Постанова

від 14.09.2011 по справі 38/432

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2011                                                                                           № 38/432

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коршун Н.М.

суддів:            Куксова В.В.

          Тищенко  А.І.

За участю представників сторін:

Від Прокуратури м. Києва: представник - не з’явився,

Від позивача: ОСОБА_1. – за довіреністю.

Від відповідача: представник - не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»

на рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2009 року

у справі       № 38/432  (суддя: Власов Ю.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

до                Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі»

за участю   Прокуратури м. Києва

про              звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

        У жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом проведення прилюдних торгів нежилих приміщень для задоволення вимог позивача за кредитним договором в сумі 22 484 376,76 грн.

           Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі»  не виконано зобов’язань за кредитним договором № 47/КВ-07 від 02.07.2007р., виконання зобов'язань за яким забезпечено договором іпотеки № 47/Zквіп-07 від 02.07.2007р., укладеним між сторонами.

           Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.11.2009р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задоволено повністю.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росичі» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

          В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції при винесенні рішення повинен був визнати кредитний договір № 47/КВ-07 від 02.07.2007р. недійсним, оскільки позивач не мав права надавати відповідачу кредит в іноземній валюті.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2009р. -без змін.

21.04.2010р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду задоволено клопотання відповідача та зупинено апеляційне провадження у справі № 38/432 для проведення будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання про визначення реальної ринкової вартості переданого в іпотеку нерухомого майна, а саме: нежилих приміщень ІІ (другого) поверху (в літ.А): №1, 2, 2а, з №3 по №22, №22а, з №23 по №42 (групи приміщень №3); №І, ІІ, ІІ загальною площею 1433,70 (одна тисяча чотириста тридцять три цілих сім десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: місто Київ, шосе Харківське, буд. 144-Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. поновлено апеляційне провадження у справі № 38/432.

Відповідачем та Прокуратурою м. Києва не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та Прокуратури м. Києва про місце та час розгляду справи.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердження належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалою Київського апеляційного господарського суду  в справі № 38/432 були направлені відповідачу та Прокуратурі м. Києва за адресами, вказаними у апеляційній скарзі. Підтвердженням надсилання відповідачу та Прокуратурі м. Києва вказаної ухвали суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цієї ухвали.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про вказане,  Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

        За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та Прокуратури м. Києва за наявними в матеріалах справи доказами.

         Розглянувши апеляційну скаргу та відзив, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

       Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі» був укладений кредитний договір № 47/КВ-07, відповідно до умов якого позивач зобов’язався відкрити відповідачу не відновлювальну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти.

          Крім цього, під час дії кредитного договору між сторонами були укладені додаткові договори №1, №2, №3, №4 до кредитного договору №47/КВ-07, якими сторони внесли зміни до кредитного договору щодо розміру ліміту кредитування, процентної ставки комісії за управління кредитом та умов забезпечення виконання зобов’язань.

Пунктом 1.1 Кредитного договору визначено, що ліміт кредитування складає еквівалент 3 000 000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до договору. Строк дії лінії з 02.07.2007р. по 01.07.2014р. Процентна ставка у гривні 22% річних, у доларах США 17% річних, у євро –17% річних.

У п. 3.1 Кредитного договору передбачено, що виконання відповідачем зобов’язань за цим договором забезпечується іпотекою об’єкту нерухомості - нежилого приміщення ІІ поверху загальною площею 1433,70 (одна тисяча чотириста тридцять три цілих сім десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: місто Київ, шосе Харківське, буд. 144Б.

        Сторони у п.4.2. Кредитного договору визначились, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

          Згідно з п.4.3. Кредитного договору нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа наступного місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту.

         Відповідно до п.4.4. Кредитного договору сплата процентів Відповідачем здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця.

         Крім цього, матеріали справи свідчать про те, що 02.07.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір №47/Zквіп-07, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_2. зареєстрований за №944з.

          Відповідно до п.1.1. Іпотечного договору іпотека забезпечує вимоги позивача за кредитним договором №47/КВ-07 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.07.2007р.  

        Пунктом 1.2. Іпотечного договору встановлено, що предметом іпотеки є нерухоме майно нежитлового призначення, а саме нежилі приміщення ІІ (другого) поверху (в літ.А): №1, 2, 2а, з №3 по №22, №22а, з №23 по №42 (групи приміщень №3); №І, ІІ, ІІ загальною площею 1433,70 (одна тисяча чотириста тридцять три цілих сім десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: місто Київ, шосе Харківське, буд. 144Б.

       Згідно з п.4.1. Іпотечного договору позивач набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, якщо у момент настання строку виконання основного зобов’язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповернені кредиту (чергового платежу по кредиту) та при несплаті або частковій несплаті процентів, при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлений кредитним договором строки.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав в повному обсязі свої зобов'язання та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 1 750 000,00 доларів США та 7 400 000,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача, меморіальними ордерами (Том І, а.с. 31-79).

Однак, відповідач свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем з повернення отриманого кредиту, сплати процентів, комісії за управління кредитною лінією та пені, що складає 22 484 376,76 грн. з яких 1 871 474,75 доларів США та 7 499 852,73 грн.

  Відповідно до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

  Згідно зі ст.526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

 Положення даної статті кореспондуються з положеннями ст.193 ГК України.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

 За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

       Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В п. 6.2. передбачено право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від строку виконання основного зобов’язання, у разі порушення Боржником зобов’язань, взятих на себе за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами.   

Згідно із ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.    Відповідно до п.5.5 Договору іпотеки у разі порушення умов Основного  зобов’язання та/або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмово вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України „Про іпотеку”.

  Положення частини першої цього пункту не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

  Умова, викладена п.4.2 Іпотечного договору, знайшла своє законне відображення у ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, відповідно до якої Банк 29.01.2009р. направив на адресу Іпотекодавця вимогу, в якій виклав зміст порушених зобов’язань та вимагав усунути їх у 30-денний строк, а у випадку невиконання попередив про здійснення передбачених Договором іпотеки заходів для захисту порушеного права (Том І, а. с. 145-152).

        Проте, відповідач вказану вимогу не задовольнив, отримані кредитні кошти не повернув, проценти, комісію за управління кредитною лінією та пеню не сплатив.

        В матеріалах справи відсутні докази належного виконання прострочених договірних зобов’язань або відмови позивача у прийнятті належного виконання зобов’язань, запропонованих боржником, а тому матеріалами справи підтверджена, відповідачем не спростована  заборгованість за Кредитним договором сплати процентів, комісії за управління кредитною лінією та пені, яка становить 22 484 376,76 грн., яка складається з:

- 1 871 474,75 доларів США

-  7 499 852,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.

      Стосовно тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції повинен був визнати Кредитний договір № 47/КВ-07 від 02.07.2007р. недійсним, оскільки позивач не мав права надавати відповідачу кредит в іноземній валюті, судова колегія зважає на те, що надання позивачем кредиту в іноземній валюті відбувалось на підставі банківської ліцензії; кредитний договір, укладений сторонами, відповідає чинному законодавству. З огляду на зазначене у суду першої інстанції не було підстав для застосування  п.1, ч.1 ст.83 ГПК України.

     Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

   Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

      Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

      Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

          Однак, за приписами ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

            Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

           Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 5167/10-15 від 31.05.2011р. ринкова вартість предмета іпотеки складає – 17 608 700 (сімнадцять мільйонів шістсот вісім тисяч сімсот) гривень 00 коп.

         Таким чином, у зв’язку тим, що у резолютивній частині рішення не зазначено початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2009р. у справі № 38/432, а саме зазначити в резолютивній частині рішення початкову вартість предмета іпотеки.

                     Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

  1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» на рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2009р. у справі № 38/432  задовольнити частково.

 2.  Рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2009р. у справі № 38/432 – змінити та викласти його резолютивну частину у наступній редакції:

   „Позов задовольнити.

Звернути стягнення на належний Товариству з обмеженою відповідальністю “Росичі”(02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 7, код 21649265) предмет іпотеки за іпотечним договором №47/Zквіп-07, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2., та зареєстрований в реєстрі №944з, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу нежилих приміщень ІІ (другого) поверху (в літ. А) №№1,2,2а; з №3 по №22, №22а, з №23 по №42 (групи приміщень №3); №№І,ІІ,ІІІ загальною площею 1433,70 (одна тисяча чотириста тридцять три цілих сім десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, шосе Харківське, 144-Б для задоволення вимог Товариства з

обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”(м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код 19357325) за кредитним договором №47/КВ-07 на відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.07.07р. в загальній сумі 22484376,76 грн., з яких 1871474,75 доларів США (1619462,42 доларів США боргу за кредитом, 215810,74 доларів США заборгованості по нарахованих процентах, 1604,96 доларів США заборгованості з оплати комісії, 34596,63 доларів США заборгованості по нарахованій пені) та 7499852,73 грн. (6327352,35 грн. боргу за кредитом, 787468,49 грн. заборгованості по нарахованих процентах, 303266,00 грн. заборгованості з оплати комісії, 81765,89 грн. заборгованості по нарахованій пені).

         Початкова вартість предмета іпотеки відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 5167/10-15 від 31.05.2011р. складає 17 608 700 (сімнадцять мільйонів шістсот вісім тисяч сімсот) гривень 00 коп.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Росичі” (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 7, код 21649265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код 19357325) державне мито в розмірі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.”

  3.  Матеріали справи № 38/432 повернути до Господарського суду м. Києва.

  4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

  Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Коршун Н.М.

Судді                                                                                          Куксов В.В.

                                                                                          Тищенко  А.І.