Рішення

від 26.09.2011 по справі 4/245-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/245-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26.09.2011                                                                Справа №  4/245-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" м.Херсон  

до:     товариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавне агенство "Посейдон" м.Херсон

третя особа, яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на предмет  спору, на стороні  відповідача -  дочірнє  підприємство "Херсонський річковий порт" акціонерної  судноплавної  компанії "Укррічфлот" м.Херсон

про  стягнення   55659грн.06коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача  –юрист  Чурай Г.В.

від  відповідача   -  уповноважена особа  Бондар А.В.

від 3-ої особи - уповноважені особи Литовченко Т.Ю.,  Смолієнко М.Г.

          Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (позивач по  справі) звернувся з  позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавне агенство "Посейдон" (відповідач) та просить  стягнути 55659грн.06коп. заборгованості, посилаючись  на невиконання відповідачем обов'язків  по  оплаті санітарного та  причального збору в період з 03.08.2009року по 26.09.2009року, коли  судна, агентське  обслуговування яких  здійснює відповідач, знаходилися під  завантаженням  в порту.

Позивач посилається на ухилення відповідача від  виконання обов'язків  по  розрахунках, передбачених  укладеним   між  сторонами договором  №11/203Д від 01.01.2009року,  яким врегульовані взаємовідносини  сторін  при  заходах до  порту та проходженням   транзитом суден як під  іноземним прапором, так і під  Державним Прапором України, агентське обслуговування яких здійснює  відповідач.

Ухвалою від 10.12.2009 року зупинено провадження по справі до   вирішення окружним  адміністративним  судом м.Києва справи №2а-5924/09/2670 за позовом  акціонерної  судноплавної  компанії "Укррічфлот", дочірнього  підприємства "Херсонський річковий порт" акціонерної  судноплавної компанії "Укррічфлот" до  Міністерства транспорту та зв'язку України, третя особа-1  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на предмет  спору на стороні відповідача –ДП "Адміністрація річкових  портів", третя особа-2 яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на предмет  спору на стороні відповідача –ДП "Херсонський  морський торговельний порт" про визнання недійсним наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009року №318 "Про  передачу вантажних  причалів ДП "Адміністрація річкових  портів".

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2010року по справі №2а-5924/09/2670 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011року залишено без змін постанову окружного адміністративного суду м. Києва.

У зв'язку з  тим, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунені,  суд  ухвалою  від 22.08.2011року поновив провадження у справі.

Відповідач проти стягнення суми причального збору не заперечує, але зазначає, що на теперішній час в нього є два рахунки по стягненню причального збору - від позивача та від  ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот". Він згоден сплатити цю суму, але не знає на користь якого порту. Стосовно санітарного збору він пояснив, що судно стояло в річковому порту і відходи приймав річпорт, який виставив йому рахунок, тому вважає, що у позивача відсутнє право на стягнення санітарного збору.

Позивач зазначає, що загальною частиною Положення "Про портові збори", яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000р. передбачено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах за 1 куб. м об'єму судна за ставками, зазначеними в п. 36 цього Положення незалежно  від  того  наявності чи  відсутності за бруднень на судні, так як  санітарний збір  нараховується  не  від  ваги забруднень, а  від  об'єму судна.

Ухвалою суду від 06.09.2011року розгляд справи відкладався. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на предмет  спору, на стороні  відповідача -  дочірнє  підприємство "Херсонський річковий порт" акціонерної  судноплавної  компанії "Укррічфлот".

Третя особа просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що у вказаний позивачем період, коли утворилась заборгованість відповідача  зі сплати причального та санітарного збору, між відповідачем та ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" був укладений договір, яким визначалось оброблення та обслуговування суден, агентованих контрагентом, оплати наданих портом послуг та зборів.

