Ухвала

від 22.09.2011 по справі 22/77-09-2193

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

УХВАЛА

"22" вересня 2011 р. Справа № 22/77-09-2193

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Головуючого

Суддів Демидової А.М.

Коваленко С.С., Воліка І.М .,

перевіривши матеріали

касаційної скарги Заступника прокурор а Одеської області

на ухвалу від 22.04.2011

Одеського апеляційного г осподарського суду

у справі № 22/77-09-2193

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Біляївської міської ради О деської області

про визнання права власності н а нерухоме майно

встановив:

Подана заступником прокур ора Одеської області касацій на скарга від 15.07.2011 на ухвалу Од еського апеляційного господ арського суду від 22.04.2011 у справ і № 22/77-09-2193 не може бути прийнята до провадження з огляду на на ступне.

Відповідно до положень ч. 3 с т. 1113 ГПК України після усуненн я обставин, зазначених у пунк тах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга мож е бути подана повторно.

Враховуючи те, що ухвалою Ви щого господарського суду Укр аїни від 25.06.2011 касаційну скаргу заступника прокурора Одеськ ої області повернуто скаржни ку на ухвалу Одеського апеля ційного господарського суду від 22.04.2011 у справі № 22/77-09-2193 на підс таві п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, а т акож те, що приписи ч. 3 ст. 1113 ГПК України не передбачають пра ва на повторне подання касац ійної скарги, яка за результа тами її попереднього розгляд у була повернута скаржникові на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК Укра їни через пропуск встановлен ого процесуального строку та відсутність клопотання про відновлення пропущеного ст року.

З огляду на викладене та кер уючись ст.ст. 86, 107, ч. 3 ст. 1113 ГПК Укр аїни, Вищий господарський су д України

ухвалив:

Відмовити у прийнятті кас аційної скарги заступника пр окурора Одеської області на ухвалу Одеського апеляційно го господарського суду від 22.0 4.2011 у справі № 22/77-09-2193.

Головуючого судді : А.М. Дем идова

Судді : С.С.Коваленко

І.М. Волік