Рішення

від 01.08.2011 по справі 7/5009/2801/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11 С права № 7/5009/2801/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С .

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Торгівельний дім “Донснаб ”, смт. Солоницівка, Хар ківська область

До відповідача 1: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Донпостач-запчастина” , м . Новомосковськ, Дніпропетро вська область

До відповідача 2: Василів ська міська рада, м. Василівка , Запорізька область.

Суддя Кутіщева - Арнет Н. С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 ., дов. № б/н від 05.07.2011р.

Від відповідача: 1. ОСОБА_2., дов. № 0727 від 27.07.2011 р.

2. ОСОБА_3., дов. № 05-1 2/32 від 11.01.2011р.

Заявлено позов про визнання об' єктом нерухом ого майна будівлі убирал ьної та контрольно-пропускн ого пункту, розташованих за а дресою: м. Василівка, Василівс ький район, Запорізька облас ть, вул.. Невського, 99а, визна ння права власності на об' є кти нерухомості літ. “Г” - убиральня, загальною площею 11,8 кв.м розташовані за адресою : м.Василівка, Василівський р айон, Запорізька область, вул .. Невського, 99а, зобов' яза ти Районне комунальне пі дприємство “Василівське бюр о технічної інвентаризації ” зареєструвати право вл асності на об' єкти нерух омості, за ТОВ “Торгівельний дім Донснаб”, що розташовані за адресою, м. Василівка, Васи лівський район, Запорізька о бласть, вул.Невського, 99а, а сам е: літ. “Г” - убиральня, загаль ною площею 3, 5 кв. м., літ “Д” - к онтрольно - пропускний пун кт загальною площею 11,8 кв. м.

Ухвалою від 24.05.2011р. позовн а заява прийнята до провадже ння, судове засідання призна чено на 22.06.2011р.

Представники сторін в судове засідання, розпочате 22.06.2011р. не з' явились, без поваж них причин не виконали вимог и суду, викладені в ухвалі від 24.05.2011р.

Ухвалою суду від 22.06.2011р., в зв' язку з неявкою предста вників сторін і невиконанням сторонами без поважних прич ин вимог суду, викладених в ух валі від 24.05.2011р., судове засідан ня викладалось до 07.07.2011р., сторо ни попереджувались судом про відповідальність передбаче ну п. 5 ст. 83 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.06.2011р., у зв' язку з необхідністю в становлення фактичних обста вин по справі, судом до участ і у справі було залучено інш ого відповідача (відповідача 2) - Василівську міську р аду, м. Василівка, Запорізька о бласть.

Представники сторі н в судове засідання, продовж ене 07.07.2011р. не з' явились повтор но. Сторони повторно, без пов ажних причин не виконали вим оги суду, не надали витребува ні судом матеріали, а саме суд вимагав: від позивача - н аправити на адресу відповіда ча 2 копію позовної заяви (док ази направлення надати суду) ; рішення Василівської місь кої ради № 20 від 09.11.2004р.; договір к уплі - продажу № 2629 від 16.01.2004р.; заз начити на яких саме правових підставах заявлено позов до відповідача 1; від відпові дача 1 - надати відзив на поз овну заяву; направити завчас но (до 01.07.2011р.) до судового засіда ння відзив на позовну заяву с уду, позивачу та відповідачу 2 (докази направлення надати с уду); статутні документи; ві д відповідача 2 : відзив на позовну заяву; надати рішенн я Василівської міської ради № 20 від 09.11.2004р.; направити завчас но (до 01.07.2011р.) до судового засіда ння відзив на позовну заяву с уду, позивачу та відповідачу 1 (докази направлення надати с уду).

Від відповідача 2 07.07.2011р. в канцелярію господарськог о суду Запорізької області б ула здана нарочно в 09:45г. (відсутні конверти) заява про неможливість надання відзи ву в зв' язку з тим, що позовн а заява на адресу відповідач а 2 не надходила, а також в зв' язку з тяжким фінансовим ста новищем відповідач не може н аправити свого представника , тоді як засідання було приз начено на 10:00г. (тобто через 15 хв. після здачі заяви).

Дана заява судом до у ваги не була прийнята, поскіл ьки тяжке фінансове становищ е не є поважною причиною нея вки представника до судового засідання, поскільки сторон и мають рівні процесуальні п рава та обов' язки, і згідно з норм ГПК України, керівник пі дприємства зобов' язаний за безпечити явку компетент ного представника для уча сті в судовому засіданні а бо особисто прийняти участь при розгляді справи, незал ежно від організаційно - пра вових форм. Крім того, відпов ідач 2 мав право і повинен був ознайомитись з матеріалами с прави в суді, якщо в нього відс утні якісь документи по спра ві, та надати суду всі необхі дні і витребувані від нього м атеріали.

Позивач також без пова жних причин повторно не ви конував вимоги суду, викладе ні в ухвалах від 24.05.2011р. і 22.06.2011р., н е надав суду витребувані мат еріали.

07.07.2011р. до канцелярії господа рського суду була здана заяв а від позивача, згідно з якою , позивач, на підставі ст. 78 ГПК України, відмовляється від п озовних вимог до ТОВ “Донпос тач-запчастина”.

Дана заява судом долучена д о матеріалів справи і розгля д її було перенесено на сліду юче судове засідання в прису тності всіх представників ст орін по справі, для з' ясува ння питання чи не суперечать дії позивача законодавству, чи порушують чиї не будь прав а і охоронювані законом інте реси, в тому числі і інтереси д ержави, поскільки самовільн е будівництво здійснено пози вачем на землі , яка знаходит ься у власності держави (чи те риторіальної громади?).

Згідно ст. 4-5 ГПК України, нев иконання вимог рішень, ухвал , постанов господарських суд ів тягне відповідальність, в становлену цим кодексом та і ншими законами України.

Суд попереджав сторони (ухв али від 24.05.2011р., від 22.06.2011р.), що у ра зі невиконання вимог суду, ви кладених в ухвалі, суд має пр аво, згідно з п. 5 ст. 83 ГПК Україн и, стягнути в доход Державног о бюджету України з винної ст орони штраф у розмірі до ста н еоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухиленн я від вчинення дій, покладени х господарським судом на сто рону.

Згідно ст. 22 ГПК України, ст орони зобов' язані добросо вісно користуватися належни ми їх процесуальними правами , виявляти взаємну повагу до п рав і охоронюваних законом і нтересів другої сторони, вжи вати заходів до всебічного, п овного та об' єктивного дос лідження всіх обставин справ и.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Докази додаються сторонам и та іншими учасниками судов ого процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК Ук раїни, господарський суд при ймає тільки ті докази, які маю ть значення для справи.

Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватись іншим и засобами доказування.

Сторони належним чином і св оєчасно були сповіщені про в сі судові засідання по даній справі.

Сторонами були порушені ч. 3 ст.22, ст. ст. 28, 33 ГПК України, та н е виконані вимоги суду, викла дені в ухвалах від 24.05.2011р., 22.06.2011р. Н а підставі викладеного, та ко ристуючись правом суду, згід но з п. 5 ст. 83 ГПК України, судом б уло стягнуто в доход Державн ого бюджету України з позива ча та відповідача 1 та відпов ідача 2, за повторне ухилення в ід вчинення дій, покладених г осподарським судом на сторон у, за неповагу до суду, що вира зилась в безпідставному ухи ленні від виконання законних вимог суду і неявці в судове з асідання, штраф в розмірі по 850 грн. 00коп. з позивача та відпо відача 1 та 170 грн. 00коп. з відпов ідача 2.

Згідно з інформацій ним листом Вищого господарсь кого суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140, матеріали справ, звернен ня господарських судів і уч асників судового процесу та інша інформація, яка надхо дить до Вищого господарськог о суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах на була поширення практика зло вживання своїми процесуальн ими правами.

Зокрема, мають місце заявлення численних необґ рунтованих відводів суддям господарських судів, нез 'явлення представників учас ників судового процесу в суд ові засідання без поважних п ричин та без повідомлення пр ичин, подання необґрунто ваних клопотань про вчинення судом процесуальних дій, под ання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарс ького процесуального кодек су України ( 1798-12 ) (далі - ГПК), одн очасного оскарження судових рішень в апеляційному і в к асаційному порядку, подання апеляційних та касаційних с карг на судові акти, які не мо жуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, с прямована на свідоме неви правдане затягування судов ого процесу, порушує права інших учасників судового п роцесу та суперечить вимог ам статті 6 Конвенції про зах ист прав людини і основополо жних свобод 1950 року (995_004), учасник ом якої є Україна, стосовно п рава кожного на розгляд його справи судому продовж розум ного строку.

Водночас, згідно з ча стиною третьою статті 22 ГПК (1798 -12), сторони зобов'язані добр осовісно користуватися нал ежними їм процесуальними пр авами, виявляти взаємну пов агу до прав і охоронюваних законом інтересів другої ст орони, вживати заходів до все бічного, повного та об'єктив ного дослідження всіх обст авин справи.

У разі нез'явлення в суд ове засідання господарськог о суду представників сторін або однієї з них господарсь кому суду слід враховувати в икладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітра жного суду України від 18 .09.1997 N 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі пит ання практики застосуванн я Господарського процесуал ьного кодексу України" (з по дальшими змінами), де зазначе но: "Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встанов ити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особ и, які беруть участь у справі , але не з'явилися у засідання.

У разі нез'явлення в засідання господарського суду представника позивач а, якщо його присутність б уло визнано обов'язковою, су ддя вправі притягти позивач а до відповідальності, встан овленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без р озгляду (пункт 5 статті 81 ГПК) (1798 -12), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести о крему ухвалу, як це передбаче но частиною першою статті 90 ГП К (1798-12).

Що ж до представника ві дповідача, то у разі нез'явле ння його представника за ви кликом господарського суду останній має право відкласт и розгляд справи (стаття 77 ГП К) (1798-12 ), вжити заходів, передба чених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК" (1798-12).

З метою встановлення всіх об' єктивних обставин по справі, та надання сторона ми всіх витребуваних судом д окументів, судове засідання відкладалось до 01.08.2011р.

В продовженому 01.08.2011р., р озглянувши заяву позивача пр о відмову від позовних до від повідача 1 - ТОВ “Донпостач-за пчастина” судом встановлено , що дану заяву слід залишити б ез задоволення, як необґрунт овану належним чином і таку, щ о порушує інтереси інших осі б.

Відповідач 2 не визна в позовні вимоги.

Відповідачем 2 надан і усні пояснення по суті пред мету спору, згідно з якими, від повідач 2 вважає позовні вимо ги необґрунтованими та таким и, що не підлягають задоволен ню, поскільки позивачем не на дано жодних доказів в підтве рдження виконання ним всіх н еобхідних дій щодо належног о оформлення документів на б удівництво вищевказаних об' єктів та не доведено підстав визнання за позивачем права власності.

Судовий процес ведеться і з застосуванням засобів техн ічної фіксації судового проц есу.

Розгляд справи завершено 01. 08.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення .

Проаналізувавши норми чи нного законодавства, оцінивш и докази, пояснення представ ників сторін, суд встановив, щ о в задоволенні позовних вим ог слід відмовити з наступни х підстав.

Вимоги позивача до відпов ідача 1 - ТОВ “Донснаб - запчаст ина” з посиланням на те, що від повідач 1 не визнає за позива чем права власності є безпід ставним, поскільки ТОВ “Донс наб - запчастина” є лише ор ендарем за договором оренди № 01/ 02 - 08, який укладений між позивачем та відповідачем 1, на оренду майна, що розташо ване за адресою: м. Василівка, Василівський район, Запорізь ка область, вул. Невського, 99а.

Визнання чи невизнання пр ава власності за позивачем н іяким чином не впливає та не п орушує прав та законних інт ересів відповідача 1, як орен даря вищезазначених приміще нь.

Поскільки договір оренди з додатковою угодою, укладені між позивачем та відповідач ем 1 і не є предметом даного сп ору, ТОВ “Донснаб - запчастина ” не може бути належним відпо відачем у справі про визнанн я права власності за Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю “Торгівельний дім “Дон снаб” на майно, що розташован е за адресою: м.Василівка, Васи лівський район, Запорізька о бласть, вул. Невського, 99а, поск ільки ТОВ “Донснаб - запчасти на” є зобов' язальною сторон ою перед позивачем за догово ром оренди № 01/ 02 - 08 і має права і зобов' язання, обмежені д оговором оренди.

Таким чином, в задоволенні в имог до відповідача 1 слід від мовити, як необґрунтованих і безпідставних.

Вимоги позивача до відпові дача 2 суд вважає не доведеним и належними, документальними доказами та такими, що не підл ягають задоволенню з наступ них підстав.

Відповідно до ст.ст. 3 16, 317, 319 ЦК України, правом власно сті є право особи на річ, яке в она здійснює відповідно до з акону за своєю волею, незалеж но від волі інших осіб. Власни кові належать права володінн я, користування та розпорядж ення майном. Власник володіє , користується, розпоряджаєт ься своїм майном на власний р озсуд.

Згідно з ст. 328 ЦК України, п раво власності набувається н а підставах, що не заборонені законом. Право власності вва жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.

У відповідності до ч .2 ст.331 Цивільного кодексу Укра їни, право власності на новос творене нерухоме майно (жит лові будинки, будівлі, спору ди тощо) виникає з моменту з авершення будівництва (створ ення майна). Якщо договором аб о законом передбачено прийн яття нерухомого майна до ек сплуатації, право власності виникає з моменту його прийн яття до експлуатації. Якщо пр аво власності на нерухоме ма йно відповідно до закону пі длягає державній реєстраці ї, право власності виникає з моменту державної реєстраці ї.

Відповідно до ч.ч.1,2, ст . 376 ЦК України, житловий будин ок, будівля, споруда, інше неру хоме майно вважаються самочи нним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на з емельній ділянці, що не була в ідведена для цієї мети, або бе з належного дозволу чи належ но затвердженого проекту, аб о з істотними порушеннями бу дівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила а бо здійснює самочинне будівн ицтво нерухомого майна, не на буває права власності на ньо го.

У частинах 3, 4, 5 ст. 376 ЦК Ук раїни передбачено, право вл асності на самочинно збудова не нерухоме майно може бути з а рішенням суду визнане за ос обою, яка здійснила самочинн е будівництво на земельній д ілянці, що не була відведена д ля цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встанов леному порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користу вач) земельної ділянки запер ечує проти визнання права вл асності на нерухоме майно з а особою, яка здійснила (здій снює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає зн есенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (к ористувача) земельної ділян ки суд може визнати за ним п раво власності на нерухоме майно, яке самочинно збудов ане на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У ст. 376 ЦК розглядають ся: поняття самочинного бу дівництва, підстави визна ння будівництва самочинним, право власності на самочинно збудовані на земельній діля нці об'єкти, юридичні наслідк и такого будівництва та поря док відшкодування заподіяно ї ним шкоди, а також знесення н еправомірно зведених на земе льній ділянці будівель і спо руд.

Наведена норма однак ово поширюється як на власни ків земельних ділянок, так і н а осіб, які не мають юридично о форм лених титулів на земель ну ділянку. В останньому випа дку самочинне будівниц тво м оже поєднуватись із самовіль ним зайняттям земельної діля нки, правові ознаки якого зак ріплені у Законі України «Пр о державний контроль за вико ри станням та охороною земел ь»від 19 червня 2003 р. Згідно з цим Законом само вільне зайнятт я земельних ділянок означає будь-які дії особи, що свідчат ь про фактичне використання не наданої їй земельної діля нки чи намір використову ват и земельну ділянку до встано влення її меж у натурі (на місц евості), до одер жання докумен та, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстра ції.

Будівництво вважаєть ся самочинним, якщо у діях осо би є хоча б одна із оз нак, пере дбачених ч. 1 ст.376 ЦК: а) на земель ній ділянці що не була відвед ена для будівництва, збудова ні або будуються житловий бу динок, будівля, споруда, інше н ерухоме майно; б) забудова про ведена або здійснюється без одержаного у встановленому п орядку дозволу чи належно за твердженого проекту, або з іс тот ними порушеннями будівел ьних норм і правил.

За чинним містобудіве льним законодавством, реаліз ація права на забудову перед бачає виконання комплексу ор ганізаційно-правових дій, сп рямованих на набуття права н а земельну ділянку відповідн о до її цільового призначенн я. Щоб здійснити будівництво , громадянин чи юридична особ а зобов'язані набути "у встано вленому порядку право власно сті на землю чи право користу вання земельною ділянкою, од ержати державний акт на прав о власності на земельну діля нку чи договір оренди землі, а бо державний акт на право пос тійного користування землею , зареєструвати обраний прав овий титул використання земл і в порядку, передбаченому За коном України «Про дер жавну реєстрацію речових прав на н ерухоме майно та їх обмежень »від 1 липня 2004 р., а також визнач ити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Без ви конання цих юридично значими х дій приступати до освоєння земельної ділян ки забороня ється. Особа, яка одержала рішення сільської, селищної чи міської ради або державно ї адміністрації про надання земельної ділянки в оренду, н а приватизацію або продаж і п риступила до спорудження жит лового будинку чи іншої неру хомості згідно із затверджен им проектом, таке будівництв о слід кваліфікувати я к самочинне, оскільки у забуд овника не ви никло право на зе мельну ділянку для цієї мети .

Будівництво вважаєтьс я правомірним, якщо власник д ілянки чи землеко ристувач а бо інша особа одержали у вста новленому містобудівельним законо давством порядку доз віл на забудову. Відповідно д о ст. 24 Закону України «Про пла нування і забудову територій »від 20 квітня 2000 р. фізичні та юр идичні осо би, які мають намір здійснити будівництво об'єк тів містобудування на земель них ділянках, що належать їм н а праві власності чи користу вання, зобов'язані отримати в ід виконавчих органів відпов ідних рад, Київської та Севас топольсь кої міських державн их адміністрацій, у разі деле гування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта місто будування (далі - дозвіл на буд івництво).

Фізичні та юридичні осо би, заінтересовані у здійсне нні будівництва об'єктів міс тобудування, подають письмов у заяву про надання дозволу н а будівництві: до виконавчог о органу відповідної ради аб о Київської чи Севастопольсь кої міської державної адміні страції. До заяви додається д окумент, що засвідчує пра во в ласності чи користування зем ельною ділянкою, або докумен т про згоду влас ника земельн ої ділянки на забудову цієї д ілянки. Перелік інших докуме нтів та матеріалів, необхідн их для отримання дозволу на б удівництво, які додаються де письмової заяви, порядок їх р озгляду визначаються регіон альними правилами забудови. У разі прийняття сільською, с елищною чи міською радою ріш ення про надання земельної д ілянки із земель державної ч и комунальної власності для розміщення об'єкта містобуду вання в порядку, визначеному земельним законо давством, з азначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цьо го об'єкта.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отри мання вихідних даних на прое ктування, здійснення проектн о-вишукувальних робіт та отр имання доз волу на виконання будівельних робіт у порядку , визначеному законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висно вку щодо відповідності запро понованого будівництва міст обудівній документації, держ авним будівель ним нормам, мі сцевим правилам забудови (да лі - комплексний висновок).

Дозвіл на будівництво о б'єкта містобудування надаєт ься заявнику протягом двох м ісяців від дня подання заяви . Дозвіл на будівництво об'єкт а містобудування не є докуме нтом, що засвідчує право влас ності чи право користування (оренди) земельними ділянкам и. Він не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції д ержавного архітектур но-буді вельного контролю. Для забез печення дотримання вимог зак онодавства, а також регіонал ьних та місцевих правил за бу дови, державних стандартів, н орм і правил, містобудівної д окументації фізич ним та юри дичним особам за їх письмови м зверненням надаються єдині умови і обмеження щодо забуд ови земельних ділянок, вихід ні дані на проектування об'єк тів містобудування (далі - в ихідні дані). Перелік докумен тів, необхідних для отриманн я вихідних даних, встановлює ться Кабінетом Міністрів Укр аїни.

Громадянам, які є вла сниками (користувачами) земе льних ділянок у се лах, селища х та містах районного значен ня, спеціально уповноважений орган з питань містобудуван ня та архітектури може надав ати будівельний паспорт об'є к та містобудування та погод жувати проектну документаці ю на будівництво об'єк та міст обудування без попереднього надання архітектурно-планув ального зав дання та технічн их умов щодо його інженерног о забезпечення. Перелік об'єк тів містобудування, щодо яки х застосовується спрощена пр оцедура, а також поря док нада ння будівельного паспорта вс тановлюються регіональними правилами забудови.

Відповідно до ст. 29 Зако ну України «Про планування і забудову територій», дозвіл на виконання будівельних ро біт визначається як документ , що засвідчує право забудовн ика та підрядника на виконан ня будівельних робіт, підклю чення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, в идачу ордерів на прове дення земляних робіт. Дозвіл на вик онання будівельних робіт над ається інспек ціями державно го архітектурно-будівельног о контролю, які ведуть реєстр нада них дозволів.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будів ництво нерухомого майна, не н абуває права власності на нь ого. Водночас ЦК встановлює у мови, за яких самочинно збудо ваний об'єкт нерухомості мож е бути оформлений у власніст ь особи як та кий, що споруджен ий правомірно: а) надання земе льної ділянки у встановлено му порядку особі під уже само чинно збудоване нерухоме май но і прийняття су дом рішення про визнання права власност і за цією особою; б) на вимогу в ласни ка (користувача) земель ної ділянки суд може визнати за нею право власності на нер ухоме майно, яке самочинно зб удоване на ній, якщо це не пору шує прав інших осіб. У цьому ви падку особа, яка здійснила са мочинне будівництво, має пра во відшкодувати витрати на б удівництво, розмір, яких може визначатись погодженням ст орін або в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладен е, суд дійшов висновку, що пози вачем було здійснено будівни цтво будівлі, а саме: літ. “Г” - убиральня, загальною площею 3,5 кв. м., літ “Д” - контрольно - пропускний пункт, загальн ою площею 11,8 кв.м, розташовані з а адресою: м.Василівка, Васил івський район, Запорізька об ласть, вул. Невського, 99а, на зе мельній ділянці, що не була ві дведена для цієї мети, забудо ва проведена без одержаного у встановленому порядку доз волу чи належно затверджено го проекту та з порушенням мі стобудівельного законодавс тва України. Тобто, спірна бу дівля є самочинним будівниц твом в розумінні ч.1 ст.376 ЦК Ук раїни.

Відповідно до ст. 33 ГП К України, кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь. Ніякі докази не мають для г осподарського суду заздалег ідь встановленої сили.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 34 ГПК Укр аїни, господарський суд пр иймає тільки ті докази, які ма ють значення для справи.

Обставини справи, які від повідно до законодавства пов инні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

За таких обставин відсутні правові підстави для визнан ня за позивачем, відповідно д о ст.376 Цивільного кодексу Укр аїни, права власності на само чинне будівництво.

Щодо вимоги про визнання о б' єктом нерухомості вищез азначене майно, то господарс ький суд не встановлює факти , а розглядає спори, передбач ені ст. 12 ГПК України і пред' я влення яких відповідає спос обам захисту, визначених в ст . 16 ЦК України.

Щодо вимог про зобов' язан ня Районного комунального підприємства “Василівське бюро технічної інвентариза ції” зареєструвати право вл асності на об' єкти нерухомо сті майна, суд встановив, що да ні вимог є безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, поск ільки реєстрація права влас ності на нерухоме майно пров одиться відповідно визначе ного законодавством порядку .

Крім того, господарсько - пр оцесуальний кодекс України ч ітко визначає сторони в судо му процесі.

Згідно ч. 3 ст. 21 ГПК України , відповідачами є підприємст ва та організації, яким пр ед' явлено позовну вимогу.

Згідно зі ст. ст. 26, 27 ГПК Укра їни, визначено статус третіх осіб, які беруть участь в суд овому процесі з самостійними вимогами або без пред' явле ння самостійних вимог на пре дмет спору.

Таким чином, вимога 3 позива ча щодо зобов' язання зареєс трувати право власності до третьої особи без самос тійних вимог є неправомірною .

Враховуючи вищевикладене в позові слід відмовити.

Усне клопотання про відмов у від позову до відповідача 2 с удом до уваги не приймається , як таке що не оформлене нале жним чином, як того вимагає ГП К України.

Судові витрати зали шити за позивачем, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст . 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

В позові Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Торгівельний дім “Донсна б”, смт. Солоницівка, Харківс ька область до відповідач ів 1: Товариства з обмежено ю відповідальністю “Донпост ач-запчастина”, м. Новомоско вськ, Дніпропетровська облас ть 2: Василівської міс ької ради, м. Василівка, Запорі зька область відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з д ня його підписання.

Дата підписання рішен ня “12” серпня 2011р.

Суд дя Н.С. Кутіщева - Арнет