Постанова

від 22.09.2011 по справі 2а/0570/15551/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 22 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/15551/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Михайлик А.С.

при секретарі          Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                        

за позовом                     Державної податкової інспекції у м. Димитрові

до                              Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

про                               стягнення заборгованості в сумі 2 975 226,00 гривень

за участю:

від позивача:                     ОСОБА_1 (за дов. № 13 від 20.04.2011 року)

від відповідача:           ОСОБА_2 (за дов. № 2 від 04.01.2011 року)

Державна податкова інспекція у м. Димитрові звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення  заборгованості у розмірі 2 975 226,00 гривень. В судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків кошти у розмірі 2 975 226,00 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 01 вересня 2011 року за Державним підприємством «Красноармійськвугілля» через несплату останнім самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на  додану вартість за звітний податковий період липень 2011 року обліковується заборгованість в сумі 2 975 226,00 гривень.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, яким на платників податків покладений обов’язок щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, приписи п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, заявник просив суд стягнути з рахунків Державного підприємства «Красноармійськвугілля» кошти за податковим боргом у розмірі 2 975 226,00 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.  

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав викладені у позовній заяві вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» коштів за податковим боргом у розмірі 2 975 226,00 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків не заперечував, про що надав відповідну заяву.

Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Державне підприємство «Красноармійськвугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32087941, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 5-7, 18). Відповідно до довідки № 26910/29-014-4 від 30 червня 2011 року, копія якої міститься в матеріалах справи, як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується в Державній податковій інспекції у м. Димитрові (позивач у справі) з 31 березня 2003 року (арк. справи 22).

22 серпня 2011 року відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Димитрові була надана податкова декларація з податку на додану вартість  за звітний податковий період липень 2011 року (арк. справи 12-14), якою було визначено суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті у розмірі 1 455 838,00 гривень.

22 серпня 2011 року відповідачем в порядку, визначеному статтею 50 Податкового кодексу України,  наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість  за звітний податковий період липень 2011 року (арк. справи 8-11), яким збільшено суму самостійно визначених  зобов’язань  з податку на додану вартість за звітний період травень 2011 року на 1 447 036,00 гривень. Крім цього, у зв’язку із виявленням помилки  відповідачем самостійно нарахована сума штрафу в сумі 72 352,00 гривень.

У встановлені законодавством строки зазначені податкові зобов’язання відповідачем сплачені не були.

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків станом на 21 вересня 2011 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 15 830 824,99 гривень, у тому числі заявлені позивачем до стягнення податкові зобов’язання з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2011 року у розмірі 2 975 226,00 гривень (арк. справи 36-52).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, заявник є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов’язання з плати податку на додану вартість, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового  боргу прямо визначені Податковим Кодексом України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4.  пункту  16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1. статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем у встановлені законодавством строки надані податкові декларації із визначенням в  них податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2011 року в сумі 2 975 226,00 грн., проте, у встановлені законодавством терміни відповідачем не були перераховані кошти в рахунок їх погашення.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

05 квітня 2003 року податковою інспекцією сформовано  першу податкову вимогу № 1/36, яка згідно корінця першої податкової вимоги отримана відповідачем 07 квітня 2003 року (арк. справи 15).

07 травня 2003 року податковою інспекцією сформовано  другу податкову вимогу № 2/52, яка згідно корінця другої податкової вимоги отримана відповідачем 07 травня 2003 року (арк. справи 16).

Друга податкова вимога вручена відповідачу в травні 2003 року, з зазначеного періоду відповідач постійно мав податковий борг, у зв’язку із чим податкові вимоги не є відкликаними, що підтверджується довідкою № 8379/10 від 21 вересня 2011 року (арк. справи 32).

Пунктом 95.3. передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність в відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту  заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України  відповідач може  визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу

Частиною 3, 4 статті  112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень  Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та керуючись   ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Димитрові до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення  коштів за податковим боргом у розмірі 2 975 226,00 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Красноармійськвугілля» (код ЄДРПОУ 32087941, адреса: 85322, Донецька область, м. Димитрів, вул. Ватутіна, 1) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість кошти  в сумі  2 975 226,00 гривень (два мільйони дев’ятсот сімдесят п’ять тисяч двісті двадцять шість гривень 00 копійок)  на р/р 31115029700034, отримувач відділ державного казначейства у м. Димитрові, ЄДРПОУ 34686500, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 вересня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                      Михайлик А.С.