Рішення

від 02.12.2008 по справі 16/421-пн-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/421-ПН-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.12.2008                                                                Справа №  16/421-ПН-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Генічеської райдержадміністрації

до Багатогалузевого підприємства "Фауна", м. Генічеськ  

3-я особа: управління з контролю за використанням та охороною земель в Херсонській області

про  припинення права користування  на землю

за участю прокурора Сидоренко В.В., посв. № 60 від 03 серпня 2007 р.

представників сторін:

від  позивача   не прибули

від  відповідача Овдієнко М.О. - директор, наказ № 2 від 19.06.01р.

від 3-ої особи: не прибули

          Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор в особі Генічеської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом про  припинення права користування земельною ділянкою площею 4,1 га, надану багатогалузевому підприємству "Фауна", відповідно до державного акту на право постійного користування від 22.08.2001 року № 001654 серія 1-ХС під розміщення оздоровчого закладу.

          Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідно до ст. 416 ЦК України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється в разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом 3-х років. При цьому прокурор пояснив, що цю статтю слід застосовувати з врахуванням ст. 8 ЦК України, яка передбачає, що якщо цивільні відносини не врегульовані іншими актами цивільного законодавства, вони регулюються правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

          Відповідач проти позову заперечує. Ним прояснено, що прокурор безпідставно посилається на ст. 416 ЦК України, яка регулює правовідносини з користування чужою земельною ділянкою під забудову. Спір ведеться про земельну ділянку і підстави припинення права користування землею передбачено ст. 143 Земельного кодексу України. Тому посилання прокурора на те, що цивільні відносини не встановлені іншими законодавчими актами є помилковими і в даному випадку аналогія не може бути застосована до відносин, які склались між Генічеською РДА та БГП "Фауна".

          Позивач на судове засідання не з'явився, але надіслав до суду пояснення за позовом прокурора з якого випливає, що райдержадміністрація повністю підтримує позовні вимоги прокурора. З цих пояснень випливає, що між сторонами по справі дійсно не встановлювались правовідносини суперфіції - право користування чужою земельною ділянкою для забудови. Але пояснює, що стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення користування землею, як використання земельної ділянки за не цільовим призначенням, тому, на думку РДА, факт невикористання відповідачем земельної ділянки з 2001 року слід вважати не цільовим використанням земельної ділянки.

          При цьому позивач вважає недоцільним застосовувати ст. 143 Земельного кодексу, яка передбачає підстави для примусового припинення права на земельну ділянку. Також позивач просить суд звернути увагу на п. 1 ст. 96 ЗКУ, яким передбачено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, що не було зроблено відповідачем протягом семи років.

          Позивач просить розглянути справу за його відсутністю.

          3-я особа також не прибув у судове засідання і просить розглянути справу у відсутності його представника.

          Суд, заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

          Багатогалузеве підприємство "Фауна", відповідно до державного акту на право постійного користування від 22.08.2001року № 001654 серії 1-ХС, має на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району земельну ділянку площею 4,1 га під розміщення оздоровчого комплексу.

          За результатами проведеної 12.02.07р. Генічеським міжрайонним відділом Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області перевірки встановлено, що відповідачем, на момент перевірки, зазначена земельна ділянка під розміщення оздоровчого комплексу не використовується.

          Додатковою перевіркою, зі складенням акту від 10.01.08р., встановлено наступне. На спірній земельній ділянці під час перевірки встановлена огорожа, облаштований виїзд на територію, прийняті заходи по усуненню заболоченості території, частково завезені будівельні матеріали, а саме фундаментні блоки та інші буд. матеріали для будівництва каналізації. Зазначені роботи проведені після отримання погодження Державного управління екологічної безпеки Херсонської області № 71285 від 29.08.00р., Управління містобудування та архітектури Херсонської області, обласної держадміністрації від 26.01.1999р. Також є в наявності план забудови оздоровчого закладу до складу якого увійшли план організації рельєфу та картограма земельних робіт.

          В матеріалах справи на арк. 5 том 1 є лист Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області від 16.02.07р. № 02-18/75 на ім'я Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора. З цього листа випливає, що на момент перевірки проведеної 12.02.07р.встановлено, що спірна земельна ділянка не використовується під розміщення оздоровчого комплексу і розпорядженням голови Генічеської РДА від 27.01.07р. № 50 БГП "Фауна" надано дозвіл на проектування оздоровчого закладу. У керівництва підприємства присутня проектно-кошторисна документація будівництва оздоровчого закладу, яка на даний час проходить експертизу, після  чого буде отриманий дозвіл на  будівництво. Таким чином, на думку вказаного управління, БГП "Фауна" в процесі своєї діяльності дотримано положення статті 125 ЗК України.

          Зазначено, що на момент перевірки фактів використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ( тобто для інших цілей) БГП "Фауна" не виявлено.

          Крім вказаних вище дій підприємством  були прийняті заходи до приєднання його електроустановок до електричних мереж ВАТ ЕК "Херсонобленерго", про що свідчить договір, укладений між БГП "Фауна" і вказаною вище електропостачальною організацією від 06.07.07р. № 604.

          До матеріалів справи позивачем наданий також договір підряду від 04.12.07р., укладений між ТОВ "БП Капітал-буд" (підрядник) та БГП "Фауна" (замовник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на проведення першої черги будівництва оздоровчого закладу на 320 місць на Арабатській стрільці.

          Також відповідачем виготовлена проектно-кошторисна документація.

          Тобто слід вважати, що відповідачем по справі здійснюються заходи щодо побудови оздоровчого закладу на спірній земельній ділянці.

          Тому доводи прокурора і позивача про те, що відповідачем по справі не здійснюються будь-які заходи по будівництву оздоровчого комплексу на спірній земельній ділянці, є безпідставними.

          На аркуші справи 98 том 1 є дозвіл на виконання будівельних робіт № 6/1 від 03.04.08р., виданий БГП "Фауна" інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт з організації рельєфу та планування території оздоровчого закладу на Арабатській стрільці відповідно до проектної документації узгодженої та зареєстрованої за № 8-21/3 від 20.01.1999р. Виконавцем будівельних робіт визначено ТОВ "Трансводсервіс" Новотроїцького району Херсонської області.

          Виходячи з викладеного, слід прийти до висновку, що дійсно земельна ділянка, що була надана відповідачу у постійне  користування під забудову, на момент прийняття її в користування, була заболочена, тобто мала високий рівень ґрунтових вод. І без приведення її в належний для будівництва стан, не можливо було почати будівництво капітальної споруди.

          Дії по плануванню території та усуненню її заболоченості слід вважати такими, що стосуються для проведення у подальшому будівельних робіт і свідчать про використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

          Суд вважає безпідставними вимоги прокурора про примусове припинення права користування відповідачем земельною ділянкою з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 416 ЦК України. Вказана правова норма віднесена до глави 34 ЦК України, яка регулює правовідносини з користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію).

          З матеріалів справи не вбачається обставин, які свідчать про наявність між сторонами по справі правовідносин суперфіції і тому немає підстав для застосування вище вказаної норми для правовідносин між сторонами по справі. Про це йдеться і в постанові Вищого господарського суду по цій справі від 01.10.08р.

          Правовідносини між сторонами по спору, що розглядається, регулюються нормами земельного законодавства, а саме земельним кодексом України.

          Спірна земельна ділянка надана відповідачу на підставі відповідного державного акту на право постійного користування. Частиною 1 ст. 92 ЗКУ право постійного користування земельною ділянкою визначено як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

          Підстави припинення користування земельною ділянкою визначені ст. 141 ЗКУ, до яких віднесено: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних та комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

          Примусове припинення права на земельну ділянку, відповідно до ст. 143 ЗКУ здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоду здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскація земельної ділянки, тощо.

          Стаття 144 встановлює порядок припинення право користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

          Жодних протиправних дій у відношенні спірної земельної ділянки, які визначені ст.ст. 141 та 143 ЗКУ відповідачем по справі не допущено.

          За таких обставин суд відмовляє прокурору в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна

           Дата виготовлення

           повного тексту  рішення 03.12.08р.