Постанова

від 31.08.2011 по справі 38/41

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2011 № 38/41

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів:

за участю представників с торін відповідно до протокол у судового засідання від 31.08.2011 р оку

розглядаючи апеляційну ск аргу публічного акціонерног о товариства «Мостобуд» на р ішення господарського суду м іста Києва від 29.03.2011 року

у справі № 38/41 (суддя Вл асов Ю.Л.)

за позовом публічног о акціонерного товариства «М остобуд»

до товариства з обмеж еною відповідальністю «УніК редит Лізинг»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду міста Києва від 29.03.2011 ро ку відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Мостобуд » до ТОВ «УніКредит Лізинг» п ро визнання договору недійсн им.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 29.03.2 011 року позивач звернувся до а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить зазначене ріше ння господарського суду міст а Києва скасувати повністю т а прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Мостобуд» в повному обс язі. Крім того, скаржник проси в поновити строк на подання а пеляційної скарги на рішення господарського суду міста К иєва від 29.03.2011 року.

Ухвалою апеляційного госп одарського суду від 11.07.2011 року в ідновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, скар гу прийнято до провадження т а призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну ска ргу ТОВ «УніКредит Лізинг» в важає апеляційну скаргу безп ідставною та необґрунтовано ю, а рішення суду першої інста нції законним та обґрунтован им і таким, що ґрунтується на н ормах закону.

У судовому засіданні 31.08.2011 ро ку представник ПАТ «Мостобуд » надав суду свої пояснення в яких, подану апеляційну скар гу підтримав в повному обсяз і з доводами викладеними в ні й та просив суд апеляційної і нстанції задовольнити апеля ційну скаргу, рішення суду пе ршої інстанції скасувати.

Представник ТОВ «УніКреди т Лізинг» у судовому засідан ні 31.08.2011 року також надав суду с вої пояснення по справі в яки х, поданий відзив на апеляцій ну скаргу підтримав в повном у обсязі з доводами викладен ими в ньому та просив суд апел яційної інстанції рішення мі сцевого господарського суду від 29.03.2011 року залишити без змі н, а апеляційну скаргу без зад оволення.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господа рський суд не зв' язаний дов одами апеляційної скарги і п еревіряє законність та обґру нтованість рішення місцевог о господарського суду у повн ому обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апел яційну скаргу, заслухавши по яснення представників сторі н, Київським апеляційним гос подарським судом встановлен о наступне.

25.02.2008 року між ПАТ «Мостобуд» в особі голови правління О СОБА_1 та ТОВ «УніКредит Ліз инг» був укладений договір ф інансового лізингу № 426-LD, відпо відно до якого ТОВ «УніКреди т Лізинг» прийняло на себе зо бов' язання придбати предме т лізингу у власність від про давця та передати предмет лі зингу у користування ПАТ «Мо стобуд» на строк та на умовах , визначених цим договором, з у рахуванням того, що продавец ь був обраний позивачем. Ціна предмету лізингу становить еквівалент 1350500 євро.

04.07.2008 року та 06.08.2008 року відповід ач передав, а позивач прийняв предмет лізингу, що підтверд жується актами приймання-пер едачі.

04.07.2008 року між позивачем в осо бі голови правління Шапіровс ького Ю.Д. та відповідачем бул а укладена додаткова угода д о договору фінансового лізин гу № 426-LD від 25.02.2008 року, якою сторо ни погодилися змінити графік платежів додаток № 2 до догово ру та викласти в редакції, що н аведена в додатку №1 до цієї до даткової угоди. На виконання умов договору, позивач здійс нював лізингові платежі, що п ідтверджується банківським и виписками, копії яких містя ться в матеріалах справи.

У лютому 2011 року ПАТ «Мостобу д» звернулося до господарськ ого суду міста Києва з позово м до ТОВ «УніКредит Лізинг» п ро визнання договору недійсн им. В обґрунтування заявлено го позову ПАТ «Мостобуд» пос илається на те, що спірний дог овір був підписний головою п равління ПАТ «Мостобуд» з пе ревищенням наданих йому повн оважень, оскільки не було отр имано письмової згоди від ор гану управління позивача на підписання договору. Як зазн ачалося раніше, рішенням гос подарського суду міста Києва від 29.03.2011 року у задоволенні за значеного позову відмовлено .

Колегія суддів апеляційно го господарського суду з вис новком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вк азаного позову погоджується , виходячи з наступного.

В відповідно до ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Ч астиною 1 ст. 203 ЦК України встан овлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства. Особ а, яка вчиняє правочин, повинн а мати необхідний обсяг циві льної дієздатності.

Відповідно до ст. 92 ЦК Україн и у відносинах з третіми особ ами обмеження повноважень що до представництва юридичної особи не має юридичної сили, к рім випадків коли юридична о соба доведе, що третя особа зн ала чи не могла не знати про та кі обмеження.

Згідно з ст. 241 ЦК України пра вочин, вчинений представнико м з перевищенням повноважень , створює, змінює, припиняє цив ільні права та обов' язки ос оби, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Право чин вважається схваленим зок рема у разі, якщо особа, яку ві н представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвал ення правочину особою, яку пр едставляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов' язки з моменту вчинен ня цього правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 806 ЦК Укр аїни визначено, що за договор ом лізингу одна сторона (лізи нгодавець) передає або зобов ' язується передати другій с тороні (лізингоодержувачеві ) у користування майно, що нале жить лізингодавцю на праві в ласності і було набуте ним бе з попередньої домовленості і з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у пр одавця (постачальника) відпо відно до встановлених лізинг оодержувачем специфікацій т а умов (непрямий лізинг), на пе вний строк і за встановлену п лату (лізингові платежі).

До договору лізингу застос овуються загальні положення про найм (оренду) з урахування м особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов' язаних з лізи нгом, застосовуються загальн і положення про купівлю-прод аж та положення про договір п оставки, якщо інше не встанов лено законом. Істотними умов ами договору купівлі-продажу , визначеними ЦК, є умови про п редмет, кількість товару (ст. 669 ЦК).

Як вбачається з матеріалів справи та як вірно вказав суд першої інстанції, у спірних д оговорах у відповідності до вимог чинного законодавства сторонами було визначено вс і його істотні умови.

Крім того, відповідно до п. 9.2 . роз' яснення Вищого господ арського суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 наступне схвалення юридичною особою угоди, укла деної від її імені представн иком, який не мав належних пов новажень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бут и відповідне письмове зверне ння до другої сторони угоди ч и до її представника (лист, тел еграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчат ь про схвалення угоди (прийня ття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін .). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з м отивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Згідно з п.9.4. вказаного вище роз' яснення Вищого господа рського суду України, якщо го сподарським судом буде з' яс овано, що установчими докуме нтами право органу товариств а на укладення договору не об межено, тобто такий орган під писав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердженн я договору після його підпис ання не може бути підставою д ля визнання договору недійсн им.

Відповідно до ст.17 Закону Ук раїни «Про державну реєстрац ію юридичних осіб та фізични х осіб - підприємців» відом ості про юридичну особу або ф ізичну особу - підприємця вкл ючаються до Єдиного державно го реєстру шляхом внесення з аписів на підставі відомосте й з відповідних реєстраційни х карток та відомостей, що над аються юридичними особами де ржавному реєстратору за місц езнаходженням реєстраційно ї справи згідно із законодав ством України. В Єдиному держ авному реєстрі містяться так і відомості щодо юридичної о соби, в тому числі, дані про на явність обмежень щодо предст авництва від імені юридичної особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.07.2005 року за гальними зборами акціонерів позивача був затверджений с татут. Відповідно до п.6.2. стату ту розмір статутного фонду п озивача складає 5799400 грн., поділ ених на 579940 простих іменних акц ій номінальною вартістю 10 грн . Відповідно до п.9.21 статуту до компетенції наглядової ради товариства належить прийнят тя рішень з питань затвердже ння угод, укладених на суму, як а перевищує статутний фонд т овариства. Згідно з п. 9.44 статут до компетенції правління то вариства належить затвердже ння угод, укладений на суму, що не перевищує статутного фон ду товариства. Згідно з п.9.45 ста туту голова правління товари ства не має права укладати уг оди та здійснювати правочини на суму, яка перевищує статут ний фонд товариства. Відпові дно до п.9.48 статуту, голова прав ління товариства укладає уго ди на суму, що не перевищує ста тутний фонд товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом встановлено судом пер шої інстанції 25.02.2008 року між поз ивачем в особі голови правлі ння ОСОБА_1, та відповідач ем був укладений договір фін ансового лізингу № 426-LD. На вико нання умов даного договору в ідповідно до актів приймання -передачі, 04.07.2008 року та 06.08.2008 року відповідач передав, а позива ч прийняв предмет лізингу. Кр ім того, з матеріалів справи в бачається, що 04.07.2008 року між поз ивачем в особі голови Правлі ння Шапіровського Ю.Д. та відп овідачем була укладена додат кова угода до договору фінан сового лізингу № 426-LD від 25.02.2008 рок у, якою сторони погодилися зм інити графік платежів додато к № 2 до договору та викласти в редакції, що наведена в додат ку №1 до цієї додаткової угоди .

Місцевим господарським су дом правомірно встановлено, що на виконання умов договор у, позивач здійснював числен ні лізингові платежі, що підт верджується банківськими ви писками, копії яких залучені до матеріалів справи. Крім то го, відповідно до витягу з Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб-п ідприємців у вказаному реєст рі відсутні відомості про на явність обмежень повноважен ь керівника ПАТ «Мостобуд».

За таких обставин, судова ко легія погоджується з висновк ами суду першої інстанції та вважає, що спірний договір з б оку ПАТ «Мостобуд» був підпи саний головою правління - ОСОБА_1, який діяв згідно з с татутом товариства, яким над ано йому право укладати дого вори, що не перевищують стату тний фонд товариства. При цьо му, місцевий господарський с уд вірно вказав, що вказані ст атутні обмеження встановлюю ть лише обов' язкове затверд ження наглядовою радою угод ПАТ «Мостобуд», укладених на суму, що перевищує розмір ста тутного фонду.

Судова колегія звертає ува гу на те, що ПАТ «Мостобуд» як під час розгляду справи у суд і першої інстанції так і під ч ас розгляду справи у суді апе ляційної інстанції не було н адано суду доказів того, що на час укладення договору ТОВ « УніКредит Лізинг» знав чи по винен був знати про статутні обмеження повноважень голов и правління ПАТ «Мостобуд», з окрема шляхом внесення відпо відних відомостей до державн ого реєстру, як це передбачен о ст.17 Закону України «Про дер жавну реєстрацію юридичних о сіб та фізичних осіб - підпр иємців».

Більш того, судова колегія з вертає увагу на те, що після ук ладення спірного договору лі зингу ПАТ «Мостобуд» умови с пірного договору виконували сь, позивач користується отр иманим у лізинг майном та спл ачував лізингові платежі.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком су ду першої інстанції та вважа є, що у відповідності до ст. 241 Ц К України ПАТ «Мостобуд» вчи нило дії, що свідчать про прий няття його до виконання, а за т аких обставин колегія суддів апеляційного господарськог о суду вважає спірний догові р позивачем схваленим.

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни сторони користуються рівн ими процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослід женні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК Украї ни доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд у визн аченому законом порядку вста новлює наявність чи відсутні сть обставин, на яких грунтую ться вимоги і заперечення ст орін, а також інші обставини, я кі мають значення для правил ьного вирішення господарськ ого спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Отже, виходячи з вищевиклад еного, як в суді першої інстан ції так і в суді апеляційної і нстанції ПАТ «Мостобуд» не б уло подано належних та перек онливих доказів на підтвердж ення заявленого позову. Судо ва колегія звертає увагу, що д оводи та заперечення викладе ні у апеляційній скарзі ПАТ « Мостобуд» на рішення суду пе ршої інстанції не знайшли св ого підтвердження під час ро згляду справи судом апеляцій ної інстанції.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є, що рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2011 року прийняте після повного з' я сування обставин, що мають зн ачення для справи, які місцев ий господарський суд визнав встановленими, а також у зв' язку з правильним застосуван ням норм матеріального та пр оцесуального права, є таким щ о відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК Украї ни апеляційна інстанція за р езультатами розгляду апеляц ійної скарги має право: 1) зали шити рішення місцевого госпо дарського суду без змін, а ска ргу без задоволення; 2) скасува ти рішення повністю або част ково і прийняти нове рішення ; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити про вадження у справі або залиши ти позов без розгляду повніс тю або частково; 4) змінити ріш ення.

Таким чином, в задоволенні а пеляційної скарги ПАТ «Мосто буд» слід відмовити, а оскарж уване рішення господарськог о суду міста Києва від 29.03.2011 рок у залишити без змін.

Судові витрати розподіляю ться відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище т а керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеля ційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у публічного акціонерного то вариства «Мостобуд» на рішен ня господарського суду міста Києва від 29.03.2011 року у справі № 38 /41 залишити без задоволення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 29.03.2011 р оку у справі № 38/41 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 38/41 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді