Постанова

від 08.06.2011 по справі 2а-3230/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 08.06.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-3230/11/1470  

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду І.А. Устинов розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва,

до приватного підприємства «Ізімедікс-Україна»,

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 7393,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

     Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва пред’явлено позов до приватного підприємства «Ізімедікс-Україна»про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 7393,16 грн.

      До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

       До суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

       Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

   Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.

    Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем самостійно обчислюється розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та самостійно перераховується до Пенсійного  фонду, тому сума страхових внесків є узгодженою між позивачем та відповідачем.

         Відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

      Пунктом 2 частиною 9 статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, що діяла на час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені) передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у вищевказані строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України, вважаються простроченою заборгованістю із сплати внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»до відповідача застосовані штрафні санкції на загальну суму 498,20 грн. та нарахована пеня на загальну суму 500,66 грн., що підтверджується рішенням №1665 від 01.09.2010 р., №1610 від 01.09.2010 р. (а.с.8-9).

      Як вбачається з наданих матеріалів, відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені на загальну суму 7393,16 грн., а саме:

-          заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6539,31 грн.;

-          заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 404,17 грн. (враховуючи часткову сплату відповідачем боргу);

-          заборгованість зі сплати пені у розмірі 449,68 грн. (враховуючи часткову сплату відповідачем боргу).

         Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень-листопад 2010 року (а.с. 10-12), рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №1665 від 01.09.2010 р., №1610 від 01.09.2010 р. (а.с.8-9) та вимогою про сплату боргу №Ю-332/8 від 15.01.2011 року (а.с.7).

       На час розгляду справи, відповідач у встановленому порядку вимогу позивача про сплату недоїмки не оскаржив,  заборгованість у сумі 7393,16 грн.  не сплатив.

          За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

           Позов задовольнити.

           Стягнути з приватного підприємства «Ізімедікс-Україна»(вул. Мала Морська, 108, оф. 714, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 31159576) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва недоїмку по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7393 гривень 16 копійок.

         Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

     Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                          І. А. Устинов