Крім того, третя особа зазначає, що між ним та державним підприємством "Адміністрація річкових портів" укладено договір управління майном від 31.10.2006року, строк дії якого закінчується 30.10.2013року,  предметом якого є управління ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" вантажними та пасажирськими причалами, в т.ч. і тими, біля яких здійснювались вантажні операції суден, агентованих відповідачем, і за прохід яких позивачем були нараховані відповідачеві причальний та санітарний збори.

          Третя особа вважає, що відповідно до ч.1 ст. 84 Кодексу торгового мореплавства України, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 115 від 06.03.1992року "Про відкриття річкових портів України для заходу іноземних невійськових суден", Тимчасового положення "Про збори та плати за послуги, які надані іноземним невійськовим суднам в річкових портах України" 1992 року, обов'язки зі сплати причального збору у відповідача існують саме перед ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот", а не перед позивачем.

           Клопотання  третьої  особи  про  витребування у регіонального представництва в м.Херсоні Регістра судноплавства України інформації щодо підприємств, які є  держателями  свідоцтва про  реєстрацію  портових  гідротехнічних  споруд  (вантажних причалів №1-7, що знаходяться за адресою м.Херсон, одеська площа №6 ) та свідоцтва про  їх  придатність до експлуатації  судом відхиляється, оскільки такі відомості не  впливають  на об'єктивне  вирішення спору в межах  заявлених  позовних  вимог.

Справа розглядалася з  перервою, яка відповідно до  ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні  20.09.2011року  за клопотанням третьої  особи.  

Розглянувши матеріали  справи,  дослідивши надані до  справи докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд –

                                                  встановив:

Між державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" ( далі - позивач, Порт) та  товариством з обмеженою відповідальністю "Судоплавне агенство "Посейдон" (відповідач) 01.01.2009року  укладено  договір  №11/203Д на агентське  обслуговування  суден. Згідно з  предметом цього  договору  (розділ 1) ним визначено  порядок  взаємовідносин  між  сторонами  при  заходах  до  Порту або  проходження його  транзитом суден, як  під  іноземним прапором, так і під Державним Прапором України, агентське  обслуговування яких  здійснює  відповідач.

Порт за заявкою   відповідача надає  інформацію про   перспективи  постановки до  причалу, обробки  в порту агентованих  ним суден. Обробляє  судна в порядку, встановленому  нормативними  актами  та "Зводом звичаїв ДП "Херсонський морський торговельний порт". За заявкою  відповідача надає  інформацію  про  час  початку і закінчення  вантажних  та інших  робіт, здійснює заходи по  забезпеченню  безпеки  суден, які заходять  під  обробку в Порт, своєчасно  надає  відповідачу рахунки, довідки, квитанції.

В свою  чергу відповідач, як  агент  за договором,  відповідно до  п.3.6 договору  зобов'язався  своєчасно  до  початку  проведення вантажних  робіт  та інших  операцій  подати  в транспортно-експедиційну контору Порту заявку на виписку рахунків  по  портових  зборах та  оплатити надані  позивачем послуги, надавши  Порту   копії  завірених  платіжних  вимог  до  виходу судна із  Порту (п.3.8 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони  узгодили, що  відповідач, здійснює  платежі до  виходу судна  з  порту на підставі рахунків порту, які оплачуються ним відповідно  до Положення "Про  портові збори", затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2000року №1544 (далі –Положення ), наказу Міністерства  транспорту України №711 від  15.12.2000року "Про  внесення  змін  і доповнень до  Зборів і плат за послуги, що  надаються  суднам в морських  торговельних портах України" із змінами  і доповненнями  до  них та інших  нормативних   документів.

Згідно з  пунктом 4.4 договору відповідач зобов'язався здійснювати  своєчасну оплату  рахунків позивача  відповідно  до  чинного законодавства України по  суднах, що  плавають  під  іноземним прапором  - у вільно  конвертованій валюті, а   по  суднах  які плавають під  прапором України –у національній валюті України та вказувати  в  банківських  документах  необхідну розшифровку  платежу по  кожному судну.

Остаточна оплата  здійснюється відповідачем відповідно до  пункту 4.3 договору на протязі 5 банківських  днів з дня отримання рахунку, а якщо  рахунок відправляється поштою –протягом 10 банківських днів  з дати  відправлення рахунку.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

          Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

          Належне виконання  зобов'язання   означає  виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо  належного  предмета і належним способом.

Якщо при  виконанні зобов'язання порушується хоча б  одна із  зазначених  вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до  статті 629 ЦК України  укладений між сторонами  договір   від 01.01.2009року №11/203Д з моменту його  укладення набирає силу закону. Він  є  обов'язковим  для виконання обома сторонами і сторони  мають  дотримуватися взятих  на себе зобов'язань за договором.

           Предметом спору між  сторонами  стало  те, що  на підставі  заявок  відповідача позивачем  нараховано  причальний та санітарний збір  та виставлені рахунки на їх  оплату : №576 авд від 05.08.2009року на суму 517,05 дол. США,  №577 авд від 15.08.2009року на 525,31 дол. США, №610 авд від 17.08.2009року на 517,05дол.США, №616 авд від 19.08.2009року на 1081,63дол. США, №641 авд від 25.08.2009року на 517,79 дол. США, №642 авд від 25.08.2009року на 525,31 дол. США, №669 авд від 31.08.2009року на 517,05дол.США, №683 авд від 07.09.2009року на 525,31дол.США, №688 авд від 12.09.2009року на 517,79дол.США, №712 авд від 26.09.2009року на 1721,06дол.США.

          За наданим позивачем  19.09.2011року розрахунком  заборгованості,  загальна сума причального  збору становить 4277,43 дол. США, що  еквівалентно  34176грн.67коп. а загальна сума санітарного збору - 2688,66 дол. США, що еквівалентно 21482грн.39коп. Загальна сума за вищезазначеними  рахунками  становить 55659грн.06коп., яку позивач просить  стягнути з  відповідача.

          Факт  отримання зазначених  рахунків підтверджується матеріалами  справи і не      заперечується відповідачем, але він  позовні вимоги не  визнає, посилаючись  на те, що  він згоден сплатити причальний збір, але не знає на користь якого порту. Стосовно санітарного збору він пояснив, що судно стояло в річковому порту і відходи приймав річпорт, який виставив йому рахунок, тому вважає, що у позивача відсутнє право на стягнення санітарного збору.

          Відповідно до  Закону України від 21.09.2006року №185-У "Про  управління  об'єктами державної  власності", розпорядження Кабінету Міністрів  України  від 28.09.2004року №684-р "Про  затвердження  переліку підприємств, установ та  організацій, що  передаються до  сфери  управління  Мінтрансзв'язку" Міністерство  транспорту та зв'язку України  є органом, уповноваженим управляти  державним  майном  ДП "Херсонський торговельний порт". Згідно з  наказом Міністерства транспорту  та зв'язку України №942 від  22.10.2004року "Про  створення Державного  підприємства "Адміністрація річкових  портів" органом, уповноваженим  управляти  майном  ДП "Адміністрація річкових  портів" також  є Міністерство  транспорту та зв'язку України.

          Таким  чином,  вантажні причали, розташовані в м.Херсоні Одеська площа №6   є власністю  держави, а органом, уповноваженим  управляти  цим майном є Міністерство транспорту  та зв'язку України, тому незалежно від  того на балансі якого   державного підприємства знаходиться державне  майно, воно  не  втрачає  статусу державної  власності.

          Матеріалами  справи  підтверджується,  що  відповідно до   наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №318 від 26.03.2009року "Про  передачу  вантажних  причалів ДП "Адміністрація річкових  портів"  Державному підприємству "Херсонський  морський торговельний порт" вантажні причали, розташовані в м.Херсоні Одеська площа №6  підлягали   передачі  з балансу ДП "Адміністрація річкових  портів" та прийняттю  на баланс  ДП "Херсонський  морський торговельний порт".

          ДП "Адміністрація річкових  портів" та ДП "Херсонський  морський торговельний порт" виконали вищезазначений наказ  №318 від 26.03.2009року, в результаті чого на баланс позивача  ДП "Адміністрація річкових  портів"  відповідно до  акту приймання-передачі  від 17.06.2009року передало  вантажні  причали.

Таким чином, вантажні причали  на момент  виникнення спірних  правовідносин  і надіслання рахунків для оплати  причального  та санітарного зборів  знаходилися на балансі  позивача на праві господарського відання на виконання наказу  Міністерства транспорту та зв'язку України №318 від 26.03.2009року, як власника цього майна.

Зазначений факт встановлено  і ухвалою  Київського  апеляційного адміністративного  Суду від 15.06.2011року по  справі №2а-5924/09/2670 за позовом акціонерної  судноплавної  компанії "Укррічфлот", дочірнього  підприємства "Херсонський річковий порт" акціонерної  судноплавної компанії "Укррічфлот" до  Міністерства транспорту та зв'язку України, третя особа-1  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на предмет  спору на стороні відповідача –ДП "Адміністрація річкових  портів", третя особа-2 яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на предмет  спору на стороні відповідача –ДП "Херсонський  морський торговельний порт" про визнання недійсним наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009року №318 "Про  передачу вантажних  причалів ДП "Адміністрація річкових  портів".

З огляду на вищезазначене судом відхиляються  посилання  третьої  особи  на те, що  вантажні причали знаходяться в управлінні ДП "Херсонський річковий порт" відповідно до  договору управління майном від 31.10.2006року, оскільки  17.06.2009року  відповідно до  волі власника причали  передані  в господарське відання позивача, який відповідно до  ч.1 ст. 136 Господарського Кодексу  України отримав право  володіння, користування та розпорядження майном, закріпленим за ним власником, з  обмеженням  правомочності розпорядження щодо окремих  видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законом.

Статтею 84 Кодексу  торговельного мореплавства України встановлено, що  у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний адміністративний та санітарний. Розмір  портових  зборів встановлюється  Кабінетом Міністрів України.

Загальною частиною Положення "Про портові збори", яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1544 від 12.10.2000року також передбачено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах.

Відповідно до  пункту 23  зазначеного  Положення  причальний збір  справляється із  суден, що  стоять  біля причалу. Цим же пунктом  визначені ставки  причального збору.

Оскільки  вантажні причали  передані власником в особі  Міністерства транспорту та зв'язку України в господарське відання позивача і знаходяться на його  балансі, а судна  відповідача знаходилися  під  навантажувально-розвантажувальними операціями  на причалах, які належать  позивачу, право  стягнення причального  збору відповідно  до  вимог  ст. 84 Кодексу  торговельного мореплавства України  належить  позивача.

За таких  підстав, оскільки  доказів сплати причального збору за вищезазначеними рахунками позивача відповідач суду не  надав,  причальний збір в загальній сумі 34176грн.67коп. підлягає стягненню з  відповідача на користь позивача.

Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення санітарного збору в сумі 21482грн.39коп., суд  виходить  із  наступного.

Відповідно до  пункту 1 загальної  частини Положення  про  портові збори портові збори, в тому числі  і санітарний, справляються в морських  портах  із  суден  зазначених  груп і плавучих  споруд, що  плавають  під  Державним Прапором України та іноземним  прапором, в тому  числі  із  вантажних  суден, що  заходять  в порти для виконання вантажних операцій, та плавучих споруд  групи А.

Нарахування портових  зборів відповідно до пункту 3 Положення  здійснюється  з  умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних  метрах і дорівнює  добутку  трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених  в обмірному  свідоцтві (головні розмірення) або  документі, що  його  замінює.

Ставки за якими  сплачується санітарний збір, встановлені пунктом 36 Положення  про  портові збори  та нараховуються із  суден  групи А  за 1 куб.м. об'єму судна .

При цьому посилання  відповідача та третьої  особи  на  пункт 35 Положення, яким  покладено на порт  обов'язки з прийняття забруднень, а у разі нездачі чи неприйняття  портом забруднень із  судна санітарний збір  не  стягується, судом  відхиляється, оскільки  на судно покладено  обов'язок сплатити  порту санітарний збір, а на порт  покладено обов'язок  прийняти забруднення у разі  якщо такі є  на судні. При  цьому санітарний збір  нараховується не  від  кількості (ваги) забруднень, а від  об'єму судна. Підставою  сплати  санітарного збору є вхід судна до  порту.

          При  цьому, Положенням про  портові збори не  передбачено звільнення відповідача від   обов'язку сплатити  санітарний збір  у разі коли  судно не здає  забруднень у зв'язку з  їх  відсутністю.

          З урахуванням  вищезазначеного, виходячи  із  аналізу  ст. 84 Кодексу  торговельного мореплавства України, пунктів 1, 3, 36  Положення "Про портові збори" факт  відсутності забруднень на судні та їх нездача відповідачем,  не  звільняють  його  від  сплати  санітарного збору, право  стягнення якого належить  морському порту.

          Посилання третьої  особи на те, що  судна  знаходилися під  навантажувально-розвантажувальними  роботами в ДП "Херсонський річковий порт"  судом відхиляється, оскільки  судна  під  агентуванням  відповідача заходили   до  морського  порту та знаходилися біля причалів, що  переданні в господарське відання морського  порту.

          Межі акваторії, що  надана  у користування  ДП "Херсонський морський порт"  відповідно  до  постанови Кабінету Міністрів України №1132 від 27.12.2008року, поширюються в тому числі і   на ДП  "Херсонський річковий порт, що дає  підстави  позивачу  стягувати  санітарний та причальний збір, оскільки  ДП  "Херсонський річковий порт" перебуває  в акваторії  морського порт, а вантажні причали  передані на баланс позивачу та прикріплені  до  основної  території  морпорту.

          Щодо  посилання третьої  особи на те, що позивачем не  надано доказів  паспортизації  причалів, актів щорічних  їх  обстежень та інших  документів, які підтверджують  експлуатацію вантажних  причалів та використання коштів від  причального  та санітарного збору за цільовим призначенням суд  зазначає, що  доказами  у справі є  фактичні дані на підставі яких  суд  встановлює  наявність  чи  відсутність  обставин, що мають значення для правильного  вирішення спору.

          З огляду на предмет  спору та підстави позовних  вимог,  паспортизація причалів, акти  обстежень їх  стану та інші документи  на підтвердження  їх  експлуатації  і використання коштів від  причального та санітарного  збору, знаходяться за межами  доказування, оскільки  ці докази не  є   підставою  нарахування  та стягнення  портових  зборів. Такою підставою  є  факт заходження судна в морський порт та стоянка його біля причалу порту, які наявні в матеріалах  справи.

          З урахуванням  вищезазначеного, позовні вимоги підлягають  задоволенню.

          Судові витрати  відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

          В засіданні  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

           Керуючись ст.ст.  44, 49, 77, 82,  84-85 ГПК України, суд

   В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги  задовольнити.  

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Судоплавне агенство "Посейдон" м. Херсон вул. Комунарів № 5 ідентифікаційний код 22759872 (інші реквізити суду невідомі) на користь державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" м.Херсон  проспект Ушакова № 4  п/р 2600201693454 в Херсонській філії ВАТ "Укрексімбанк" МФО 352639 ідентифікаційний код 01125695  –55659грн. 06коп. основного боргу,  556грн.60коп. державного мита  та   236грн.00коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

< Текст > < Текст >    

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України     30.09.2011р.