Постанова

від 05.09.2011 по справі 10/5025/871/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/5025/871/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" вересня 2011 р.                                                           Справа № 10/5025/871/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя                           Петухов М.Г.

суддя                                                   Гулова А.Г. ,

 суддя                                                   Маціщук А.В.   

при секретарі судового засідання - Риштун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.06.2011 р.

у справі №10/5025/871/11 (суддя 10/5025/871/11)

за позовом Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006"

про стягнення в сумі 380 800 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

прокурор - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.06.2011р. у справі №10/5025/871/11 позов Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" про стягнення в сумі 380 800 грн. 00 коп. задоволено вповному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Козацька долина 2006” на користь управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації  380800,00 грн.

Приймаючи вищезазначене рішення, місцевий суд виходив з того, що між управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю „Козацька долина 2006” було укладено договір №12 від 05.08.2008р. надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету.

Відповідно до п. 1.1 договору №12 позивач надає, а відповідач отримує кошти виділені відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року № 1010-р "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталися у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях".

Згідно п. 3.3 договору №12 отримувач коштів зобов'язаний повернути надані кошти повністю до 01.07.2009р. Договір №12 підписано та скріплено печатками сторін.

Місцевий суд зазначає, що управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької райдержадміністрації було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю „Козацька долина 2006” Дунаєвецького району кошти в розмірі 380800,00 грн.

У визначений договорами строк (до 01.07.2009р.), а також на дату розгляду справи в суді, кошти в сумі 380800 грн. ТОВ „Козацька долина 2006” не було повернуто.

Таким чином, з огляду на вказане місцевий суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області у справі №10/5025/871/11 від 14.06.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.

Суд прийняв рішення, посилаючись на договір №12 від 05.08.2008р., що укладений між сторонами, як на підставу повернення бюджетних коштів, однак суд не надав належної оцінки згаданому договору та не взяв до уваги той факт, що договір є нікчемним, оскільки в п.1.1 договору вказується розпорядження КМУ від 26.07.2008р. №1010-р, яке не видавалося, а отже не породжувало правових наслідків для сторін.

Також, в платіжному дорученні від 10 вересня 2008 року № 417 в графі призначення платежу вказується розпорядження державних органів і не згадується договір №12 від 05.08.2008р. в порушення п.3.8 Постанови правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22.

Крім того, скаржник зазначає, що суд не перевірив, чи мав право представник Управління агропромислового розвитку Дунаєвецької РДА укладати договір №12 від 05.08.2008р. про надання коштів з резервного фонду державного бюджету.

Апелянт наголошує на тому, що судом також не враховано, що кошти, отримані відповідачем, були надані йому на безповоротній основі і не підлягають поверненню до Держбюджету, а також ті обставини, що відповідно до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету" від 29.03.2002р. №415 кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету, жодне із розпоряджень державних органів не містить положення щодо обов'язковості повернення бюджетних коштів, що виділяються з резервного фонду державного бюджету.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені аргументи на підтвердження своєї позиції, відповідач рахує, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В свою чергу, від Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації відзив на апеляційну скаргу відповідача не надійшов.

5 вересня 2011 року в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники позивача - Управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006", а також від органу прокуратури не з'явилися.

Враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 89-91), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю „Козацька долина 2006” було укладено договір №12 від 05.08.2008р.  про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету (а.с. 9, далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору №12 позивач надає, а відповідач отримує кошти виділені відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року № 1010-р "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталися у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях".

Факт перерахування управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької райдержадміністрації  Товариству з обмеженою відповідальністю „Козацька долина 2006” коштів в розмірі 380800,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 417 від 10.09.2008р.(а.с. 8).

Згідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 415 "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду державного бюджету" та п. 3.3.  договору № 12, відповідач зобов'язаний повернути надані відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р. кошти в розмірі 380800 грн. до 01.07.2009року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у визначений строк, тобто до 01.07.2009р., а також на дату розгляду справи в суді першої інстанції, кошти в сумі 380800 грн. не було повернуто, останнє  не спростовуються і самим відповідачем.

Аналізуючи встановлені обставини справи, слід враховувати наступні положення чинного законодавства.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями п.п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях” передбачено виділення коштів для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії у вказаних областях за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Відповідно до п. 11 Порядку використання коштів державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002р.  (в редакції  постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 27.07.2005р.),  кошти з резервного  фонду  бюджету  виділяються  на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Отже, наявними у справі доказами, а саме платіжним дорученням №417 від 10.09.2008р., підтверджується той факт, що позивачем належним чином було виконано свої договірні зобов'язання в частині перерахування відповідачу коштів в розмірі  380800,00 грн.

В той же час, відповідачем не було виконано свого договірного зобов'язання щодо повернення коштів у визначені терміни -  до 01.07.2009р.

На момент розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було подано жодних доказів щодо оплати вказаної суми коштів.

Таким чином, із встановлених обставин справи вбачається, що позовні вимоги  належним чином обгрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, а тому приймаються судом апеляційної інстанції до уваги як такі, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, доводи апелянта апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки останні не підтверджені належними доказами та спростовуються встановленими обставинами.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2008р. №1010-р кошти виділялися із резервного фонду, порядок використання яких визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. №415, в якій зокрема зазначено, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються лише на умовах повернення. Таким чином, у відповідача не лише в договірному, але й у законодавчо визначеному порядку виник обов'язок щодо повернення отриманих коштів, чого останнім виконано не було.

Щодо посилання апелянта на нікчемність договору №12 від 05.08.2008р. укладеного між сторонами, то відповідачем не наведено, а судом не встановлено норм закону, на підставі яких вказаний договір слід було б вважати нікчемним.   

З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави в особі управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації є цілком обгрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.

Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.06.2011р. у справі №10/5025/871/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" -  без задоволення.

2. Справу №10/5025/871/11  направити в господарський суд Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                                      Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                                             Гулова А.Г.  

Суддя                                                                                                             Маціщук А.В.  

01-12/10305/11