5016/400/2011(1/33)
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2011 р. Справа № 5016/400/2011(1/33)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.В. Поліщук, Г.П. Разюк (на підставі розпорядження голови суду від 05.09.2011 р. № 515)
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від відповідача –О.В. Бірзул, В.В. Сорочан
представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Горизонт”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.04.2011 р.
у справі № 5016/400/2011(1/33)
за позовом Миколаївської міської ради
до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Горизонт”
про внесення змін до договору оренди землі від 10.07.2006 р. №4237
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2011 року Миколаївська міська рада звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Горизонт” про внесення змін до договору оренди землі від 10.07.2006 року № 4237, виклавши пункт 4.2 розділу 4 договору оренди землі у наступній редакції: „Річна орендна плата за земельну ділянку (1010 кв.м.) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки”. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із змінами, внесеними до ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, в частині визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності, останнім було направлено відповідачу пропозицію щодо зміни умов договору оренди з метою приведення його у відповідність до положень законодавства. Однак, відповідач не надав відповіді на зазначену пропозицію, через що позивач змушений звернутись до суду за захистом інтересів територіальної громади (а.с. 3-5).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.04.2011 р. (суддя Васильєва Л.І.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 14.04.2011р., позов задоволено в повному обсязі з підстав доведеності заявлених вимог. (а.с.38-41).
Не погодившись з даним рішенням, відповідач 08.08.2011 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією згідно ст. ст. 53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 17.08.2011 р.
Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
На підставі рішення Миколаївської міської ради від 24.02.2006 р. за №43/26, між сторонами 29.06.2006 р. укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування складу будівельних матеріалів з адміністративними приміщеннями та магазином по провулку Парусному, 7А в м.Миколаєві загальною площею 1010 кв.м. строком на 15 років. Даний договір посвідчений нотаріусом та зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП „Центр ДЗК” (а.с.10-12).
Пунктом 4.2. договору встановлена річна орендна плата у розмірі 1,2 % від її нормативної грошової оцінки.
Згідно п.4.3. договору розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів.
У зв'язку із внесенням змін до ч.4 ст.21 Закону України „Про оренду землі” рішенням Миколаївської міської ради від 04.09.2009 р. №36/64 затверджено Порядок визначення розміру орендної плати за землю (а.с.14-17).
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК України).
Згідно ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р. №309-VI внесено зміни до частин четвертої та пятої статті 21 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
З 1 січня 2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, статтею 9 якого орендна плата віднесена до загальнодержавних податків і зборів, ст.274.1 встановлена ставка податку за земелю у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, ст.288.5.1. передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди землі, але річна сума плати не може бути меншою для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку.
Статтею 30 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Враховуючи те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, що є істотною зміною обставин, відповідач не ставив питання про розірвання договору, на цьому не наполягав і позивач, сторони в договорі оренди передбачили можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для внесення змін до договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним.
Посилання скаржника на рішення Миколаївської міської ради від 09.06.2011 р. №6/33, яким визнано втратившим чинність рішення міської ради від 04.09.2009 р. №36/64, не заслуговує на увагу, оскільки, по-перше, на день прийняття судом першої інстанції рішення по даній справі –12.04.2011 р., рішення міської ради від 04.09.2009 р. №36/64 було чинним; по-друге, абзацем 3 п.2 рішення міської ради від 09.06.2011 р. встановлено „у разі, якщо по діючих договорах оренди землі розмір орендної плати менше трикратного розміру земельного податку, забезпечити перегляд умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю. При перегляді умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю збільшити розмір орендної плати до трикратного розміру земельного податку”.
За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.04.2011 р. у справі № 5016/400/2011(1/33) залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя Г.П. Разюк
Повний текст постанови підписано 12.09.2011 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2011 |
Оприлюднено | 21.09.2011 |
Номер документу | 18194574 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Туренко В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні