Рішення

від 29.08.2011 по справі 41/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/202

29.08.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрлісоптторг»

простягнення 2 709,62 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлісоптторг»про стягнення 2 201,44 грн. –основного боргу, 116,50 грн. –пені, 154,10 грн. –штрафу, 96,80 грн. –інфляційних втрат та 140,78 грн. –20% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 523-11 від 01 січня 2011 року.

Ухвалою від 20.06.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.07.2011 року.

В судовому засіданні 29.07.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 29.07.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2011 року подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/202, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 29.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 29.08.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 29.08.2011 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.08.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлісоптторг», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 523-11 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (далі –товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору ціна на товар визначена у прайс –листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення.

Згідно з пунктом 6.1 Договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін –шляхом попередньої оплати.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 4 501,44 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6468/7518 від 21 січня 2011 року, в свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався чатково, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 2 201,44 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 201,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2 201,44 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений природний газ, керуючись пунктом 7.1 Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 154,10 грн. та пеню в сумі 116,50 грн.  

Здійснивши перерахунок штрафу та пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати здійсненої поставки товару та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 9.2 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 20% річних в сумі  140,78 грн. та 96,80 грн. –інфляційних втрат, розрахунок яких здійснив за період з 04.02.2011 року по 10.06.2011 року.

Здійснивши перерахунок 20 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати здійсненої поставки та суми сплати, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлісоптторг»(місцезнаходження: 01013, м. Київ, Голосіївський р –н, вул. Будіндустрії, буд. 6, код ЄДРПОУ 30682303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»(місцезнаходження: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, Центрально –Міський р –н, вул. Озерянівська, буд. 2; фактична адреса:  02088, м. Київ, вул. Леніна, 42, код ЄДРПОУ 35871504)  2 201 (дві тисячі двісті одну) грн. 44 коп. - основного боргу, 116 (сто шістнадцять) грн. 50 коп. –пені, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 10 коп. –штрафу, 96 (дев'яносто шість) грн. 80 коп.  –інфляційних втрат, 140 (сто сорок) грн. 78 коп. –20% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

         Суддя                                                                                           Спичак О.М.

Дата підписання рішення  

    02.09.2011 року