Рішення

від 05.09.2011 по справі 51/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  51/195

05.09.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп»

до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Кокос Аутдор»      

про стягнення 8 522,52 грн.

    Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Волобоєва А.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп»звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кокос Аутдор» про стягнення                 5 784,00 грн. заборгованості, 1 865,14 грн. - 22% річних, 873,38 грн. інфляційного збільшення боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Конверти, що направлялися судом, на зазначену в позовній заяві та у витязі ЄДРПОУ юридичну адресу відповідача, були повернуті до Господарського суду міста Києва з приміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться ».

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р.»у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 05.09.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2009 року між ТОВ «Кокос Аутдор» (далі –замовник) та ТОВ «Преміум Медіа Груп»(далі –виконавець) укладено договір № ПМ-96 на проведення рекламної(их) кампанії(й) (далі –договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № ПМ-96 від 10.02.2009 р. є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов'язався протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію (роботи та послуги виконавця по розповсюдженню (розміщенню й експонуванню) реклами (рекламного матеріалу), отриманого від замовника на зарезервованих поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку погодженого сторонами у додатках до договору, а також інші роботи та послуги виконавця, передбачені умовами даного договору) для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов'язався вчасно і у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця відповідно до умов договору.

Згідно з п. 6.1 договору останній є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 22.10.2010 р. включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що вартість кожної рекламної кампанії включає податок на рекламу (0,5%) та ПДВ (20%). Вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і встановлюється сторонами у додатках до договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами (пп. 4.1.1 договору).

          З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 2.2 договору, з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписано акти резервування від 20.11.2009 р. на грудень 2009 року (додаток № 2 до договору).

Судом встановлено, що за результатом виконаних позивачем робіт в порядку п. 3.5.5 договору сторонами підписано акт № ПМ-0000690 від 31.12.2009 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 5 784,00 грн.

Позивачем на оплату виконаних послуг було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № ПМ-0673 від 01.12.2009 р.

Підпунктом 3.4.9 договору на замовника покладено зобов'язання здійснювати розрахунки з виконавцем особисто відповідно до умов даного договору (без права покладення своїх обов'язків щодо оплати на іншу особу).

В свою чергу, пунктом 4.2 договору визначено порядок розрахунків: оплата здійснюється замовником щомісячно до 25 числа поточного місяця, у якому проводиться рекламна кампанія, якщо інший строк оплати не було узгоджено сторонами у додатках до договору, безготівковим розрахунком у гривнях на підставі рахунків-фактур виконавця, які виставляються замовнику для оплати не менше ніж за два банківських дні до дати платежу.

Судом встановлено, що додатком № 2 до договору погоджено наступний порядок оплати: вартість рекламної кампанії підлягає оплаті замовником рівними частинами у розмірі, що складає: без ПДВ 4 800,00 грн., ПДВ 20% 960,00 грн., ПзР 0,5% 24,00 грн., всього 5 784,00 грн. у строк не пізніше 30 числа розрахункового місяця 2009 року включно.

Таким чином, на виконання умов договору позивачем надано обумовлені рекламні послуги, про що сторонами підписано відповідний акт, копія якого долучена до матеріалів справи, а оригінал оглянуто у судовому засіданні.

На оплату наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру, з приводу неоплати якого виник спір у даній справі.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг не виконав, грошові кошти в сумі 5 784,00 грн. на рахунок позивача не перерахував.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг за ТОВ «Кокос Аутдор» перед ТОВ «Преміум Медіа Груп» утворилась заборгованість в розмірі 5 784,00 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з договором № ПМ-96 від 10.02.2009 р. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5 784,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.2 договору при порушенні відповідачем зобов'язань по оплаті рекламної кампанії позивач вправі нарахувати відсотки за користування коштами позивача за ставкою 22% річних.

За розрахунком суду сума 22% річних від суми заборгованості становить 1 847,71 грн., проведена з урахуванням виникнення моменту прострочення виконання зобовязаняь з оплати у заявлений позивачем період.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим позивачем, і вважає його обґрунтованим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кокос Аутдор»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, б. 5-Б, кімната 31, код 36159684) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп»(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, б. 6/8, код 34716807) 5 784 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 1 847 (одну тисячу вісімсот сорок сім) грн. 71 коп. 22% річних, 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 38 коп. інфляційного збільшення боргу, 101 (сто одну) грн. 78 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення:07.09.11