Рішення

від 22.08.2011 по справі 51/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  51/228

22.08.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-Експерт»

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-КОМ»      

про стягнення 60 878,63 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача: Погорілий Д.В.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ  «Електрон-Експерт» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Ю-КОМ» про стягнення 60 000,00 грн. заборгованості, 780,00 грн. інфляційних збитків та 98,63 грн. 3% річних від суми заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем умов договору, укладеного у спрощений спосіб, щодо поставки товару на суму 60 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, яка відповідачем залишена без задоволення. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просив стягнути суму боргу в судовому порядку та інфляційні втрати з нарахованими відсотками річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Конверти, що направлялися судом, на зазначену в позовній заяві та у витязі ЄДРПОУ юридичну адресу відповідача, були повернуті до Господарського суду міста Києва з приміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р.»у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 22.08.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю-КОМ»Товариству з обмеженою відповідальністю «»Електрон-Експерт»мікросхем ATMEL AT91SAM7A2-AU у кількості 200 шт.

Так, на оплату вказаного товару відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № 5 від 18.01.2011 р. на суму 60 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжним дорученням № 10 від 20.01.2011 р. перерахував відповідачу 60 000,00 грн. за мікросхеми згідно з рахунком № 5 від 18.01.2011 р.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами у спрощений спосіб договір фактично є договором поставки, а згідно з положеннями ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Договором може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, покупець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Як було встановлено судом, мікросхеми повинні бути поставлені позивачу протягом 14 днів, як про те зазначено у рахунку-фактурі № 5 від 18.01.2011 р.

Натомість, відповідач зобов'язання в частині поставки позивачу мікросхем ATMEL AT91SAM7A2-AU у кількості 200 шт. станом на момент звернення ТОВ «Електрон-Експерт»до суду з позовом не здійснив, доказів протилежного на момент розгляду спору по суті до суду не надав.

Таким чином, відповідачем зобов'язання за договором, укладеним у спрощений спосіб, у строки, передбачені останнім не виконані, докази погодження сторонами інших строків виконання таких відсутні.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з поставки мікросхем ATMEL AT91SAM7A2-AU у кількості 200 шт.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що 24.03.2011 р. позивач звертався до відповідача з вимогою щодо перерахування суми заборгованості у розмірі 60 000,00 грн., оскільки відповідач обумовленого сторонами товару позивачу не передав (претензія вих. № 189 від              24.03.2011 р.).

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Аналогічні положення закріплені у ч. 2 ст. 220 ГК України.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ч.ч. 1, 3 ст. 615 ЦК України).

З матералів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 397 від 08.08.2011 р. про відмову від договору, укладеного у спрощений спосіб, щодо поставки мікросхем ATMEL AT91SAM7A2-AU у кількості 200 шт. на суму 60 000,00 грн., а також просив повернути суму попередньої оплати у вказаному розмірі (докази направлення якої відповідачу наявні в матеріалах справи).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача 60 000,00 грн., тому такі підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат, проведеним позивачем у заявлений період, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-Експерт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-КОМ»(03083, м. Київ, просп. Науки, б. 54-Б, код 34804222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-Експерт» (61145, м. Харків, Дзержинський район, вул. Клочківська, б. 186-Б, кв. 115-А, код 3704728) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 780 (сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. інфляційних збитків, 98 (дев'яносто вісім) грн. 63 коп. 3% відсотків річних, 608 (шістсот вісім) грн. 79 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення:  29.08.2011 р.