування додаткових документів.
На виконання ухвали Запорізького апеляційного господарського суду сторонами надані суду додаткові пояснення. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області на виконання ухвали суду проведено додаткову перевірку, копія акта перевірки від 13.05.2008р. надана до матеріалів справи.
В судовому засіданні 22.05.2008р. Запорізьким апеляційним господарським судом розгляд справи продовжено у тому ж складі колегії суддів. Розгляд справи відкладений до 10.06.2008р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових матеріалів.
В судовому засіданні 10.06.2008р. Запорізьким апеляційним господарським судом розгляд справи продовжено у тому ж складі колегії суддів.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За заявою представників позивача та відповідача, апеляційний розгляд справи здійснювався із застосування технічних засобів запису судового процесу.
По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області, про припинення права користування земельної ділянкою, наданою Багатогалузевому підприємству «Фауна» відповідно до державного акту на право постійного користування від 22.08.2001р. №001654 серія І-XC під розміщення оздоровчого закладу.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.01.2008р. у справі № 16/421-ПН-07 позовні вимоги задоволено.
Багатогалузеве підприємство «Фауна», не погоджуючись із прийнятим у справі судовим актом, звернулося з апеляційною скаргою про його скасування.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Багатогалузеве підприємство “Фауна” відповідно до державного акту на право постійного користування від 22.08.2001р. №001654 серія І-ХС має на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району земельну ділянку площею 4,1 га під розміщення оздоровчого закладу.
Проте, за результатами проведеної 12.02.2007р. Генічеським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області перевірки встановлено, що відповідачем на момент перевірки зазначена земельна ділянка під розміщення оздоровчого закладу не використовувалася. Додатковою перевіркою, проведеною на виконання ухвали суду першої інстанції 10.01.2008р., вказані обставини підтверджено ( том 1 а.с.46 ).
Також, згідно відповіді Генічеської районної адміністрації від 18.12.2007р. на запит Херсонської міжрайонної природної прокуратури дозвіл на виконання будівельних робіт Багатогалузевому підприємству “Фауна” не надавався, належним чином складений проект забудови відсутній, забудова спірної земельної ділянки не ведеться.
На виконання ухвали Запорізького апеляційного господарського суду Генічеським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області проведено ще одну перевірку, за результати якої складено акт від 13.05.2008р. Цією перевіркою також підтверджено факти, встановлені попередніми перевірками: проведення робіт по плануванню території та організації рельєфу, а саме - усунення заболоченості та здійснення підсипання території; завезення будівельних матеріалів. Для забудови оздоровчого закладу земельна ділянка не використовується.
Згідно приписів пп.4 п.1 ст.416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Право постійного користування на земельну ділянку під розміщення оздоровчого закладу отримано Багатогалузевим підприємством “Фауна” у серпні 2001 року.
Станом на 12.02.2007р., а також на час розгляду справи в господарському суді першої інстанції та в апеляційній інстанції, будівництво оздоровчого закладу не здійснювалося.
Факт невикористання відповідачем більш ніж три роки підряд земельної ділянки підтверджується відповідними актами Генічеського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель, що є самостійною та достатньою підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Крім того, згідно із приписами статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
За визначенням частини 1 статті ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що підтверджує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земельних робіт.
Згідно із частиною 3 зазначеної статті дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:
проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством;
документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову;
рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.
Таким чином, без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт здійснення будівництва не можливе.
За даними відділу архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації відповідачу станом на 2008 рік дозвіл на виконання будівельних робіт не надавався, проект забудови відсутній.
За таких обставин, враховуючи приписи ст. 21 Закону України “Про планування і забудову територій” та п. 12.7 Регіональних правил забудови, зареєстрованих в Мінюсті 03.01.2002р. за № 4/6292, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.
Колегія суддів вважає з доцільне зауважити, що згідно з Розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації від 27.01.2007р. № 50 дозвіл на проектування оздоровчого закладу, розташованого на території Щасливцівської сільської ради, відповідачу надано лише у січні 2007 року. Докази проведення відповідачем будь-яких дій по отриманню дозволу на проектування та здійснення будівельних робіт з моменту отримання права на користування земельною ділянкою у серпні 2001 року по 2007 рік відсутні.
Пояснення відповідача щодо зупинення роботи підприємства внаслідок незаконного втручання в його роботу державних установ колегією суддів до уваги не приймається в силу наступного.
Відсутність у відповідача ліцензії на проведення будівельних робіт в період з 11.08.2004р. по 29.09.2005р. у зв'язку із прийняттям Державним комітетом України по земельних ресурсах рішення про анулювання ліцензії не могло бути перешкодою для підготовки проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством, оскільки ці обставини мали місце лише на протязі одного року та до того ж, підприємство не було позбавлено можливості до залучення фахівців із відповідним ліцензіями.
Як свідчать матеріали справи, проект І черги будівництва оздоровчого закладу Багатогалузевого підприємства “Фауна”, наданий Херсонській обласній службі Української державної інвестиційної експертизи, 15.02.2007р. був повернутий підприємству на доопрацювання для отримання нових технічних умов на підключення до інженерних мереж (том 1 а.с.23).
Затверджена проектна документація, яка пройшла б комплексну державну експертизу і без якої не можливо починати будівельні роботи, відсутня і на теперішній час.
Слід зазначити, за визначенням ст. 3 Закону України “Про планування і забудову територій” планування та забудова окремих земельних ділянок, що належить на праві власності чи праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язок підготовки проектної документації на будівельні роботи та узгодження з відповідними державним інстанціями покладається саме на користувача земельною ділянкою, і посилання при цьому на об'єктивні причини, які пов'язані з діяльністю райдержадміністрації та неузгодженістю технічних умов відносно інженерного забезпечення об'єкту, не знімає відповідальності з самого забудовника.
В разі необґрунтованої відмови державних установ відповідач не був позбавлений можливості захистити свої права у встановленому законом порядку.
Питання каналізації, яке на думку відповідача було основною перешкодою для початку будівництва, також можливо було вирішити протягом 2001 – 2007 років, між іншим, із залученням нових технологій “Біотал” та “Потенціал” або звернутися до власників діючих очисних споруд, які знаходяться поруч із відведеною під будівництво ділянкою, з проханням надати дозвіл на підключення до їх каналізаційних мереж. Навіть якщо прийняти до уваги складність узгодження технічних умов на підключення до інженерних мереж, у відповідача було достатньо часу для проведення відповідних дій.
Крім того, слід зазначити, що діючим законодавством не передбачено, що право користування земельною ділянкою може не припинятися у разі її невикористання протягом трьох років за наявності не те поважних причин.
Доводи заявника апеляційної скарги щодо часткового виконання робіт по плануванню території та усуненню заболоченості території земельної ділянки не можуть бути прийняті в якості доказів проведення будівельних робіт та використання земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки планування території не є складовою частиною робіт по будівництву оздоровчого закладу і це не передбачено проектною документацією.
Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення визначаються Державними будівельними нормами України “Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”, затвердженими Наказом Держбуду України від 20.01.2004р. № 8 ( ДБН А.2.2-3-2004 ).
Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.
Згідно із п.2.13 ДБН А.2.2-3-2004 проектування та будівництво можуть виконуватись по чергах, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. В цьому разі затверджувальна стадія розробляється у цілому на об'єкт, в тому числі по чергах будівництва, а також з виділенням пускових комплексів. Наступна стадія розробляється відповідно до завдання на проектування. Черги будівництва, крім об'єктів основного виробничого та допоміжного призначення, повинні забезпечувати санітарно-побутові умови, протипожежну безпеку, охорону праці та охорону навколишнього середовища, включаючи очисні споруди, переробку відходів виробництва тощо.
За визначенням ДБН А.2.2-3-2004 черга будівництва - це визначена проектною документацією частина будови (об'єкта) виробничого або цивільного призначення, яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск продукції або надання послуг за основною номенклатурою.
Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що земляні роботи та проектування входять до першої черги розробленого ним проекту “Будівництво оздоровчого закладу (пансіонату) на 320 місць”.
Отже, посилання відповідача на те, що земляні роботи та проектні роботи входять до складу будівельних робіт колегією суддів відхиляються як необґрунтовані в силу викладеного.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги стосовно подання позову прокурором за відсутності на те належних повноважень та в інтересах неуповноваженої особи слід зазначити наступне.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.
Прокурор, відповідно до ч. 1 Закону України “Про прокуратуру”, здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів всіма органами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.
Статтею 20 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
З даних норм Закону випливає, що прокурор при виявленні порушення прав і законних інтересів громадян, держави, юридичних осіб має право звернутися за їх захистом до суду. При цьому закон не обмежує будь-чим це право прокурора.
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.
Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою цієї статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Прокурором заявлений позов в інтересах держави в особі районної державної адміністрації.
Згідно із статтею 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом;
д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;
е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;
ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, відповідний орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах місцева державна адміністрація.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів на території Генічеського району розпорядження та контроль відносно використання спірної ділянки покладається на Генічеську району державну адміністрацію.
Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи.
Таким чином, господарським судом з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Судові витрати за позовом (державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.) правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь державного бюджету.
Державне мито за апеляційною скаргою відноситься на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.2 ст.103, п.3, 4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Багатогалузевого підприємства “Фауна”, м.Генічеськ Херсонської області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 15.01.2008 року у справі №16/421-ПН-07 - без змін.
Головуючий суддя Кагітіна Л.П.
судді Кагітіна Л.П.
Зубкова Т.П. Яценко О.М.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2008 |
Оприлюднено | 14.07.2008 |
Номер документу | 1803642 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Кагітіна Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні