Рішення

від 05.09.2011 по справі 5023/5713/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/5713/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/5713/11

вх. № 5713/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, 3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився, 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Буд-Компетенція", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-Атік", с. Мала Рогань 3-я особа < Текст > 

про стягнення 312190,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 312190,80 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору підряду № 1/д, укладеного між сторонами 05.05.2009 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду була повернута до суду з відміткою листоноші "за відмовою адресата від одержання".

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

05.05.2009 року між сторонами був укладений договір підряду № 1/Д, відповідно до умов якого позивач зобов'язався на свій ризик за завданням відповідача виконати роботи з разбірки та зносу будівель та споруд, а відповідач зобов'язався ці роботи прийняти та оплатити.

Пунктами 3.1., 3.4. вищезазначеного договору сторонами був встановлений порядок здійснення оплати виконаних робіт, а саме: протягом 15 днів після підписання Замовником пакету документів, що складається з Акту виконаних робіт (форма КБ-2) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

В період з травня 2009 року по вересень 2010 року позивачем були виконані роботи на замовлення відповідач на загальну суму 3148954,79 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач, у порушення прийнятих договірних зобов'язань (розділ 3 Договору), оплату виконаних для нього робіт, після їх прийняття та підписання Актів виконаних робіт і Довідок про вартість виконаних робіт, здійснив частково тільки у сумі 1646000,00 грн., що підтверджується реєстром банківських виписок, долучених до матеріалів справи.

Таким чином, виникла заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви, складає 1502954,79 грн.

Відповідачу за вих. № 01/юр. від 07.02.2011 року Позивачем була направлена претензія про сплату боргу, однак Відповідач суму боргу так і не сплатив.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 312190,80 грн. заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

За   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 312190,80 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП-АТІК" (62485, Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, вул. Пугачова, 3, код ЄДРПОУ 34689936, п/р 26001800914061 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) на користь Приватного підприємства "Буд-компетенція" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, 16, кв. 22, код ЄДРПОУ 35272334, п/р 260061576039000 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005) - 312190,80 грн. заборгованості, 3121,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 вересня 2011 року