Рішення

від 22.04.2008 по справі 33/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  22.04.08                                                                                                                    Справа № 33/94 Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(м. Львів)

до відповідача:Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (м. Львів)

про :стягнення 31 439 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 87 коп.

                                                                       Суддя:                                                  Цікало А.І.                                                                        При секретарі:                                   Герасименко В.С.

Представники:

Прокуратури:не з'явився

Позивача:Кіндрат Б.Я. –представник (довіреність № 5 від 21.01.2008 р.)

Відповідача:Дорош М.І. –директор (наказ № 32-0 від 11.07.2007 р.)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

22.04.2008 р. представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з узгодженим клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (м. Львів) подано позов до Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (м. Львів)  про стягнення 31 439 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 87 коп.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 07.03.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.03.2008 року. В судовому засіданні 20.03.2008 р. було оголошено перерву до 25.03.2008 р. В судовому засіданні 25.03.2008 р. було огошено перерву до 22.04.2008 р.

Прокурор вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.03.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду спарави.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.03.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

19.03.2008 р. до суду за вх. № 6610, від представника позивача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.04.2008 р. представник позивача звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 968,91 грн. заборгованості у зв'язку із сплатою решти боргу.

Представник позивача позов підтримали частково, просили суд задоволити позовні вимоги в частині стягнення 968,91 грн. з підстав наведених у заявах та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.03.2008 р. виконав, відзив на позов не представив, позов визнав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник відповідача позов визнав частково, просив суд задоволити позовні вимоги в частині стягнення 968,91 грн. з підстав наведених  у поясненнях.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судовому засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Прокуратурою при проведенні перевірки встановлено, що 24.09.2002 р. між ЛМКП „Львівтеплоенерго” та Державним підприємством «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України було укладено договір № 3519/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді (копія в матеріалах справи).

Відповідно до умов Договору енергопостачальна організація здійснює постачання споживчої енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконав, внаслідок чого, станом на 01.02.2008 р., виникла заборгованість у розмірі 31439,87 грн.

Сума заборгованості підтверджується розрахунком вартості теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, після звернення з позовом до суду, сплатив  30470,96 грн. за надані послуги.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 968,91 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В  контексті  пункту  2  статті   121   Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України  треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського  суду  позови  саме  в  інтересах держави, а не  в інтересах підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 року №1752/99 „Про систему центральних органів виконавчої влади” та Законом України „Про джерела фінансування органів державної влади” до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Львівське міське комунальне підприємство „Львівтеплоенерго” належить до комунальної власності, основним предметом діяльності якого є виробництво і відпуск теплової енергії споживачам.

Органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Львівська міська рада, яка наділена повноваженнями в галузі житлово-комунального господарства, а саме забезпечення населення та юридичних осіб тепловою енергією.

Оскільки „інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, оскільки „інтереси держави” є оціночним поняттям і прокурор чи його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому ж саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(м. Львів) до Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (м. Львів) є обґрунтованою і підлягає до задоволення в частині стягнення 968,91 грн.

В частині стягнення 30470,96 боргу провадження у справі слід припинити у зв'язку із сплатою відповідачем вказаної суми та відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (м. Львів) перед Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(м. Львів) становила 31 439 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 87 коп.  

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 202, 204, 205, 206, 258, 509, 510, 526, 530, 548, 625  ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49,75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

1.          Позов Прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(м. Львів) до Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (м. Львів) про стягнення 31 439 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 87 коп.  –задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (вул. Наукова, 3 „б”, м. Львів, 79053; код  ЄДРПОУ 30650334) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(вул. Д. Апостола, 1, м. Львів-МСП, 79000; код ЄДРПОУ 05506460) –968 (дев'ятсот шістдесят вісі) грн. 91 коп. заборгованості

3.          В частині стягнення 30 470 (тридцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 96 коп. боргу –провадження у справі припинити.

4.          Стягнути з Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (вул. Наукова, 3 „б”, м. Львів, 79053; код  ЄДРПОУ 30650334) в дохід Державного бюджету України  (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ звітності банку 092) –314 (триста чотирнадцять) грн.391 коп. державного мита.

5.          Стягнути з Державного підприємства «Академсервіс –Львів»Інституту прикладних проблем механіки і автоматики імені Я. С. Підстринача національної академії наук України (вул. Наукова, 3 „б”, м. Львів, 79053; код  ЄДРПОУ 30650334) в дохід Державного бюджету (р/р 31212259700006 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014; отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) –118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя