Рішення

від 09.08.2011 по справі 13/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.11 р. Сп рава № 13/75

Суддя господарського су ду Донецької області Макаров а Ю.В., при секретарі судового засідання Крищук К.В, розглян увши у відкритому судовому з асіданні матеріали справи за позовною заявою : Товариства з обмеженою відп овідальністю „Порта КМІ Укра їна”, м. Київ

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБ А_2, м. Краматорськ

про стягнення 119' 763грн. 81коп.

за участю уповноважених пр едставників:

від Позивача - ОСОБА_3 (з а довіреністю №129 від 20.05.11р.) - пр едставник

від Відповідача - ОСОБА_ 4 (за довіреністю № 3520 від 13.08.2010р .) - представник

у судовому засіданні 03.08.2011р .

оголошувалась перерва до 09. 08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою від повідальністю „Порта КМІ Укр аїна”, м. Київ (далі - позивач ) звернулося до господарсько го суду Донецької області із позовною заявою до Фізично ї особи - підприємця ОСО БА_2, м. Краматорськ (далі - в ідповідач) про стягнення сум и боргу в розмірі 106431грн.44коп., і ндексу інфляції в сумі 9693грн.29к оп., 3% в сумі 3639грн.08коп.

Ухвалою від 27.05.2011р. суд поруши в провадження по справі, приз начив до розгляду, сторони зо бов' язані надати документи та вчинити певні дії.

Ухвалою від 12.07.2011р. суд продов жив строк розгляду справи на п' ятнадцять днів до 09.08.2011р.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те що між сторонами було дося гнуту усну домовленість, від повідно до якої позивач зобо в'язався поставити товар, а ві дповідач в свою чергу зобов'я зався прийняти товар та спла тити за нього грошові кошти, в наслідок чого за накладними був поставлений товар. Однак продукція в повному обсязі с плачена не була, внаслідок чо го утворилась заявлена до ст ягнення заборгованість.

На підтвердження вищев икладеного позивач надав зас відчені копії: видаткових на кладних № 1000000081 від 07.08.2009р., № 1000000223 від 16.10.2009р., № 1000000177 від 29.09.20 09р., № 1000000178 від 29.09.2009р., № 1000000308 в ід 27.11.2009р., № 1000000231 від 16.10.2009р., № 10 00000301 від 27.11.2009р., № 1000000297 від 27.11.2009р ., № 182 від 27.11.2009р., довіреності № 1 ві д 06.08.2009р., б/н від 16.10.2009р., № 14 від 30.09.2009р., б/н від 27.11.2009р., вимоги № 2701/1 від 27.01.2010 р., довідки за підписом директ ора, якою позивач повідомив с уд, що станом на 15.06.2011р. заборгов аність відповідача перед поз ивачем становить 106431грн.44коп.

Супровідним листом б/н від 1 1.07.2011р., наданим через канцелярі ю суду 12.07.2011р. позивач надав коп ії банківських виписок, що пі дтверджують факт часткової о плати товару відповідачем, п одаткових накладних до видат кових, рахунки-фактури до спі рних накладних, письмові поя сненнями, якими позивач зазн ачив, що не має можливості над ати в письмову вигляді замов лення покупця на товар, оскіл ьки всі замовлення здійснюва лися в електронному вигляді за допомогою відповідної ком п' ютерної програми.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав , викладених у відзиві на позо вну заяву, а саме мотивував св ою позицію наступним: надані позивачем копії довіреності від 06.08.2009р., довіреності від 16.10.2009р ., довіреності від 30.09.2009р. та дов іреності від 27.11.2009р. не підтверд жують факт отримання відпові дачем товару від позивача, ос кільки факт отримання предст авником відповідача товару м оже підтверджуватися лише ор игіналами довіреностей на пр ийняття матеріальних ціннос тей; позивач не виконав оплач ені відповідачем замовлення від 18.11.2009р., чим зумовив настанн я збитків для відповідача; по зивач неодноразово порушува в взяті на себе зобов' язанн я, а саме поставляв товар, відм інний від товару, що замовляв відповідач, затримував пост авку товару.

Письмовими поясненнями б/н від 09.08.2011р. відповідач ще раз пі дтвердив свою позицію, зазна чену в відзиві на позовну зая ву, наполягав, що видані довір еності є бланками сурової зв ітності та повинні відповіда ти вимогам Типової форми № М-2б , затвердженої наказом Мінст ату України від 07.10.1996р. за № 291 та вимогам Типової форми № М-2, за твердженої наказом Мінстату України від 07.10.1996р. за № 192.

У зв' язку з неявкою предст авника відповідача, його кло потанням про відкладення роз гляду справи, необхідністю н адання додаткових документі в, суд неодноразово відклада в розгляд справи, востаннє ог олошувалась перерва до 09.08.2011р.

В судовому засідання 09.08.2011р. п редставники сторін підтрима ли позиції, викладені письмо во, одночасно відповідач зая вив клопотання про витребува ння у Державній податковій і нспекції м. Краматорська под аткової звітності Фізично ї особи - підприємця ОСО БА_2 за 2009-2010 роки, призначити с удову експертизу з питань на явності дебіторської заборг ованості перед позивачем.

Стосовно заявлених відпов ідачем клопотань суд зазнача є наступне.

Відповідно ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі н еможливості самостійно нада ти докази вправі подати клоп отання про витребування госп одарським судом доказів. У кл опотанні повинно бути зазнач ено: який доказ витребовуєть ся; обставини, що перешкоджаю ть його наданню; підстави, з як их випливає, що цей доказ має п ідприємство чи організація; обставини, які може підтверд ити цей доказ.

Відповідач не довів суду не можливість самостійно надат и інформацію щодо його подат кової звітності, не зазначив обставин, які перешкоджають наданню відповідних доказів .

Посилання відповідача на в трату всієї документації, в п ідтвердження чого суду надан ий талон-повідомлення Крама торського міського відділу Г УМВС України в Донецькій обл асті від 30.06.2011р., судом до уваги н е приймаються, оскільки зі зм істу наданого доказу не вбач ається його відношення саме к відповідачу. Отже, належних та допустимих доказів зверн ення до правоохоронних орган ів з цього приводу суду не над ано.

Слід також відзначити, стор они вільні у наданні господа рському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості . Відповідач не позбавлений п рава ознайомитися з матеріал ами справи в порядку ст. 22 Госп одарського процесуального к одексу України, витребувати відомості з банківських уста нов відносно здійснених опла т, звернутися до податкового органу для ознайомлення з не обхідною документацією, тощо . Проте відповідач не скорист ався наданим йому правом.

Як вбачається із змісту поз овної заяви предметом розгля ду справи є стягнення суми бо ргу за спірними накладними, я ка підтверджується первинни ми документами, правовідноше ння відповідача з податковим органом з питань дотримання вимог податкового законодав ства при здійсненні суб' єкт ом господарювання фінансово -господарської діяльності не стосується предмету розгляд у даної справи. Суд також заув ажує, що у суду немає повноваж ень щодо перевірки податкови х зобов' язань відповідача, тобто таким клопотанням пози вач фактично перекладає на с уд перевірку податкового та бухгалтерського обліку відп овідача, його податкової зві тності, що не входить до повно важень суду.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу Укра їни для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні гос подарського спору і потребую ть спеціальних знань, господ арський суд призначає судову експертизу. Проте відповіда ч не обгрунтував доцільності проведення експертизи, не ви значив обставин, які унеможл ивлюють визначення розміру д ебіторської заборгованості перед позивачем, не надав буд ь-яких обгрунтувань необхід ності спеціальний знань зі с пірних питань.

Суд неодноразово зобов' я зував сторін провести звірку взаєморозрахунків за предме том позову, надати відповіда ча заперечення на акт звірки позивача, але відповідач про ігнорував вимоги суду.

Враховуючи викладене, клоп отання відповідача відклоня ються судом у зв' язку з безп ідставністю.

Суд вважає за можливе розгл янути спір за наявними в спра ві матеріалами, оскільки їх ц ілком достатньо для правильн ої юридичної кваліфікації сп ірних правовідносин.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріал и справи та оцінивши надані с уду докази в порядку ст. 43 Госп одарського процесуального к одексу України, суд ВСТАНОВИ В:

Позивач та відповідач домо вились, що позивач зобов' яз ується здійснити поставку то вару, а відповідач прийняти т а оплатити товар.

Позивач на підставі ус ної домовленості передав від повідачу товар на загальну с ум 170266грн.44коп. за видатковими н акладними № 1000000081 від 07.08.2009р., № 1000000223 від 16.10.2009р., № 1000000177 від 2 9.09.2009р., № 1000000178 від 29.09.2009р., № 1000000308 від 27.11.2009р., № 1000000231 від 16.10.2009р., № 1000000301 від 27.11.2009р., № 1000000297 від 27.11.20 09р., № 182 від 27.11.2009р. Поставка товар у здійснювалася на підставі поданих відповідачем замовл ень.

Сторони погодили, що відпов ідач здійснює передоплату в розмірі 50% від вартості товару на підставі виставлених поз ивачем рахунків - фактур.

Як зазначає позивач, лише 07.10 .2009р., 02.11.2009р., 18.11.2009р. була здійснена п оставка без попередньої опла ти.

Для оплати накладної № 1000000 223 від 16.10.2009р. на суму 1708грн.00коп. б ув виставлений рахунок на оп лату № 243 від 27.08.2009р., який був опла чений частково в розмірі 50 % ва ртості товару, у зв' язку з чи м залишилась заборгованість за цією накладною в сумі 854грн .00коп.; для оплати накладної № 1000000081 від 07.08.2009р. на суму 33213грн.00ко п. був виставлений рахунок № 10 000000147 від 04.08.2009р., за яким залишилас ь заборгованість в розмірі 1660 6грн.50коп., для оплати накладно ї № 182 від 27.11.2009р. на суму 5974грн.00коп ., позивачем був виставлений р ахунок № 401 від 18.11.2009р., яким був оп лачений частково, в результа ті чого виникла заборгованіс ть у розмірі 2071грн.00коп.; рахуно к № 400 від 18.11.2009р., виставлений поз ивачем для оплати товару, отр иманого за видатковою наклад ною № 1000000297 від 27.11.2009р. на суму 89 44грн.00коп., був оплачений частк ово, борг становить 3944грн.00коп. ; рахунок № 320 від 07.10.2009р., виставл ений для оплати накладної № 1000000308 від 27.11.2009р. на суму 31043грн.00ко п. оплачений частково, борг за отриманий за накладною това р становить 19031грн.07коп.; для опл ати товару, за накладною № 1 000000178 від 29.09.2009р. на суму 1900грн.00коп . виставлений рахунок № 209 від 19 .08.2009р., борг за накладною станов ить 726грн.50коп.; рахунок № 197 від 18. 08.2009р. за накладною № 1000000177 від 29.09.2009р. на суму 32596грн.00коп. оплаче ний частково, сума боргу скла дає 16298грн.00коп.; рахунок № 323 від 0 7.10.2009р.; виставлений для оплати н акладної № 1000000213 від 16.10.2009р. на суму 19075грн.00коп. взагалі не опл ачений; рахунок № 360 від 02.11.2009р., ви ставлений для оплати накладн ої № 1000000301 від 27.11.2009р. на суму 37825г рн.37коп. оплачений частково, б орг складає 27825грн.37коп.

Як свідчать надані позивач ем копії банківських виписок , відповідач здійснив 50% перед оплату вартості товару, на пі дставі виставлених позиваче м рахунків № 147 від 04.08.2009р., № 197 від 1 8.08.2009р та 209 від 19.08.2009р.

Позивач посилається на те, щ о відповідач отримавши товар не оплатив його вартість, в ре зультаті чого станом на день подання позову до господарс ького суду Донецької області у відповідача виникла забор гованість на користь позивач а в сумі 106431грн.44коп.

Вимогою № 2701/1 від 27.01.2010р. по зивач, посилаючись на спірні накладні, просив відповідач а погасити виниклу заборгова ність за поставлений товар п ротягом 7 календарних днів, за значаючи про необхідність зв ернення до суду за захистом с вої порушених прав та стягне ння заборгованості в примусо вому порядку.

Однак, позивач посилається на те, що станом на сьогоднішн ій день позивач не отримав жо дної відповіді на направлену претензію, заборгованість з а поставлений позивачем това р у розмірі 106431грн.44коп. не сплач ена, що примусило позивача зв ернутися з позовом про приму сове стягнення цієї суми.

Виходячи з принципу п овного, всебічного та об'єкти вного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядув ані вимоги позивача до відпо відача такими, що підлягают ь задоволенню частково, врах овуючи наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК Ук раїни цивільні права та обов 'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також із д ій осіб, що не передбачені цим и актами, але за аналогією пор оджують цивільні права та об ов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема є договори та інші пр авочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України д оговір є укладеним, якщо стор они в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до говору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сто рони укласти договір (оферти ) і прийняття пропозиції (акце пту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК Ук раїни договір є укладеним з м оменту одержання особою, яка направила пропозицію укласт и договір, відповіді про прий няття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК Україн и якщо особа, яка одержала про позицію укласти договір, у ме жах строку для відповіді вчи нила дію відповідно до вказа них у пропозиції умов догово ру (відвантажила товари, нада ла послуги, виконала роботи, с платила відповідну суму грош ей тощо), яка засвідчує її бажа ння укласти договір, ця дія є п рийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укл асти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для ві дповіді, договір є укладеним , коли особа, якій було зроблен о пропозицію, негайно заявил а про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК Україн и допускається укладення гос подарських договорів у спрощ ений спосіб, тобто шляхом обм іну листами, факсограмами, те леграмами, телефонограмами т ощо, а також шляхом підтвердж ення прийняття до виконання замовлень, якщо законом не вс тановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладенн я даного виду договорів.

Як зазначалось вище, по зивачем за видатковими накла дними № 1000000081 від 07.08.2009р., № 1000000 223 від 16.10.2009р., № 1000000177 від 29.09.2009р., № 1000000178 від 29.09.2009р., № 1000000308 від 27.11.2009р., № 1000000213 від 16.10.2009р., № 1000000301 від 27.11.2009р., № 1000000297 від 27.11.2009р., № 182 від 27.11.2009р. був поставлений то вар.

Відповідач заперечує прот и факту отримання товару, заз начаючи, що довіреності є бла нками сурової звітності та п овинні відповідати вимогам Т ипової форми № М-2б, затверджен ої наказом Мінстату України від 07.10.1996р. за № 291 та вимогам Типо вої форми № М-2, затвердженої н аказом Мінстату України від 07.10.1996р. за № 192., отже надані позив ачем копії довіреності від 06.0 8.2009р., довіреності від 16.10.2009р., дов іреності від 30.09.2009р. та довірен ості від 27.11.2009р. не підтверджуют ь факт отримання відповідаче м товару від позивача, оскіль ки факт отримання представни ком відповідача товару може підтверджуватися лише оригі налами довіреностей на прийн яття матеріальних цінностей ; позивач не виконав оплачені відповідачем замовлення від 18.11.2009р., чим зумовив настання зб итків для відповідача; позив ач неодноразово порушував вз яті на себе зобов' язання, а с аме поставляв товар, відмінн ий від товару, що замовляв від повідач, затримував поставку товару.

Однак, суд вважає твердженн я відповідача безпідставним и та необґрунтованими з огля ду на наступне.

Відповідно ст. 32 Господарсь кого процесуального кодексу України доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом порядк у встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких г рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору.

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу Укра їни письмовими доказами є до кументи і матеріали, які міст ять дані про обставини, що маю ть значення для правильного вирішення спору. Письмові до кази подаються в оригіналі а бо в належним чином засвідче ній копії. Якщо для вирішення спору має значення лише част ина документа, подається зас відчений витяг з нього.

Відповідно до п. 5.27 Національ ного стандарту України Уніфі кованої системи організацій но-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання доку ментів" (ДСТУ 4163-2003), затверджено го наказом Держспоживстанда рту України від 7 квітня 2003 р. N 55, в ідмітка про засвідчення копі ї документа складається зі с лів "Згідно з оригіналом", назв и, особистого підпису особи, я ка засвідчує копію, її ініціа лів та прізвища, дати засвідч ення копії.

Позивачем надані належним чином засвідчені копії дові реностей № 1 від 06.08.2009р., б/н від 16.10.2 009р., № 14 від 30.09.2009р., б/н від 27.11.2009р.

Відповідно п. 5 Інструкції п ро порядок реєстрації видани х, повернутих і використаних довіреностей на одержання ц інностей, затвердженої нака зом Міністерства фінансів Ук раїни від 16 травня 1996 р. N 99 довіре ність підписується керівник ом та головним бухгалтером п ідприємства або їх заступник ами та особами, які на те уповн оважені керівником підприєм ства.

Надані позивачем копії дов іреностей № 1 від 06.08.2009р., б/н від 16. 10.2009р., № 14 від 30.09.2009р., б/н від 27.11.2009р., як ими уповноважувався предста вник відповідача ОСОБА_5 н а отримання від позивача мат еріальних цінностей, повніст ю відповідають вимогам інстр укції, оскільки містять підп ис повноваженої особи - суб ' єкта підприємницької діял ьності. Крім того, довіреност і № 1 від 06.08.2009р., б/н від 16.10.2009р., № 14 від 30.09.2009р., б/н від 27.11.2009р., містять відб иток печатки відповідача.

Згідно Інструкції про поря док видачі міністерствам та іншим центральним органам ви конавчої влади, підприємства м, установам, організаціям, го сподарським об' єднанням та громадянам дозволів на прав о відкриття та функціонуванн я штемпельно-граверних майст ерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок вид ачі дозволів на оформлення з амовлень на виготовлення печ аток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1 999 року, (пункт 3.2.6) господарські об' єднання можуть мати тіль ки по одному примірнику осно вної печатки. Можуть виготов люватися додаткові печатки з цифрами “1”, “2” і т.д., а також п рості круглі печатки та різн і штампи. Відповідно до п. 3.4.1 Ін струкції відповідальність і контроль за дотриманням пор ядку зберігання печаток і шт ампів, а також законністю кор истування ними покладається на керівників господарських об' єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфа х або металевих шафах. У разі п орушення правил обліку, збер ігання і використання печато к і штампів комісія проводит ь службове розслідування, ре зультати якого оформлюються актом довільної форми та дов одяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено у ра зі крадіжки, втрати печаток ч и штампів керівники господар ських об' єднань зобов' яза ні вжити заходів задля їх роз шуку, а також негайно повідом ити про це органи внутрішніх справ.

Будь-яких доказів зверненн я до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки аб о службового розслідування щ одо незаконного використанн я печатки; рішення відповідн их органів згідно ст. 97 КПК Укр аїни за результатами розгляд у вказаного звернення, відпо відач до суду не надав.

Таким чином, у суду відсутні сумніви щодо дійсності вида них відповідачем довіреност ей на отримання матеріальних цінностей від позивача.

Згідно п. 3 Інструкції про по рядок реєстрації виданих, по вернутих і використаних дові реностей на одержання ціннос тей бланки довіреностей вида ються після їх реєстрації у Ж урналі реєстрації довіренос тей, який має бути пронумеров аний, прошнурований та скріп лений печаткою і підписами к ерівника і головного бухгалт ера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіре ностей є наскрізною.

Відповідно ч. 7 п.4 Указу Прези дента України „Про спрощену систему оподаткування, облік у та звітності суб'єктів мало го підприємництва” від 28 черв ня 1999 року N 746/99 суб'єкт малого під приємництва зобов'язаний вес ти книгу обліку доходів та ви трат і касову книгу.

В свою чергу, відповідно Пос танови Правління Національн ого банку України від 15 грудня 2004 року N 637 „Про затвердження По ложення про ведення касових операцій у національній валю ті в Україні” під книгою облі ку доходів та витрат розуміє ться документ установленої ф орми, що застосовується відп овідно до законодавства Укра їни для відображення руху го тівки. Форму відповідної кни ги обліку доходів і витрат ус тановлено Державною податко вою адміністрацією України.

Натомість, відповідачем не наданий жодний із вищезазна чених документів, що свідчит ь про недоведеність з боку ві дповідача твердження віднос но не отримання товару за спі рними накладними.

Твердження відповідача пр о те, що представлені позивач ем довіреності є бланками су рової звітності та повинні в ідповідати вимогам Типової ф орми № М-2б, затвердженої наказ ом Мінстату України від 07.10.1996р. за № 291 та вимогам Типової форм и № М-2, затвердженої наказом М інстату України від 07.10.1996р. за № 192 також не відповідають дійс ності, оскільки накази, на які посилається відповідач в об ґрунтування своєї позиції, в тратили чинність згідно з на казом Державного комітету ст атистики України від 17 жовтня 2008 року N 391.

Крім того, згідно з наказом Міністерства фінансів Украї ни від 5 травня 2008 року N 647, Додатк и 3 - 4 (типова форма N М-2б) до Інстр укції про порядок реєстрації виданих, повернених і викори станих довіреностей на одерж ання цінностей виключені, в т ому числі слова "Бланк суворо ї звітності".

Вимогою № 2701/1 від 27.01.2010р., яка бул а відправлена відповідачу 28. 01.2010р., про що свідчать наявні в м атеріалах справи опис вкладе ння до листа та поштова квита нція, позивач повідом відпов ідача, що грошові кошти, сплач ені відповідачем за рахункам и № 402 та № 405 були зараховані пос тачальником - позивачем як оплата зустрічних однорідни х вимог зі сплати замовлень, з а якими відвантажено товар з а спірними накладними.

