Постанова

від 22.09.2011 по справі 5020-820/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

< Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦ ІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2011 року Справа № 5020-820/2011

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Борис ової Ю.В.,

суддів Голик а В.С.,

Пл ута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, дов іреність №01/0ю9/1442 від 29.04.01, Управл іння виконавчої дирекції Фон ду соціального страхування в ід нещасних випадків на виро бництві і професійних захвор ювань України у місті Севаст ополі;

відповідача: ОСОБА_3 , довіреність №б/н від 01.07.11, това риство з обмеженою відповіда льністю "Інтер-Транзит-2";

третя особа: не з'явилась , ОСОБА_4;

розглянувши апеляційну ск аргу Управління виконавч ої дирекції Фонду соціальног о страхування від нещасних в ипадків на виробництві і про фесійних захворювань Україн и у місті Севастополі на ріше ння господарського суду міст а Севастополя (суддя Головко В.О.) від 26.07.2011 у справі № 5020-820/2011

за позовом Упра вління виконавчої дирекції Ф онду соціального страхуванн я від нещасних випадків на ви робництві і професійних захв орювань України у місті Сева стополі (вул. Одеська, 27,Севаст ополь,99011)

до товариства з обмежен ою відповідальністю "Інтер-Т ранзит-2" (вул. Приморська, 2-В, кв. 53,Севастополь,99016)

3-тя особа ОСОБА_4 (А ДРЕСА_2,Севастополь, 99040)

про визнання недійсним акт а про нещасний випадок, пов'яз аний з виробництвом, за формо ю Н-1 від 29.05.2009 та акта розслідува ння нещасного випадку від 29.05.20 09 за формою Н-5

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2011 року Управ ління виконавчої дирекції Фо нду соціального страхування від нещасних випадків на вир обництві і професійних захво рювань України у місті Севас тополі звернулось до господа рського суду міста Севастопо ля із позовною заявою до това риства з обмеженою відповіда льністю "Інтер-Транзит-2", у які й просило визнати недійсним акт розслідування нещасного випадку від 29 травня 2009 року за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробни цтвом за формою Н-1 від 29 травня 2009 року, які були складені та з атверджені товариством з обм еженою відповідальністю "Інт ер-Транзит-2" за фактом події з працівником відповідача О СОБА_4

Позовні вимоги ґрунтуютьс я на приписах статей 15, 16, 18, 45, 46 Зак ону України „Про загальнообо в' язкове державне соціальн е страхування від нещасного випадку на виробництві та пр офесійного захворювання, які спричинили втрату працездат ності”, статей 1, 12, 15 Господарсь кого процесуального кодексу України та мотивовані недот риманням і порушенням відпов ідачем законодавства при скл аданні акту розслідування не щасного випадку та акту про н ещасний випадок пов'язаний з виробництвом, що, на думку поз ивача, може призвести до неза конного списання коштів з ра хунків останнього.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 18 лип ня 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні від повідача була залучена ОСО БА_4.

Рішенням господарського с уду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 26 липня 2011 року в позові відмовлено повніст ю.

Приймаючи вказане рішення , господарський суд першої ін станції виходив з того, що акт и, оскаржувані позивачем, скл адені правомірно, а нещасний випадок зі ОСОБА_4 в конте ксті статті 14 Закону України „ Про загальнообов'язкове держ авне соціальне страхування в ід нещасного випадку на виро бництві та професійного захв орювання, які спричинили втр ату працездатності" та пункт у 14 Порядку розслідування та в едення обліку нещасних випад ків, професійних захворювань і аварій на виробництві є пов 'язаним із виробництвом, а отж е, підпадає під поняття страх ового випадку.

Не погодившись з прий нятим судовим актом, Управлі ння виконавчої дирекції Фонд у соціального страхування ві д нещасних випадків на вироб ництві і професійних захворю вань України у місті Севасто полі (далі за текстом -Управл іння) звернулось до апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить рішення господарськог о суду скасувати та задоволь нити позовні вимоги в повном у обсязі.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення суду першо ї інстанції прийнято з поруш енням матеріального та проце суального права.

Так, заявник апеляційної ск арги стверджує, що всупереч в имогам статті 27 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни до участі у справі в яко сті третьої особи, яка не заяв ляє вимог на предмет позову, н а стороні відповідача була з алучена колишній працівник в ідповідача ОСОБА_4, яка не була посадовою особою відпо відача, її правовідносини з в ідповідачем ґрунтуються на н ормах трудового, а не господа рського законодавства.

Крім того, за переконанням з аявника апеляційної скарги, суд першої інстанції не нада в належної правової оцінки н ещасному випадку, який ставс я зі ОСОБА_4, оскільки вказ ані останньою обставини поді ї свідчать про погіршення ст ану її здоров'я, а не про вплив виробничого фактора чи сере довища, отже, нещасний випадо к, який стався зі ОСОБА_4, не був пов'язаний з виробничим п роцесом.

