Постанова

від 13.09.2011 по справі 17/77-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/77-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 року                                    Справа №  17/77-10

                Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  –Тищик І.В. (доповідач)

суддів: Білецька Л.М. Верхогляд Т.А.

при секретарі: Алексєєв О.В.

за участю представників

позивача –Свистільник І.А.

відповідача –не з'явився

            розглянувши апеляційну скаргу Національного університету оборони України, м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  21.05.2010р. у справі № 17/77-10

                за позовом Національного університету оборони України, м. Київ

         до Підприємства об'єднання громадян „Виробничо-комерційне підприємство „САВА”  , м. Дніпропетровськ

                про  стягнення 270 130,23 грн.

                                                                   ВСТАНОВИВ:

                 У лютому 2010 року Національний університет оборони України звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги в сумі 198 230,91 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

                 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.10р. у справі № 17/77-10 (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 9 170,29 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення; в решті позовних вимог на суму 189 060,62 грн. в позові відмовлено.

                 Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань за договорами №№ 634/07, 635/07 від 29.12.2007р. в частині відшкодування вартості електричної енергії та послуг з водопостачання та водовідведення. Позовні вимоги в даній частині доведені позивачем та задоволені судом. Вимоги щодо відшкодування вартості отриманої теплової енергії, спожитої гарячої води та поставленого природного газу позивачем не доведені і підстави для задоволення останніх відсутні.

                 Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду в якій просить скасувати частково зазначене рішення в частині відмови стягнення 189 060,62 грн. боргу за отриману теплову енергію, спожиту гарячу воду та поставлений природний газ та постановити додаткову постанову, якою задовольнити позовні вимоги  в указаній частині. При цьому скаржник посилається на  п. 2.9 договору про забезпечення майном для організації надання послуг з харчування, укладеного між ним та відповідачем, відповідно до якого відповідач повинен відшкодовувати протягом дії цього договору всі витрати з оплати комунальних послуг, спожитих в процесі надання послуг.

                 На думку скаржника, відповідач зобов'язаний відшкодувати йому шкоду, спричинену несплатою боргу за отриману теплову енергію, спожиту гарячу воду та поставлений природний газ.     

                 Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак, відповідач наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, представник відповідача в судове засідання не з'явився.                 

                 В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                 Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

               Як убачається з матеріалів справи, 29.11.2007 року між Національною академією оборони України (військова частина А2250) (Замовник) та Підприємством об'єднання громадян „Виробничо-комерційне підприємство „САВА”   (Виконавець) був укладений договір про забезпечення майном для організації надання послуг з харчування особового складу Національної академії оборони України.           

               Згідно з умовами даного договору (надалі –Основний договір) та на підставі двостороннього акту прийому-передачі їдальні та продовольчого складу (т. І а. с. 25-37) майно передано виконавцю, де останній в процесі організації харчування військовослужбовців забезпечує належне використання цього майна.

               Умовами п. 2.9 Основного договору передбачено, що протягом дії цього договору відповідач на підставі окремих договорів відшкодовує позивачу всі витрати з оплати комунальних послуг, спожитих в процесі надання послуг з організації харчування військовослужбовців.

               На виконання вимог вказаного пункту Основного договору між позивачем та відповідачем 29.12.2007 року були укладені договори № 634/07 про відшкодування вартості електричної енергії та  № 635/07 на відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення,  відповідно з п. 3.2.4 та п. 3.2.2 яких відповідач зобов'язаний своєчасно, до 20-го числа поточного місяця оплачувати отримані від розпорядника коштів рахунки за спожиту електричну енергію, рахунки за водопостачання та водовідведення.

               На підставі вказаних договорів у відповідача виникли договірні зобов'язання з відшкодування позивачу вартості спожитої електричної енергії та вартості послуг з водопостачання та водовідведення.

               Позивач же на підставі рахунків №№ 386-394, 428, 500 вимагає відшкодування відповідачем вартості наданих комунальних послуг у повному обсязі за період з вересня 2007р. по грудень 2008р.  на загальну суму  270 130,23 грн., що складається з заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 160 279,42 грн., за послуги з водопостачання та водовідведення –22376,09 грн., за спожиту електричну енергію –58 693,52 грн. та за поставлений природний газ –28 781,20 грн.  

      В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

               Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

               Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

               Відповідачем договірні зобов'язання щодо відшкодування позивачу вартості спожитої електричної енергії та вартості послуг з водопостачання та водовідведення не були виконані в повному обсязі; заборгованість, як підставно дійшов висновку місцевий суд,  склала за спірний період 9 170,29 грн. (4 693,26 грн. за електроенергію + 4 777,03 грн. за холодну воду); доказів погашення зазначеної заборгованості  відповідач не надав, внаслідок чого позовні вимоги в даній частині правомірно задоволені господарським судом.

               Щодо вимог позивача в частині відшкодування вартості отриманої теплової енергії, спожитої гарячої води та поставленого природного газу на загальну суму 189 060,62 грн. то з матеріалів справи не убачається підстав для їх задоволення. Окремі договори на відшкодування вартості спожитої теплової енергії та природного газу, як то передбачено умовами п. 2.9 Основного договору, між позивачем та відповідачем не укладалися, внаслідок чого у відповідача не виникло обов'язку з відшкодування вартості останніх. Відтак вимоги скаржника в даній частині не доведені матеріалами справи і правомірно не задоволені господарським судом.   

               Вимоги скаржника про відшкодування йому спірної суми як завданої майнової шкоди не приймаються  до уваги колегією суддів, оскільки питання відшкодування шкоди не є предметом даного спору, не були предметом розгляду в суді першої інстанції і в силу ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути прийняті та розглянуті апеляційним судом.  

              З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про часткове скасування останнього являються безпідставними і задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, внаслідок чого не можуть бути прийняті до уваги.

                 На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                                      ПОСТАНОВИВ:          

               Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2010р. у справі № 17/77-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Національного університету оборони України, м. Київ –без задоволення.

             Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

           Головуючий  суддя                                                                І.В. Тищик

           Суддя                                                                                        Л.М. Білецька

           Суддя                                                                                         Т.А. Верхогляд