Рішення

від 18.10.2006 по справі 12/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

18.10.2006                                                                                            Справа  № 12/196

За позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Закарпатської філії, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Меко”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 1 717,61 грн.

                                                                                                  Суддя    Тисянчин  В. М.

                    Представники:

Від позивача –Мочар І. І., (представник за довіреністю від 04.01.2006 року)

Від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Закарпатської філії,        м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Меко”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 1 717,61 грн.

        Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 2861904 підтверджує вручення відповідачу 11.09.2006 року ухвали від 07.09.2006 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 1 717,61 грн. –основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 4181 від 25.11.2002 року  послуги телефонного зв'язку за період з 01.05.2005 року по 31.01.2006 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- довідкою -  розрахунком заборгованості станом на 23.08.2006 року;

- рахунками з 01.05.2005 року по 31.01.2006 року;

-  нарядами № 331 від 06.12.2005 року;

        - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

         Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України та ГК України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації” (ст. ст. 33, 36).

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання послуг телефонного зв'язку (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість  наданих послуг телефонного зв'язку є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Позаяк, споживач зобов'язаний у місячний термін повідомляти підприємство зв'язку про свій виїзд із квартири, продаж телефонізованої квартири, про призначення нової особи, відповідальної за телефон, зміну назви або розрахункового рахунка організації, тощо (п. 3.2.6 укладеного договору).   

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість службової діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період стосунків.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Меко” (м. Ужгород, вул. Фединця, 17/1; код 31767822) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Закарпатської філії (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4; код 25438186) суму 1 717,61 (одну тисячу сімсот сімнадцять грн. 61 коп.) –основного боргу та 102 (сто дві грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.