Рішення

від 14.09.2011 по справі 48/394

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/394

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/394

14.09.11

Справа № 48/394

14.09.2011 р.

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Віксен Груп»

простягнення 111 364,81 грн.

Суддя Бойко Р.В

Представники сторін:

від позивача:             Ставнійчук Л.В.          

від відповідача: не з'явився          

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Київхімволокно»(надалі –ВАТ «Київхімволокно») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віксен Груп»(надалі –ТОВ «Віксен Груп») про стягнення 111 364,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень №А-433/2 від 25.11.2008 р. та Додаткової угоди №3 від 30.11.2009 р. передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а відповідач натомість свого грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 111 364,81 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.09.2011 р.

В судове засідання 14.09.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 22.08.2011 р. виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 14.09.2011 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, на яку було відправлено ухвалу суду від 22.08.2011 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/4116-2 від 06.09.2011 р.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2008 р. між ВАТ «Київхімволокно»(орендодавець) та ТОВ «Віксен Груп»(орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №А-433/2 (надалі –«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення під виробництво, загальною площею 466 м2 у приміщенні цеху метало пластикових вікон капронового виробництва, за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар спільно з представником орендодавця зобов'язаний оформити й підписати акт приймання-передачі, що містить характеристику технічного та санітарного стану приміщення, яке орендується, і обладнання, одночасно з підписанням цього договору.

В пункті 3.1 Договору визначено, що плата за оренду приміщень складає: - 22 368,00 грн. у місяць (в тому числі ПДВ –3 728,00 грн.), з розрахунку місячної орендної ставки за офісне приміщення –40,00 грн. за м2 (без ПДВ).

Згідно п. 3.2 Договору оплата за фактично надані послуги здійснюється згідно рахунків та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 5-го числа поточного місяця.

30.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №3 до Договору оренди нежитлових приміщень №А-433/2 від 25.11.2008 р. згідно п. 1 якої орендодавець передає, а орендар бере у орендне користування додаткові площі у приміщенні капронового виробництва участка виготовлення вікон, площею –169 м.кв., кімнати на 1 та 2 поверхах під офіс загальною площею 52 м.кв.

Пунктом 2 Додаткової угоди №3 до Договору визначено, що згідно з акту приймання-передачі, загальна площа орендованих приміщень становить 689 м.кв.

Згідно п. 4 Додаткової угоди №3 до Договору вартість оренди приміщень становить 16 952,21 грн. за місяць.

01.12.2009 р. на виконання умов Додаткової угоди позивачем на підставі акту про передачу в оренду нежилого приміщення було передано, а відповідачем прийнято в орендне користування нежиле приміщення загальною площею 169 м.кв. та кімнати на 1 та 2 поверхах загальною площею 52 м.кв.

На виконання п. 3.2 Договору позивачем у період з березня по жовтень 2010 р. для сплати орендних платежів було виставлено відповідачу рахунки-фактури №А-04-00055 від 19.03.2010 р., №А-05-00032 від 20.04.2010 р., №А-06-00029 від 20.05.2010 р., №А-07-00036 від 21.06.2010 р., №А-09-00040 від 25.08.2010 р., №А-10-00042 від 22.09.2010 р. та №А-11-00042 від 21.10.2010 р. на загальну суму 111 364,81 грн.

Згідно п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов Договору взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів не виконав.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Договір №А-433/2 від 25.11.2008 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 3.2 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договорами на момент розгляду справи настав.

Матеріалами справи підтверджується користування відповідача орендованим приміщенням у період з квітня по листопад 2010 р. та наявність у нього заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 111 364,81 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Віксен Груп»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ «Київхімволокно»про стягнення з ТОВ «Віксен Груп»заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 111 364,81  грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віксен Груп»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 34344334) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 05763429) заборгованість у розмірі 111 364 (сто одинадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 81 коп., державне мито у розмірі 1 113 (одна тисяча сто тринадцять) грн. 65 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 16.09.2011 р.