Постанова

від 25.08.2011 по справі 9/68/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/68/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 року                                                                                      Справа № 9/68/2011/5003  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Дужич С.П.

судді                                                   Василишин А.Р. ,

 судді                                                   Юрчук М.І.   

при секретарі: Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Імпрекс" на  рішення  господарського суду Вінницької області від 15.06.11 р. у справі № 9/68/2011/5003 (суддя О.О. Балтак)

за позовом Ладижинської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ держкомзему у Бершадському  районі Вінницької області

до  Приватного підприємства "Імпрекс"  

про відшкодування 172 581,60 грн. збитків за безоплатне користування земельною ділянкою

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2011 року, рішенням господарського суду Вінницької області було задоволено позов Ладижинської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відділу держкомзему у Бершадському  районі Вінницької області, до ПП "Імпрекс" про відшкодування 172 581,60 грн. збитків за безоплатне користування земельною ділянкою та стягнуто з відповідача на користь позивача зазначену суму.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач використовує земельну ділянку площею 3,67 га правомірно, за наявності рішення 3 сесії 5 Ладижинської міської ради від 15 червня 2006 року на підставі рішення Третейського суду при Вінницькій торгово-промисловій палаті від 02 березня 2006 року, яким дану земельну ділянку було вилучено з користування колективного автотранспортного підприємства. Крім того, на даній ділянці розташовані споруди, які належать відповідачу, а акт визначення розмірів збитків №12 від 18 січня 2011 року не міг братися до уваги, так як був складений з грубим порушення законодавства. Апелянт зазначає, що міська рада не може бути стягувачем коштів, а таким органом являється Тростянецька ОДПІ.

Відповідач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте відсутність відзиву, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча і були попереджені про час та місце судового розгляду належним чином, на що вказують повідомлення про відправлення рекомендованих поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності їх представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення встановила, що:

02 березня 2006 року, рішенням третейського суду при Вінницькій торгово-промисловій палаті від у справі №54-02/06 було задоволено позов ПП "Імпрекс" до колективного автотранспортного підприємства, визнано дійсним  договір купівлі-продажу майнового комплексу за конкурсом від 08 лютого 2006 року та визнано за ПП "Імпрекс" право власності на майновий комплекс, до складу якого входять об'єкти нерухомого майна та транспортні засоби.

15 червня 2006 року, рішенням №36 Ладижинської міської ради "Про вилучення та надання земельних ділянок" , на підставі вищевказаного рішення Третейського суду, вилучено з користування КАП земельну ділянку площею   3,67 га, по вул.Промислова, 14 в м.Ладижин та  надано дану земельну ділянку в оренду ПП "Імпрекс". (а.с. 9-11)

Даним рішенням відповідача було зобов'язано в місячний термін замовити у відповідній організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, тому 20 жовтня 2009 року Ладижинська міська рада звернулась з листом № 2-25-2773 до ПП "Імпрекс" з вимогою надати таку документацію.(а.с. 9-11, 25).

03 березня 2010 року, відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області складено акт №204-01 перевірки дотримання вимог земельного законодавства ПП "Імпрекс", з якого вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться по вул. Промисловій, 14 м. Ладижин, загальною площею 3,67 га і складається з будівель та споруд, належних ПП "Імпрекс", що використовується підприємством з порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України і кваліфіковано як використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. По результатам виявленого правопорушення ПП "Імпрекс" було винесено припис №204-012.(а.с. 14-15)

Вимоги припису від 03 березня 2010 року №204-012 щодо усунення порушення земельного законодавства відповідачем усунуті не були.

15 листопада 2010 року, рішенням господарського суду Вінницької області по справі №7/77-10 за позовом Ладижинської міської ради до ПП "Імпрекс" про відшкодування збитків в сумі 394 158,00 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою було задоволено позовні вимоги позивача і стягнуто зазначену суму з відповідача, як неотриманий прибуток від орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 3,67 га, у період з 01 січня  2007 року по 01 січня 2010 року.(а.с. 16-20)

02 лютого 2011 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду дане рішення залишено в силі. (а.с. 21-24)

13 січня 2011 року, листом №2-25-108 Ладижинська міська рада повідомила ПП "Імпрекс" про майбутнє проведення засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки комунальної власності.

18 січня 2011 року, комісією визначено розмір збитків в сумі 172 584,60 грн. за період з 01 січня 2010 року по 01 січня 2011 року та складено акт визначення розміру збитків №12, затверджений рішенням виконавчого комітету №48 від 03 лютого 2011 року. (а.с. 27-30)

24 лютого 2011 року, листом №2-25-480 Ладижинська міська рада запропонувала відповідачу добровільно відшкодувати вищезазначену суму, однак відповідачем такої угоди укладено не було, відшкодування збитків в сумі, визначеній комісією, не відбулось.

01 квітня 2011 року, Ладижинська міська рада звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до ПП "Імпрекс" про відшкодування 172 581,60 грн. збитків за безоплатне користування земельною ділянкою з 01 січня 2010 року по 01 січня 2011 року.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК, України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 224 ГК передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно п. "г" ч. 1 ст. 90 ЗК України Ладижинська міська рада, як власник даної земельної ділянки, має право на відшкодування збитків, а в ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння, земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, тому посилання апелянта на її неправомочність у вчиненні таких дій являються невірними.

Судом першої інстанції вірно застосовано п."д" ст. 156 ЗК України яким встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшко довуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Ст. 157 ЗК України передбачає, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно  п.1 Постанови КМ України № 284 від 19 квітня 1993 року "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття, тому збитки відшкодовуються підприємствами, організаціями, установами та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів на пізніше одного місяця після затвердження актів комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки комунальної власності при виконавчому комітеті.

Позивач надав детальне та розгорнуте пояснення (від 12.11.2010 року № б/н) щодо визначення розміру збитків з долученням до нього всіх необхідних для визначення збитків рішень Ладижинської міської ради. (а.с. 32)

Тому, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Вінницької області про обґрунтованість визначеної суми збитків, вказаної в наданому позивачем акті №12 від 18 січня 2011 року, який не був визнаний недійсним.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст..ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд також вірно визначив, що відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Господарський суд першої інстанції, з огляду на встановлені обставини та наведені вище приписи законодавства, вірно зазначив, що ПП "Імпрекс" з моменту прийняття рішення Ладижинською міською радою від 15 червня 2006 року не виконав вимоги цього рішення щодо виготовлення технічної документації із землеустрою та не уклав договору оренди із позивачем. При чому, відповідач не довів, що збитки завдано не з його вини, в той же час наявними в матеріалах справи доказами довів, що збитки завдані з вини відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно врахував позиції викладені в абзаці 2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" в якому вказано, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли.

Господарський суд Вінницької області вірно встановив, що оскільки при неправомірному користуванні спірною земельною ділянкою відповідач не сплачував орендні платежі, ним були заподіяні збитки, які виникли внаслідок недоотриманих доходів по орендній платі.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення 172 581,60 грн. збитків понесених від несплати орендної плати за користування земельної ділянки без правовстановлюючих документів є обґрунтованими та  підлягають до задоволення.

          Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст.43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням  норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 15.06.2011 року у справі № 9/68/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Імпрекс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 9/68/2011/5003 повернути  господарському суду Вінницької області.

Головуючий  суддя                                                                      Дужич С.П.

Суддя                                                                                              Василишин А.Р.  

Суддя                                                                                              Юрчук М.І.  

01-12/11425/11