Постанова

від 14.05.2008 по справі 2-а-5814/2008

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а- 5814\

2008 рік

Справа № 2-а- 5814\ 2008 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 травня 2008 року  

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі в

складі                 головуючого  судді 

Ярмоли О.Я.  при секретарі

судового засідання  Павловій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Біла Церква, в  залі суду № 5 справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1до управління Пенсійного Фонду України в м.Біла Церква про зобов'язання

провести перерахунок доплати до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

                  Позивач звернулася

до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.39 Закону України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи»  вона має

право, як непрацююча пенсіонерка на доплату до пенсії за проживання на

території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної

плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі. А

тому позивач просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок вказаної

доплати до її пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної

плати.

                 В судовому засіданні позивач підтримала

позов в повному обсязі.

                   Представник

відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи

були повідомлені належним чином, суду направлено клопотання про розгляд справи

без участі  представника відповідача, а

також надано письмово викладене заперечення на позов.

                 Заслухавши пояснення позивача, 

оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов

підлягає до часткового задоволення.

                 Так, судом

встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Біла Церква,

як непрацююча пенсіонерка, що ствердила 

позивачка, а також підтверджується письмовими поясненнями відповідача.

                В судовому засіданні встановлено, що позивачка зареєстрована і постійно

проживає в м.Біла Церква. А відповідно до постанови КМ України за № 106 від

23.07.1991 року (додаток № 1) місто Біла Церква віднесено до зони посиленого

радіоекологічного контролю.

              Згідно ч.1 ст.39 Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях

радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:  - у зоні посиленого радіоекологічного контролю

- одна мінімальна заробітна плата.

               Відповідно до ч.2

ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які

проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах,

встановлених частиною першою цієї статті.

               Отже, позивачка, як

непрацююча пенсіонерка, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за

проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної

заробітної плати.

              Судом встановлено, що вказана доплата до пенсії проводиться  відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп.,  передбаченому постановою КМ України  від 26.07.1996 року за № 836 «Про

компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи».

   Відповідно до

ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується

Конституцією і законами України, актами Президента України.

             Згідно ч.1 ст.9 КАС

України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до

якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і

службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Розмір доплати до пенсії,

визначений постановою КМ України  від

26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим

нормам Законів.

           Так, згідно Закону України

“Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік” розмір мінімальної

заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесених послідуючих змін

до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих

законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати

як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи».

          Слід зазначити, що дію

положень ст.39  Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій

і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з

Законами  України «Про Державний бюджет

України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  до цього Верховна Рада України ніяких законів

з цих питань не приймала.

          Відповідно до Закону

України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього

Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до

цього Закону.

         За рішенням Конституційного

Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі

положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема,

п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до

мінімальної заробітної плати.

         Рішення Конституційного Суду

є обов»язковим до виконання на території України, та  остаточним. Крім того, в п.5 зазначеного

рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має

преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів

у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей

зазначених законів, що визнані неконституційними.

        Згідно ч.4 ст.9 КАС

України  у разі невідповідності нормативно-правового

акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на

обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту

суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. В разі колізії між

нормативними актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме

положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.

        Починаючи з 1996 року розмір

доплати за проживання на території радіоактивного забруднення залишався

незмінним станом на кінець 2007 р. Відсутність належного фінансування виплат,

передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали від Чорнобильської катастрофи», не є підставою для відмови в

задоволенні позову.

        Згідно Закону України від

15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня

2007 року - 440 гривень, з 01 жовтня 2007 р. - 460 грн.

        Вказане вище рішення

Конституційного Суду України стосувалося положень Закону України «Про державний

бюджет України на 2007 рік», що діяв протягом бюджетного 2007 року.

 Відповідно до п.9 ст. 28 Закону

України «Про державний бюджет України на 2008 рік» у Закон України «Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської

катастрофи»  внесені зміни , зокрема :

частину 1 та 2 ст. 39 замінено однією частиною - «громадянам, які працюють на

територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та

розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Зазначені зміни діють з

01.01.2008 р. по 31.12.2008 року. 

Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що

позивачка має право на доплату до пенсії за проживання на території

радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати, щомісячно,

починаючи з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 р.

На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена

від сплати держмита  на користь держави.

Керуючись ст.ст.19,113, 152 Конституції України, ст.39 Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року  № 6-рп, Законом  України від 15.03.2007 року «Про внесення змін

до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.28 Закону

України «Про державний бюджет України на 2008рік», ст.ст. 6,9,17, 158-163,

167,185,186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

         Позов задовольнити частково.

Фонду України в м.Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1

відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на

території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної

заробітної плати з розрахунку 440 грн. за період з 09 липня 2007 року по 01

жовтня 2007 р. та з  01 жовтня 2007р. по

31 грудня 2007 року з розрахунку 460 грн. 

щомісячно.

Від сплати держмита  сторони

звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного

суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом

десяти днів з дня проголошення постанови.

      Суддя:                                      Ярмола

О.Я.