Оскільки, відповідач а ні не надав жодної відповіді на от риману вимогу, ні спростував факт її отримання, останній б ез заперечень та зауважень п рийняв пропозицію позивача щ одо зарахування зустрічних в имог по спірним поставкам, то бто не спростував і сам факт о тримання товару.

З огляду на письмові з аперечення, відповідач по су ті спору не спростував факт о тримання товару та наявності заборгованості, посилався б ільш на те, що довіреності на о тримання товару оформлені не належним чином, на втрату бух галтерської документації.

Таким чином, у суду відсутні сумніви щодо отримання това ру відповідачем, крім того в д овіреностях, якими відповіда ч уповноважував свого предст авника на отримання товару є посилання на номери рахункі в, що виставлялися позивачем для оплати вартості товару, о триманого за спірними наклад ними.

Факт отримання відповідач ем зазначеного товару підтве рджується підписом представ ника відповідача в графі „От римав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого ас ортименту товару.

Слід зазначити, предметом р озгляду даної справи є вимог и позивача про стягнення сум и боргу в розмірі 106431грн.44коп., і ндексу інфляції в сумі 9693грн.29к оп., 3% в сумі 3639грн.08коп, що виникл и на підставі конкретних спі рних накладних, зазначених в позовній заяві. Посилання ві дповідача на невиконання поз ивачем оплачених замовлень в ід 18.11.2009р. за рахунком № 402 та № 405 в с умі 30500грн.00коп. чим зумовив нас тання збитків для відповідач а; порушення з боку позивача в зятих на себе зобов' язаннь, а саме поставляв товар, відмі нний від товару, що замовляв в ідповідач, затримував постав ку товару, до уваги судом не пр иймаються, оскільки за своєю суттю є зустрічними вимогам и до позивача, які не входять д о предмету розгляду даного с пору. Відповідно до ст. 16 Цивіл ьного кодексу України, ст. 20 Го сподарського кодексу Україн и держава забезпечує захист прав і законних інтересів су б'єктів господарювання та сп оживачів. Кожний суб'єкт госп одарювання та споживач має п раво на захист своїх прав і за конних інтересів, отже, якщо в ідповідач вважає, що його пра ва та законні інтереси поруш ені може звернутися до суду з самостійними вимогами до по зивача, які будуть розглянут и судом в рамках окремого поз овного провадження.

Таким чином, пропозиції поз ивача укласти договір виклад ені у формі видаткових накла дних, адресованих відповідач у, в яких містяться всі істотн і умови: предмет договору, цін а та кількість товару. Факт пр ийняття пропозиції відповід ачем підтверджують дії, які з асвідчують бажання укласти д оговір постачання на запропо нованих умовах, а саме: отрима ння товару шляхом підписання видаткових накладних, що сві дчить про надання останнім з годи на отримання саме таког о виду товару, в кількості та п о ціні, зазначеним в накладни х.

З огляду на фактичні правов ідносини, які склалися між по зивачем і відповідачем встан овлено, що сторонами по справ і був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором по стачання.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін (ч. 2 ст. 71 2 ЦК України).

За договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов'язується пер едати майно (товар) у власніст ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'я зується прийняти майно (това р) і сплатити за нього певну гр ошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України) .

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов' язанні встановлени й строк його виконання, то вон о підлягає виконанню у цей ст рок. Якщо строк (термін) викона ння боржником обов'язку не вс тановлений або визначений мо ментом пред'явлення вимоги, к редитор має право вимагати й ого виконання у будь-який час . Боржник повинен виконати та кий обов'язок у семиденний ст рок від дня пред'явлення вимо ги, якщо обов'язок негайного в иконання не випливає із дого вору або актів цивільного за конодавства.

Стаття 530 ЦК України не перед бачає в якій саме формі повин на бути пред' явлена вимога. Як вбачається з матеріалів с прав, а саме опису вкладення д о листа та поштової квитанці ї, позивачем 28.01.2010р. була направ лена відповідачу вимога № 2701/1 в ід 27.01.2010р. на 6 аркушах, яка підпад ає під поняття вимоги, встано вленого ст. 530 ЦК України, оскіл ьки містить пряме посилання на спірні видаткові накладні № 1000000081 від 07.08.2009р., № 1000000223 від 16.10.2009р., № 1000000177 від 29.09.2009р., № 1000000178 від 29.09.2009р., № 1000000308 від 27.11.2009р., № 1000000231 від 16.10.2009р., № 1000000301 від 2 7.11.2009р., № 1000000297 від 27.11.2009р., № 182 від 27 .11.2009р. Моментом пред' явлення вимоги вважається дата отрим ання відповідачем претензії , враховуючи встановленні На казом Міністерства транспор ту та зв'язку України від 12 гру дня 2007 року N 1149 „Про затвердженн я Нормативів і нормативних с троків пересилання поштових відправлень та поштових пер еказів” нормативні строки пе ресилання поштової кореспо нденції, відповідач повинен був отримати вимогу в період з 28.01.2010р. по 01.02.2010р.

Виходячи з викладеного, сем иденний строк оплати для від повідача наступив у період з 02.02.2010р. по 08.02.2011р. включно, а вже з 09.02 .2010р. почалося прострочення ви конання грошового зобов' яз ання.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд дійшов висн овку про те, що відповідач не в иконав зобов' язання оплати ти в установлений законом ст рок суму боргу в розмірі 106431грн .44коп.

Відповідач не представив с уду належних та допустимих у розумінні статей 32-38 Господар ського процесуального кодек су України доказів, котрі б пі дтверджували погашення всіє ї суми заборгованості, заявл еної до стягнення. Отже, позов ні вимоги вважаються обґрунт ованими, доведеними належним чином та такими, що підлягают ь задоволенню у розмірі 106431грн .44коп.

Стосовно заявлених відпов ідачем клопотань про витребу вання у Державній податковій інспекції м. Краматорська по даткової звітності Фізичн ої особи - підприємця ОС ОБА_2 за 2009-2010 роки, призначити судову експертизу з питань н аявності дебіторської забор гованості між відповідачем т а позивачем суд зазначає нас тупне.

Відповідно ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі н еможливості самостійно нада ти докази вправі подати клоп отання про витребування госп одарським судом доказів. У кл опотанні повинно бути зазнач ено: який доказ витребовуєть ся; обставини, що перешкоджаю ть його наданню; підстави, з як их випливає, що цей доказ має п ідприємство чи організація; обставини, які може підтверд ити цей доказ.

Відповідач не довів суду не можливість самостійно надат и інформацію щодо його подат кової звітності, не зазначив обставин, які перешкоджають наданню відповідних доказів .

Посилання відповідача на в трату всієї документації, в п ідтвердження чого суду надан ий талон-повідомлення Крама торського міського відділу Г УМВС України в Донецькій обл асті від 30.06.2011р., судом до уваги н е приймаються, оскільки зі зм істу наданого доказу не вбач ається його відношення саме к відповідачу. Отже, належних та допустимих доказів зверн ення до правоохоронних орган ів з цього приводу суду не над ано.

Слід також відзначити, стор они вільні у наданні господа рському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості . Відповідач не позбавлений п рава ознайомитися з матеріал ами справи в порядку ст. 22 Госп одарського процесуального к одексу України, витребувати відомості з банківських уста нов відносно здійснених опла т, звернутися до податкового органу для ознайомлення з не обхідною документацією, тощо . Проте відповідач не скорист ався наданим йому правом.

Як вбачається із змісту поз овної заяви предметом розгля ду справи є стягнення суми бо ргу за спірними накладними, я ка підтверджується первинни ми документами, правовідноше ння відповідача з податковим органом з питань дотримання вимог податкового законодав ства при здійсненні суб' єкт ом господарювання фінансово -господарської діяльності не стосується предмету розгляд у даної справи. Суд також заув ажує, що у суду немає повноваж ень щодо перевірки податкови х зобов' язань відповідача, тобто таким клопотанням пози вач фактично перекладає на с уд перевірку податкового та бухгалтерського обліку відп овідача, його податкової зві тності, що не входить до повно важень суду.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу Укра їни для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні гос подарського спору і потребую ть спеціальних знань, господ арський суд призначає судову експертизу. Проте відповіда ч не обгрунтував доцільності проведення експертизи, не ви значив обставин, які унеможл ивлюють визначення розміру д ебіторської заборгованості перед позивачем, не надав буд ь-яких обгрунтувань необхід ності спеціальний знань зі с пірних питань.

Суд неодноразово зобов' я зував сторін провести звірку взаєморозрахунків за предме том позову, надати відповіда ча заперечення на акт звірки позивача, але відповідач про ігнорував вимоги суду.

Враховуючи викладене, клоп отання відповідача відклоня ються судом у зв' язку з безп ідставністю.

Посилаючись на несвоєчасн е виконання грошового зобов' язання відповідачем щодо опл ати поставленої продукції по зивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні у ро змірі 116124грн.73коп., нараховані з а період з березня 2010 року по кв ітень 2011р. та 3% річних у сумі 3639гр н.08коп. за період з 01.04.2010р. по 20.05.2011р.

Право вимагати від відпові дача виконання зобов' язанн я по оплаті отриманого товар у та відповідно нараховувати штрафна санкції за неналежн е виконання зобов' язань, ви никло у позивача 09.02.2010р., однак п озивач здійснює розрахунок і ндексу інфляції та 3% річних, п очинаючи з 01.04.2010р., що є його прав ом.

Згідно ст. 625 Цивільного коде ксу України боржник, який про строчив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кре дитора зобов' язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь час прострочення, а також три проценти річних ві д простроченої суми, якщо інш ий розмір процентів не встан овлений договором або законо м.

Право кредитора вимагати с плати боргу з урахуванням ін дексу інфляції та трьох проц ентів річних є способами зах исту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знеціне ння грошових коштів внаслідо к інфляційних процесів та от риманні компенсації (плати) в ід боржника за користування утримуваними ним грошовими к оштами, належними до сплати к редиторові.

Суд, перевіривши арифметич них розрахунок в частині поз овних вимог про сплату інфля ційних витрат та 3% річних, за д опомогою відповідної програ ми системи інформаціно-право вого забезпечення „Законода втво”, з урахуванням Рекомен дацій Верховного Суду Україн и відносно порядку застосува ння індексів інфляції при ро згляді судових справ” Лист В СУ від 03.04.97р. № 62-97р, встановив, що з аявлена позивачем сума інфля ційних нарахувань у розмірі 9693грн.293коп. не перевищує розмі р, який може бути нарахований за заявлений період, а сума 3% річних у розмірі 3639грн.08коп. пе ревищує розмір, який може бут и нарахований за заявлений п еріод, а отже, підлягає стягне нню з відповідача сума інфля ційних витрат у заявленому р озмірі 9693грн.29коп., 3% річних у ро змірі 3630грн.33коп. Суд відмовляє в частині стягнення 3% річних в сумі 8грн.75коп.

Статтею 129 Конституції Укра їни встановлено, що основним и засадами судочинства є зма гальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх док азів і у доведенні перед судо м їх переконливості.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Код ексу господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Статтею 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом. Ніякі д окази не мають для господарс ького суду заздалегідь встан овленої сили.

Суд, розглянувши та оцінивш и за своїм внутрішнім переко нанням подані позивачем дока зи, дійшов висновків, що вимог и позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задо воленню у розмірі 106431грн.44коп. - суми основного боргу, 9693грн.29к оп. - суми інфляційних нарах увань, 3630грн.33коп. - 3% річних.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд відзна чає, відповідно підпункту “а ” пункту 2 статті 3 Декрету Каб інету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 сума державного мита склад ає 1% від заявленої суми позовн их вимог, тобто по даній справ і дорівнює 1197грн. 63коп., натоміс ть позивачем платіжним доруч еням № 422 від 19.05.2011р. сплачено 1210гр н. 00коп. Отже, сума у розмірі 12гр н. 36коп. зайво сплачена позива чем і підлягає поверненню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни судові витрати при частк овому задоволенню позову пок ладаються на обидві сторони пропорційно розміру задовол ених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Порта КМІ Україна”, м. Київ до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_2, м. Краматор ськ про стягнення суми боргу в розмірі 106431грн.44коп., індексу інфляції в сумі 9693грн.29коп., 3% в с умі 3639грн.08коп. задовольнити ча стково.

Стягнути з Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю „Порта КМІ Україна” (юридична адреса: 02099, м. Київ, вул . Зрошувальна, будинок 7, код ЄД РПОУ 35182026) суму основного боргу в розмірі 106' 431грн.44коп., індекс у інфляції у розмірі 9693грн.29коп ., 3% річних у розмірі 3630грн.33коп., д ержавне мито в сумі 1197грн.55коп. , витрати по сплаті інформаці йно - технічного забезпечен ня судового процесу в розмір і 235грн.98коп.

Відмовити в задоволенні по зовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 8грн.75коп.

Видати довідку на повернен ня зайво сплаченого державно го мита у розмірі 12грн. 36коп.

Видати наказ після набранн я рішення законної сили.

Рішення набирає законної с или після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 09.08.2011р. п роголошено та підписано всту пну та резолютивну частини р ішення.

Повний текст рішення склад ено та підписано 12.08.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

< Текст >