Рішення

від 06.09.2011 по справі 47/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/248

06.09.11

За позовом      Криворізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства

                         охорони природного навколишнього середовища України в особі його спеціального

                         підрозділу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області

До                      Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про                   стягнення  збитків 8 706,53  грн.

             Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача -1            не з'явився

від позивача-2             не з'явився

від відповідача             не з'явився  

прокурор                      не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони природного навколишнього середовища України в особі його спеціального підрозділу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до відповідача про стягнення з останнього 8 706,53 грн. збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 було порушено провадження у справі № 47/248, розгляд справи було призначено на 28.07.2011.

В судовому засіданні 28.07.2011 представник відповідача повідомив суд про те, що відповідачем було змінено назву у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514 від 17.09.2008, а саме: з Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»на Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», надано в підтвердження зміни найменування копію статуту у відповідній редакції, зареєстрованій державним реєстратором. Представник відповідача в судовому засіданні 28.07.2011 надав письмовий відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 розгляд справи відкладено до 06.09.2011.

Позивачі своїх представників в судове засідання 06.09.2011р. –не направили, прокурор в судове засідання також не з'явився. Про проведення судового засідання були повідомлені  за адресами свого місцезнаходження, зазначеними у позові. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавали.

Відповідач також представників в судове засідання 06.09.2011 –не направив, але через канцелярію суду подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, враховуючи те, що в матеріалах справи наявний достатній обсяг документів, необхідний для вирішення спору, зокрема пояснення сторін та відзив відповідача, враховуючи тривалість розгляду спору, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд вирішив відхилити заявлене клопотання та розглянути справи за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги позивача та прокурора мотивовані тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України у філії «Криворізький райавтодор»ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області було встановлено численні порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Водного Кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону земель»та Закону України «Про відходи», про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від «21-29»жовтня 2009 року б/н та відповідні протоколи про адміністративні правопорушення, за якими винесено постанови про накладення адміністративних стягнень на відповідальних осіб Філії «Криворізький райавтодор»ДП «Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», що є підставами для стягнення 8 706,53 грн. збитків, заподіяних наднормативними викидами.

Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. Заперечення відповідача мотивовані тим, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проводилась відносно філії «Криворізький райавтодор» ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», в свою чергу, ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»- є окремою юридичною особою з відповідними правами і обов'язками, а відповідач - ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»(на даний час ПАТ Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України») - є лише засновником ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» і в силу вимог статті 96 Цивільного кодексу України не відповідає за зобов'язаннями створеної ним окремою юридичної особи. Наведені обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови у позові.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно  до ст. 2  ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема,  за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Положення “Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого Наказом Мінприроди України від 19.12.06. за          № 548, Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Згідно з ст. 18 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.  

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, підставами для здійснення позапланових заходів є, в тому числі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. За результатами здійснення позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до розділу 2 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.08. № 464 встановлено, що для здійснення перевірки керівником відповідного органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками). На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди і засвідчується печаткою.

Згідно з розділом 3 вказаного вище Порядку вбачається, що позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Мінприроди. Позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника.

Відповідно до розділу 4 зазначеного вище Порядку визначено, що перевірка складається з таких основних частин: підготовка до перевірки; проведення перевірки; оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки); обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки; застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).

Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Мінприроди, і надати копію направлення.

Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб. За результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання.

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області (далі -Інспекція) діє відповідно до «Положення про Державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області», затвердженого Наказом Мінстерства охорони навколишнього природного середовища № 55 від 19.02.2007 року.

Забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Дніпропетровської області здійснюється Інспекцією.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Представництво інтересів держави в даному випадку полягає в запобіганні наднормативним викидам в атмосферне повітря від джерел викидів, які завдають істотної шкоди довкіллю, порушують встановлений законодавством порядок збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище, тобто порушує інтереси держави в особі органу місцевого самоврядування, а тому мають місце правові підстави для звернення прокурора в межах своєї компетенції.

В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України у філії «Криворізький райавтодор»ДП «Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області було встановлено численні порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Водного Кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону земель»та Закону України «Про відходи», про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від «21-29»жовтня 2009 року б/н та відповідні протоколи про адміністративні правопорушення, за якими винесено постанови про накладення адміністративних стягнень на відповідальних осіб Філії «Криворізький райавтодор»ДП «Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від «21-29»жовтня 2009 року б/н, зазначено, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проводилась відносно філії «Криворізький райавтодор»ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», щодо якої встановлено порушення  ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,  ст.ст. 10,11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 44 Водного кодексу України, ст. ст. 17, 32 Закону України «Про відходи», про що на відповідальну посадову особу складено протоколи про адміністративне правопорушення згідно ст. 52 КУпАП, ст. 60 КУпАП, ч. 2 ст. 79 КУпАП, ст. 82 КУпАП, 1885 КУпАП

Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, філією «Криворізький райавтодор»ДП «Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»від 29.11.2009 року, виконано старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області Діденко О.К. на підставі даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря) за 1, 2, 3 квартали 2009 року. Вказаний розрахунок збитків виконаний згідно п.п 2.2, 3.6, 4.1-4.4 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 року № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064. У відповідності до зазаначеного розрахунку загальна сума збитків склала 8706, 53 грн, які прокурор у позові просив стягнути на спеціальний рахунок Криворізької міської ради, оскільки  збори за використання природних ресурсів надходять до місцевих бюджетів, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та Державного бюджету України (ст. 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ст. 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»).

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.  Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

В свою чергу, згідно наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 246930,

Враховуючи викладене, судом встановлено, що філія «Криворізький райавтодор»Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»діє без права юридичної особи.

В свою чергу, згідно п. 1.1, п. 3.1, 3.2, 3.3 Статуту Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», зазначене підприємство створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.20012 № 156 на власності ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», підприємство є юридичною особою від дня його державної реєстрації, засновником підприємства є ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(на даний час –ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»), тобто відповідач.

Згідно п. 3.5, п. 3.6 Статуту Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», зазначене підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно з законодавством і не відповідає за зобов'язаннями засновника, а засновник не відповідає за зобов'язаннями підприємства, підприємство може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проводилась Інспекцією відносно філії «Криворізький райавтодор»ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», в свою чергу, ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»- є окремою юридичною особою з відповідними правами і обов'язками, в а відповідач -  ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(на даний час ПАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України») - є лише засновником ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», що зокрема зазначено і в Статуті  ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», а відтак в силу вимог статті 96 Цивільного кодексу України відповідач не відповідає за зобов'язаннями створеної ним окремою юридичної особи.

А враховуючи те, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від «21-29»жовтня 2009 року б/н встановлено порушення природоохоронного законодавства саме ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», яке є окремою юридичною особою, засновником якої є відповідач, а згідно статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, а оскільки перевіркою встановлено порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища саме ДП ««Дніпропетровський облавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», а не відповідача, а тому підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати завдані збитки іншою юридичною особою –відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.  

2.          Рішення  господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          дата підписання повного тексту рішення –12.09.2011