Справа № 4-1938
2011 р.
П О С Т А Н О В А
судового засідання
21.09.2011 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді Головатого В.Я.
при секретарі Волоско Х.О.
з участю прокурора Мельник О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ УН прокуратури Львівської області від 10.07.2001 р. порушену відносно ОСОБА_1 за ст. 93 п."б","е", "і", ст..206 ч.3 КК України в редакції 1960 р.,
в с т а н о в и в:
02.09.2011 р., ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ УН прокуратури Львівської області від 10.07.2001 р. порушену відносно нього ОСОБА_1 за ст. 93 п."б","е", "і" , ст.. 206 ч.3 КК України в редакції 1960 р.
В обґрунтування скарги покликається на те, що постанова про порушення кримінальної справи від 10.07.2011 р. відносно нього винесена необґрунтовано, незаконно, з порушенням норм процесуального права, висновок, зроблений слідчими органами щодо наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи за вбивство при обтяжуючих обставинах є неправомірним. При прийнятті рішення про порушення кримінальної справи слідчий не врахував той факт, що жоден з учасників вбивства не вказав на нього, як на особу, яка приймала участь у вбивстві. Зазначені докази спростовують викладені в постанові про порушення кримінальної справи факти. До того ж, вироком Львівського обласного суду від 15.10.2001 р. встановлено відсутність його вини у вчиненні злочину. Просить скаргу задовольнити, а постанову про порушення кримінальної справи скасувати.
В судовому засіданні представник скаржника та скаржник скаргу підтримали, дали пояснення аналогічні доводам викладеним в скарзі. Представник скаржника ствердив про те, що доводив слідчого викладені в постанові про порушення кримінальної справи про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочинів передбачених ст.. 93 п."б","е", "і", ст..206 ч.3 КК України в редакції 1960 р. спростовуються вироком Львівського апеляційного суду від 15.10.2001 р., яким встановлено відсутність в діях останнього будь-якого складу злочину. Оскільки слідчим не проведено перевірку згідно вимог ст. 22 КПК України, просить скаргу задовольнити.
Заслухавши пояснення скаржника та його представника, відношення прокурора, вивчивши матеріали, які слугували підставою для порушення кримінальної справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є, серед інших, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину та законність джерел отримання цих даних.
З постанови від 10.07.2001 р. вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стали матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.. 93 п."б","е", "і", ст..206 ч.3 КК України в редакції 1960 р., в процесі розслідування якої встановлено, що ОСОБА_1, 16.03.2001 р., приблизно о 16 год., знаходячись в парковій зоні стадіону "Україна" по вул..Стуса в м.Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок і спокій, вчинили умисне вбивство ОСОБА_4 за обставин, коли з ОСОБА_1 тримаючи в руках кухонний ніж з метою реалізації спільного умислу на вбивство ОСОБА_4, вів спостереження за потерпілим, іншими особами та обстановкою, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом умисного нанесення , за попередньою домовленістю між собою та ОСОБА_1, кухонними ножами численних ножових ударів від яких наступила смерть потерпілого.
З огляду на зміст зазначеної постанови, під джерелом інформації, що слугувало приводом для порушення кримінальної справи, були матеріали кримінальної справи по факту вбивства ОСОБА_4, приводом - безпосереднє виявлення ознак злочину слідчим, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_1.
Доводи скаржника та його представника про те, в процесі розслідування кримінальної справи та вироком Львівського апеляційного суду від 15.10.2001 р., яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за ст.. 93 п."б","е", "і" КК України в редакції 1960 р. встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 будь-якого складу злочину, суд не приймає до уваги , оскільки відповідно до вимог ст. 236-8 ч.15 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справі і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Тому, аналізуючи фактичні дані, які слугували підставами для порушення кримінальної справи в сукупності, суд вважає, що на момент порушення кримінальної справи 10.07.2001 р. слідчий володів достатніми даними, які вказували на наявність ознак злочину з приводу чого порушив кримінальну справу, тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 94, 97, 98, 236 8 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
В задоволенні скарги відмовити за безпідставністю.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області.
Головуючий:
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2011 |
Оприлюднено | 05.10.2011 |
Номер документу | 18386397 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Галицький районний суд м.Львова
Головатий В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні