Рішення

від 10.07.2008 по справі 11/35/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/35/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" липня 2008 р.                                                 Справа №  11/35/08

за позовом:  Закритого акціонерного товариства “Банк НРБ”

(01034, м.Київ, вул.Володимирська, 46)

до 1 відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Агроекспорт”

(юр. адреса: Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с.Шевченкове, вул..Урожайна, 1)

(пошт. адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Веселинівська. 55-а)

до 2 відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Основа”

(91015, м.Луганськ, вул.50 років оборони Луганська, 15, кв.93)

до 3 відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Крат-296”

(01010, м.Київ, вул.Січневого повстання, 3-Б, офіс 197)

до 4 відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Проект-Н”

(01010, м.Київ, вул.Січневого повстання, 3-Б, офіс 197)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:

від 1 відповідача:

від 2 відповідача:

від 3 відповідача:

від 4 відповідача: Раскевич Є.Л. –дов. від 10.01.2008р.

Суть спору: визнання недійсної передачі майна до статутного фонду ТОВ “Крат-296”; визнання недійсним попереднього договору від 20.01.2007р.; визнання права власності

 Товариство „Проект –Н” проти позовних вимог заперечує, позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що товариство „ЮФ „Основа” відчужило майно на користь ТОВ „Крат - 296” правомірно, а останнє здійснило його відчуження  товариству „Проект –Н” на законних підставах. Правомірність відчуження майна біла досліджена та встановлена в рішенні третейського суду яке є чинним. Отже, провадження у справі в частині визнання недійсним попереднього договору між ТОВ „Крат –296” та ТОВ „Проект –Н” підлягає припиненню згідно  п.2 ст. 80 ГПК України.

Окрім цього, позивач звернувся до суду за захистом інтересів іншої особі, (просить визнати право власності яка є відповідачем по цій справі –ВАТ „Агроекспорт”) отже така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Не передбачено діючим законодавством такого захисту прав як заборону вчиняти певні дії такі як заборона відчуження майна без згоди банку.

Товариство „ЮФ „Основа” проти позовних вимог заперечує оскільки спірне майно було набуто ним відповідно до мирової угоди з товариством „Агроекспорт”. Судно „Портовик –8”,  сухо грузний теплохід  „Рязань” (Святой Петр) та понтон ГПП-14 до статутного фонду ТОВ „Крат –296” не передавалось, а були передані відповідно до договору купівлі-продажу майна від 20.01.2007р. укладеному між ТОВ „ЮФ „Основа” та ТОВ „Крат –296”.

Не відповідають встановленим законом способам захисту прав визнання права власності за іншою особою як і заборони вчиняти певні дії.

ТОВ „Крат -296” згідно довідки з ЄДРПОУ виключене з реєстру.

Товариство „Агроекспорт” відзив на позов не надало, представник у судові засідання не з'являвся не дивлячись не те, що про дату і місце проведення засідань товариство повідомлялось належним чином.

На підставі ст. 75 ГПУК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача -  ВАТ «Агроекспорт».

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги відмовившись від них в частині визнання недійсною передачу майна ТОВ „Юридична фірма „Основа” до статутного фонду ТОВ „Крат –296” та заявив вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 20.01.2007р. укладеного між ТОВ „Юридична фірма „Основа” та  ТОВ „Крат –296” в частині передачі майна: судна „Портовик 8” типу теплохід, криголамний буксир-штовхач, сухо грузного теплоходу „Рязань” (Святой Петр), понтон ГПП-14.

У судове засідання 10.07.2008р. представники позивача, ТОВ “Юридична фірма “Основа” у судове засідання не з'явились, причин неявки не пояснили.

Враховуючи, що сторони Були попереджені про дату засідання, своїх пояснення давали під час розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність цих представників у відповідності до приписів ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,  суд –

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу майна від 20.01.2007р. укладений між ТОВ „ЮФ „Основа” та ТОВ „КРАТ-296” в частині передачі майна, а саме: судна „Портовик-8” типу теплохід та сухогрузного теплоходу „Рязань” („Святой Петр”); понтону ГПП-14; визнати недійсним попередній договір, укладений між ТОВ „Крат-296” та ТОВ „Проект-Н” в частині продажу майна, а саме: судна „Портовик-8” типу теплохід та сухогрузного теплоходу „Рязань” (Святой Петр); визнати право власності за ВАТ „Агрорекспорт” на судна „Портовик-8”, та сухогрузний теплохід „Рязань” (Святой Петр).

В обґрунтування свої позовних вимог заявник посилається на те, що мирова угода яку підписано ліквідатором ВАТ „Агроекспорт” та ТОВ „Юридична фірма „Основа”, згідно якої до фірми перейшло право власності на активи товариства „Агроекспорт” в тому числі і на майно, яке перебувало в заставі та було предметом у іпотечному договорі, порушила його право як заставо та іпотеко держателя.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

20 квітня 2005 року між ЗАТ „Банк НРБ”, яке є правонаступником ЗАТ „Комерційний банк НРБ-Україна” та ВАТ „Агроекспорт” було укладено договір про відкриття кредитної лінії №186-В/05 зі змінами та доповненнями, в забезпечення зобов'язань за яким  позичальник передав банку, на підставі іпотечного договору від 10 серпня 2005 року, судно „Портовик”.

13 червня 2005 р. позивач та ВАТ „Агроекспорт” уклали та кредитний договір  №233-ВН/05 в забезпечення зобов'язань, за яким  позичальник передав банку, на підставі договору застави від 10 серпня 2005 року, обладнання та складові частини сухогрузного теплоходу „Рязань” (Святой Петр”): корпус теплоходу, двигун марки 6НВД 48-2У заводський номер  839306, двигун марки 6НВД 48-2У заводський номер  839285, навігаційне обладнання сухогрузного теплоходу „Рязань”, електрообладнання,  кабельну мережу, обладнання та складові частини корпусу ГПП –14 (понтон).

Оскільки позичальник не виконав умов кредитних договорів, банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006р. з товариства „Агроекспорт” було стягнуто на користь банку суму заборгованості по названим вище кредитним договорам в розмірі 3564782,78 доларів США та було видано наказ.

Постановою господарського суду Миколаївської області по справі 10/171/06 ВАТ „Агроекспорт” було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач був включений до реєстру кредиторських вимог, сума яких склала 3564782,78 доларів США або 18002153,03 грн.

В подальшому провадження у справі про банкрутство ВАТ „Агроекспорт” ухвалою суду від 25.12.2006р. було припинено а боржник був ліквідований.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2007р. по справі 10/171/06 рішення по справі суду першої інстанції та постанова Одеського апеляційного господарського суду були скасовані а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2007р. було відмінено державну реєстрацію ВАТ „Агроекспорт” та останнє відновлено в державному реєстрі.

12 жовтня 2007 року ухвалою господарського суду Миколаївської області провадження у справі про банкрутство ВАТ „Агроекспорт” було припинено.

Згідно мирової угоди укладеної між ліквідатором ВАТ „Агроекспорт” та ТОВ „Юридично фірма „Основа” 24.12.2006., яка була затверджена судом 25.12.2006р. до фірми перейшло право власності на активи боржника в тому числі і майно яке є предметом застави за договором застави від 10 серпня 2005 року та іпотечного договору від 10 серпня 2005 року

20.01.2007р. товариство „Крат –296” та товариство „Проект –Н” уклали попередній договір згідно умов якого сторони зобов'язались в майбутньому, (в обумовлений строк до 22.01.2007р.), оформити договір купівлі-продажу майна на умовах зазначених в договорі.

З додатку №2 до цього договору вбачається, що продавець продає а покупець приймає у власність майно, в тому числі і буксир  Портовик 8, т/х “Святой Петр”, понтон ГПП-14.

Але, в обумовлений строк сторони основний договір купівлі-продажу не уклали.

Відповідно до положень  ч.3 ст. 635 ЦК України, зобов'язання, встановлене попереднім договором припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін) встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій сторони пропозицію про його укладання.

Як вбачається з тексту попереднього договору покупець зобов'язався вчинити наступні послідовні дії: укласти  основний договір, оплатити майно, прийняти майно за відповідним актом приймання-передачі, не змінювати в односторонньому порядку строк укладання основного договору.

Таким чином, передача майна повинна була здійснитись на підставі основного договору, а не попереднього.

Крім сказаного, укладання попереднього договору сторони досягають певних гарантій щодо укладання основного договору та виконання його умов.

Отже, на думку суду, передача майна за попереднім договором є безпідставною, оскільки в такому випадку продавець відчужив майно без укладання основного договору купівлі-продажу. Тобто, здійснив дію яке попереднім договором не передбачалась. За умовами спірного договору передбачалась лише згода на його відчуження.

В свою чергу, покупець мав здійснити його оплату на умовах основного, а не попереднього  договору.

Відмова однієї з сторін від укладання основного договору дає право іншій стороні вимагати спонукати сторону до укладання договору та вимагати відшкодувати збитки.

Відчуження майна боржником було здійснено всупереч положенням Закону України „Про іпотеку”, відповідно до приписів ст.9 якого іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя відчужувати предмет іпотеки, та ст.17 Закону України „Про заставу” згідно якої заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Відповідачі доказів наявності такої згоди до суду не надали.

Відповідно до приписів ст.17 Закону України „Про заставу”, ст.9 Закону України „Про іпотеку”, заставодавець та іпотекодавець  може відчужувати майно передане в іпотеку та  заставлене майно за згодою іпотекодержателя та заставодавця.

Такої згоди позивач по справі не надавав.

Відповідно до приписів 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина перша статті 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним попереднього договору.

Звернення позивача до суду з вимогою про визнання права власності на майно за ВАТ „Агроекспорт”, яке отримано за попереднім договором, є передчасними, оскільки права та обов'язки з договору купівлі-продажу виникають на підстав основного договору купівлі-продажу. Вимоги про його укладання від товариства „Крат - 296” до ТОВ „Проект –Н” не було.

Не приймає суд до уваги заперечення товариства „Проект –Н” про те, що правомірність відчуження майна біла досліджена та встановлена в рішенні третейського суду яке є чинним, а відповідно і  провадження у справі в частині визнання недійсним попереднього договору між ТОВ „Крат –296” та ТОВ „Проект –Н” підлягає припиненню згідно  п.2 ст. 80 ГПК України, оскільки спір про визнання недійсним цього договору у третейському суді не розглядався.

Відносно позовних вимог в частині визнання власності за ВАТ „Агрорекспорт” на судно „Портовик-8” типу теплохід та сухогрузного теплоходу „Рязань” („Святой Петр”); понтону ГПП-14, то суд вважає, що ці позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки позивач, в даному випадку, звернувся до суду за захистом особистого майнового права відповідача у справі –ТОВ „Агроекспорт”.

Відповідно до приписів ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В даному випадку позивач звернувся до суду з захистом інтересів іншої особи яка до того ж є відповідачем по даній справі.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання товариства „Проект Н” про зупинення провадження у справі в частині визнання недійсним попереднього договору укладеного між ТОВ „Крат 296” та ТОВ „Проект-Н” до вирішення спору у справі № 18/67 за позовом ТОВ „Проект-Н” до ВАТ „Агроекспорт” та ЗАТ „Банк НБР” про визнання ндійсним договору застави від 10.08.2005р. оскільки рішення по цій справі не вплине на прийняття рішення у справі 18/67.

На приймають судом до уваги посилання позивача на те, що мирова угода, згідно якої до ТОВ „Юридична фірма „Основа”  перейшло право власності на активи товариства „Агроекспорт” є нікчемною, оскільки порушила публічний порядок, що виразилось в незаконному заволодінні майном без згоди позивача, оскільки заявником не доведено факту порушення названими товариством та фірмою публічного порядку. Крім цього, позивач не є власником майна, яке було передано в заставу та іпотеку.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів припинити дії, що порушують право банку як іпотекодержателя по іпотечному договору –заборонити без його згоди передавати судно „Портовик –8»у наступну іпотеку, у спільну діяльність, лізинг, оренду, користування або іншим чином обтяжувати предмет іпотеки, заборонити без згоди банку, як заставодержателя по договору застави, передавати теплохід „Рязань” (Святой Петр” а також понтон ГПП-14 у наступну заставу, відчужувати, передавати у спільну діяльність, лізинг, оренду, користування або іншим чином обтяжувати предмет застави, то суд вважає. що ці позовні вимоги задоволенню не підлягають і за своєю суттю фактично є заходами щодо забезпечення позову. З цього приводу не має спору між сторонами. Крім цього, позивач посилається на можливість таких дій з боку відповідачів, що може бути підтвердженням як заходи щодо забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач заявив вимоги про визнання права власності за ВАТ „Агроекспорт” на спірне майно, суд вважає, що ці вимоги є самостійним предметом розгляду і повинні бути сплачені державним митом, що останнім зроблено не було.

За таких обставин, враховуючи що по ним  судом було прийнято рішення і в задоволенні позову відмовлено, суд вважає за необхідне стягнути державне мито з заявника, виходячи з суми вартості спірного майна яка визначена в договорі іпотеки та договорі застави.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним попередній договір, укладений між ТОВ „Крат –296” (01010, м.Київ, вул.. Січневого повстання, 3-б, офіс 197, код ЄДРПОУ 34809697) та ТОВ „Проект-Н”  (95011, м.Сімферополь, вул.. Жуковського, 24, офіс 13, код  ЄДРПОУ 34808431) в частині продажу майна, а саме: судна „Портовик 8” типу теплохід, криголамний буксир-штовхач з головними розмірами та обмірним свідоцтвом, виданим Регістром судноплавства України 14 листопада 2002 року під №103-1-1309-02, довжина 27 м, ширина 7,7 м, осадка 2,26 м, валова місткість –185 т, зареєстроване в Державному судновому реєстрі Миколаївського морського торговельного порту (запис 256 від 25.11.2002р.), сухо грузного теплоходу „Рязань” (“Святой Петр”), будівельний номер В-05948, понтону ГПП-14.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Банк НРБ”, 01034, м.Київ, вул.Володимирська, 46, (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 25959784) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО  826013, код ЄДРПОУ 23626096) 25500,0 грн. держмита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проект-Н”, 95011, м.Сімферополь, вул.Жуковського, 24, офіс 13 (відомості про банківські реквізити відсутні, код  ЄДРПОУ 34808431) на користь Закритого акціонерного товариства “Банк НРБ”,  01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 25959784)  85,0 грн. держмита та  118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В решті  позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.          

   Суддя                                                        К.Л.Василяка