22 вересня 2011 року до канцеляр ії Севастопольського апеляц ійного господарського суду в ід відповідача надійшло запе речення на апеляційну скаргу (вх. №13202), у якому останній проси ть судову колегію рішення су ду першої інстанції залишити в сили, як прийняте з дотриман ням вимог матеріального та п роцесуального права, а апеля ційну скаргу позивача, як нео бґрунтовану, залишити без за доволення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарськог о суду від 11 серпня 2011 року апел яційну скаргу Управління при йнято до провадження Севасто польського апеляційного гос подарського суду судовою кол егією у складі: головуючий су ддя: Дмитрієв В.Є., судді: Гонта р В.І., Волков К.В.

За розпорядженням керівни цтва суду суддю Дмитрієва В.Є . було замінено на суддю Борис ову Ю.В., яку призначено голову ючим у справі.

Також, за розпорядженням ке рівництва суду суддів Гонтар я В.І., Волкова К.В. було замінен о на суддів Голика В.С. та Плут а В.М.

У судовому засіданні, що від булось 27 квітня 2011 року, предст авник позивача підтримав вим оги заявленого ним позову та доводи апеляційної скарги. П редставник відповідача, у св ою чергу, заперечував проти з аявленого позивачем позову т а заперечував проти апеляцій ної скарги, просив судову кол егію рішення суду першої інс танції залишити без змін.

Третя особа у судове засіда ння не з' явилась, своїм проц есуальним правом на участь у судовому засіданні не скори сталась, про причини неявки с удову колегію не повідомила.

Відповідно до статті 98 Госп одарського процесуального к одексу України учасники судо вого процесу були належним ч ином повідомлені про час і мі сце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України , зобов' язує сторони доброс овісно користуватись належн ими їм процесуальними правам и. Оскільки явка в судове засі дання представників сторін - це право, а не обов' язок, спра ва може розглядатись без їх у часті, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджа є вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі хара ктеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає можли вим розглянути справу за від сутності третьої особи за на явними у справі доказами.

При повторному розгляді сп рави в порядку статті 101 Госпо дарського процесуального ко дексу України судова колегія Севастопольського апеляцій ного господарського суду вст ановила наступне.

21 травня 2009 з експедитором пі дприємства відповідача ОС ОБА_4 стався нещасний випад ок, у зв' язку з чим 28 травня 2009 р оку комісією товариства з об меженою відповідальністю „І нтер-Транзит-2” було складено акт №1 про нещасний випадок, п ов'язаний з виробництвом, за ф ормою Н-1 (арк. с. 11-12) та акт розслі дування нещасного випадку ві д 28 травня 2009 року за формою Н-5 (а рк. с. 9-10).

У розділі 4 акту розслідуван ня нещасного випадку від 28 тра вня 2009 року за формою Н-5 причин ою нещасного випадку зазначе но, що експедитор ОСОБА_4 б ула травмована в результаті падіння під час пересування після виконання заходів особ истої гігієни.

Викладені обставини, на дум ку Управління, свідчать про п огіршення стану здоров'я пот ерпілої, а не про вплив виробн ичого фактора чи середовища, тому позивач вважає, що подія зі ОСОБА_4 була кваліфіко вана невірно. Вказане послуг увало підставою звернення по зивача до суду із позовом про визнання недійсними вищеозн ачених актів.

Дослідивши матеріали спра ви, обговоривши доводи апеля ційної скарги, перевіривши п равильність застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права, відповідність висн овків суду обставинам справи , судова колегія суду апеляці йної інстанції вважає, що апе ляційна скарга підлягає част ковому задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно з приписами статті 1 Господарського процесуальн ого кодексу України, підприє мства, установи, організації , інші юридичні особи (у тому ч ислі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку д іяльність без створення юрид ичної особи і в установленом у порядку набули статусу суб 'єкта підприємницької діяльн ості (далі - підприємства та ор ганізації), мають право зверт атися до господарського суду згідно з встановленою підві домчістю господарських спра в за захистом своїх порушени х або оспорюваних прав і охор онюваних законом інтересів, а також для вжиття передбаче них цим Кодексом заходів, спр ямованих на запобігання прав опорушенням.

Частина перша вказаної ста тті також обмежує право на зв ернення до господарського су ду за предметною ознакою - з вернення допускається згідн о з установленою підвідомчіс тю господарських справ.

Підвідомчість справ госпо дарським судам встановлена с таттею 12 Господарського проц есуального кодексу України, втім наведена норма носить з агальний характер. Способи з ахисту прав суб' єктів госпо дарювання та споживачів зазн ачені у статті 20 Господарсько го кодексу України, яка перед бачає захист порушеного прав а, в тому числі, шляхом визнанн я недійсними актів державної влади та органів місцевого с амоврядування , актів інших с уб' єктів, що суперечать зак онодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб' єкт а господарювання або спожива чів.

У роз' ясненні Президії Ви щого арбітражного суду Украї ни від 26.01.2000 р. №02-5/35 „Про деякі пит ання практики вирішення спор ів, пов' язаних з визнанням н едійсними актів державних чи інших органів” (зі змінами та доповненнями) зазначається, що акт державного чи іншого о ргану - це юридична форма ріше нь цих органів, тобто офіційн ий письмовий документ, який п ороджує певні правові наслід ки, спрямований на регулюван ня тих чи інших суспільних ві дносин і має обов'язковий хар актер для суб'єктів цих відно син.

Залежно від компетенції ор гану, який прийняв такий доку мент, і характеру та обсягу ві дносин, що врегульовано ним, а кти поділяються на нормативн і і такі, що не мають нормативн ого характеру, тобто індивід уальні.

Нормативний акт - це прийнят ий уповноваженим державним ч и іншим органом у межах його к омпетенції офіційний письмо вий документ, який встановлю є, змінює чи скасовує норми пр ава, носить загальний чи лока льний характер та застосовує ться неодноразово. Що ж до акт ів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вон и породжують права і обов'язк и тільки у того суб'єкта (чи ви значеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресов ані.

Форми, найменування і поряд ок прийняття актів державним и чи іншими органами (далі - ак ти) залежать від місця даного органу в системі відповідни х органів та його компетенці ї і регламентуються Конститу цією України, відповідними з аконами України та положення м (статутом) про такий орган.

Втім, акти, складені на підп риємствах, що не відносяться до сектору державної власно сті і не є державними підприє мствами, організаціями або у становами (акти ревізій, служ бових перевірок, доповідні т ощо), не мають вищевказаної ха рактеристики, не породжують певні правові наслідки і не м ають обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, от же, їх не можна віднести ані до нормативних, ані до індивіду альних актів ненормативного характеру.

З матеріалів справи вбачає ться, що при проведенні розсл ідування нещасного випадку, який стався 21 травня 2009 року, ко місією товариства з обмежено ю відповідальністю „Інтер-Тр анзит-2”, до складу якої, в тому числі, входив й страховий екс перт з охорони праці Управлі ння, 28 травня 2009 року було склад ено акт №1 про нещасний випадо к, пов'язаний з виробництвом, з а формою Н-1 та 29 травня 2009 року - а кт розслідування нещасного в ипадку за формою Н-5, тобто, вка зані акти, з огляду на приписи законодавства, є актами служ бової перевірки нещасного ви падку.

Акт державного чи іншого ор гану - це юридична форма рішен ь цих органів, тобто офіційни й письмовий документ, який по роджує певні правові наслідк и, спрямований на регулюванн я тих чи інших суспільних від носин і має обов'язковий хара ктер для суб'єктів цих віднос ин. Акти, які оспорюються, цим вимогам не відповідають, а то му, не є актами в розумінні ста тті 12 Господарського кодексу України, оскільки не регулюю ть суспільних відносин і не м ають обов' язкового характе ру для суб' єктів цих віднос ин, отже, спір про визнання їх недійсними непідвідомчий го сподарським судам і провадже ння у справі підлягає припин енню на підставі пункту 1 част ини 1 статті 80 Господарського кодексу України.

Розглянувши спір по суті за явлених позовних вимог, госп одарський суд першої інстанц ії припустився процесуально го порушення, оскільки судов ий розгляд актів колегіально го органу - комісії, скликан ої підприємством для фіксува ння події, що трапилася на йог о території, не передбачений господарським процесуальни м законодавством.

Обставини, встановлені суд ом, не пов' язані з господарс ькою діяльністю підприємств а відповідача і не витікають з інших, передбачених статте ю 12 Господарського процесуал ьного кодексу України, право відносин. За думкою апеляцій ного господарського суду, ос каржені акти підлягають прав овій оцінці поряд з іншими до казами лише під час судового розгляду спору щодо виплати страхового відшкодування за наслідками нещасного випадк у на виробництві.

З огляду на вищенаведене, су д апеляційної інстанції дійш ов висновку про порушення та неправильне застосування су дом першої інстанції норм пр оцесуального права, яке приз вело до прийняття неправильн ого рішення. Вказане, за перек онанням судової колегії, є пі дставою для скасування прийн ятого судового акту та припи нення провадження у справі.

У зв' язку із скасуванням с удового рішення - вимоги апе ляційної скарги підлягають ч астковому задоволенню.

Керуючись пунк том 1 частини 1 статті 80, статтею 101, 102, пунктом 3 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ска ргу Управління виконавчої ди рекції Фонду соціального стр ахування від нещасних випадк ів на виробництві і професій них захворювань України у мі сті Севастополі задовольнит и частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя (судд я Головко В.О.) від 26.07.2011 у справі №5020-820/2011 скасувати.

3. Провадження у справі №5020-820/201 1 припинити.

Головуючий суддя < Підпис > Ю.В. Борисова

Судді < Підпис > В.С. Голик

< Підпис > В.М. Плут