ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/260
23.08.11
За позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Силует"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 5825,00 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 – за довіреністю від 08.08.2011 р.
від відповідача: не з’явився.
У судовому засіданні 23.08.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Силует»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 5 825,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за експлуатаційні витрати, за центральне опалення, комунальні послуги відповідно до договору оренди. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 5 825 грн, з них: 4 997,38 грн - сума основного боргу, 631,68 грн - інфляційні витрати та 195,94 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 13.07.11 порушено провадження у справі №40/260 та призначено до розгляду на 02.08.11 р.
26.07.11 позивач через службу діловодства суду подав документи для долучення їх до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 02.08.11 розгляд справи відкладався до 23.08.11 через неявку сторін у судове засідання.
У судове засідання, призначене на 23.08.11, представник позивача з’явився , вимоги ухвали суду виконав, просив суд розглядати справи за наявними у матеріалами справи без участі відповідача, позовні вимоги підтримав та надав свої пояснення по суті спору.
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Силует»(далі позивач, орендодавець) та приватним підприємцем «ОСОБА_1 (далі –відповідач, орендар) було укладено ряд договорів оренди допоміжного приміщення, зокрема: від 01.10.2004 р., від 01.03.2008 р., від 17.09.2008 р. та від 16.09.2009 р. (далі –договори), на підставі яких орендар отримав у тимчасове користування нежиле приміщення (колясочну), що розташоване, в 1-му під’їзді, буд № 52/22 по вул. Оноре де Бальзака, у м. Києві, що належить ОСББ «Силует», площею 17,2 кв.м. під використання як стоматологічний кабінет.
У п. 2 договорів визначено порядок та строки внесків на господарське обслуговування, утримання та ремонт нежитлових приміщень та прибудинкової території з боку орендаря.
Окрім іншого, орендар взяв на себе зобов’язання за вказаними договорами сплачувати експлуатаційні витрати, рахунки за центральне опалення, воду та комунальні послуги за кожний місяць використання наданого приміщення за тарифами, встановленими законодавством України для комерційних структур –суб’єктів господарювання.
За доводами позивача відповідачем не виконувалися взяті зобов’язання за вказаними договорами в частині оплати комунальних послуг протягом тривалого періоду, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 997,38 грн за період з 01.12.2007 року по 30.09.2010 року. За несвоєчасне виконання зобов’язань позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді втрат від інфляцій у сумі 631,68 грн та 3% річних у сумі 195,94 грн.
На підтвердження наявності вказаної заборгованості, позивач надав суду довідку № 34 від 01.03.2011 року про вартість експлуатаційних витрат на обслуговування будинку і споруд та прибудинкової території в будинку № 52/22 по вул. Оноре де Бальзака у м. Києві, що підписана Головою правління ОСББ «Силует» та завірені копії облікових карток щодо нарахування спожитої теплової енергії за спірний період та договір № 1630063 на постачання теплової енергії від 01.09.2002р., укладеного між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та ОСББ «Силует».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо оплати експлуатаційних витрат, за центральне опалення, воду та комунальні послуги, що призвело до виникнення заборгованості, яка за період з 01 грудня 2007 року по 30 вересня 2010 року становить 4 997,38 грн за договорами оренди.
Позивачем також нараховані за несвоєчасне оплату послуг збитки від інфляції та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд погоджується з розрахунком позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 195,94 грн та індексу інфляції у сумі 631,68 грн.
Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (02222, м. Київ, вул.Оноре де Бальзака, 52/22, код ЄДРПОУ 22935211) борг у розмірі 4 997 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто сім) грн 38 коп., індекс інфляції у розмірі 631 (шістсот тридцять одну) грн 68 коп., 3 % річних у розмірі 195 (сто дев’яносто п’ять) грн 94 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути з державного бюджету України користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (02222, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 52/22, код ЄДРПОУ 22935211) зайво сплачені кошти за оплату державного мита у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) грн 50 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 26.08.2011 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2011 |
Оприлюднено | 14.09.2011 |
Номер документу | 18119658 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні